Рішення № 54588700, 24.12.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4578/15-ц

Номер провадження 2/623/1214/2015

РІШЕННЯ

іменем України

24 грудня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Ноль С. В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 70373,44 гривень, посилаючись на те, що 14 квітня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н згідно до якого відповідачеві було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 10000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач умов договору належним чином не виконує та станом на 31.07.2015 року має заборгованість 70373,44 грн., яка складається з наступного:

- 13831,89 грн. - заборгованість за кредитом ;

- 52714,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. штраф ( фіксована частина);

- 3327,31 грн. штраф (процентна складова)

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 70373,44грн. та покласти на відповідача витрати повязані з розглядом справи у суді.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з»явились, подали письмові заперечення проти позову та просили застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити позивачеві в позові в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що 14 квітня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н згідно до якого відповідачеві було надано кредит у вигляді встановленого фінансового фіксованого кредитного ліміту на платіжну картку(тип карти : НОМЕР_1) в розмірі 10000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,00 % на місяць з розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості по кредитному ліміту може здійснюватись як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і списання банком коштів з дебетної карти. (а.с.12)

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобовязання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до п.п.3.1.1, наданих суду умов та правил надання банківських послуг строк дії карти вказано на лицьовій стороні карти (місяць та рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України)

Як вбачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору на строк дії карти так і строки та порядок виконання зобовязань: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.(а.с.12 зворот)

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина пята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Як установлено судом ОСОБА_2 перестала виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у звязку із чим з 31 серпня 2009 року у неї утворилась заборгованість за кредитним договором.

Останній платіж з погашення відсотків за кредитом відбувся 23 лютого 2010 року.

У свою чергу банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 05.10.2015 року.

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Згідно розрахунку заборгованості та розрахунку штрафів, в порушення прийнятих на себе зобов»язань ОСОБА_2 не сплачено залишок за кредитом- 13831,89 грн.; відсотки на прострочену заборгованість за користування кредитом 52714,24 грн.; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф ( фіксована частина); 3327,31 грн. штраф (процентна складова), а всього 70373,43 грн. (а.с.10-11)

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно статей 10, 31, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, на яку має право позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Посилання представника позивача на анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від імені ОСОБА_2 від 05.11.2013 року не є належним доказом переривання строку позовної давності, оскільки у вказаній заяві не міститься відомостей, що вона стосується саме договору № б/н від 14 квітня 2006 року. (а.с.59)

Відповідно вказаної анкети-заяви ОСОБА_2 05.11.2013 року, ознайомившись з умовами та правилами надання банківський послуг, тарифами ПриватБанку, виявила бажання оформити на своє імя карту «Універсальна». Жодних доказів визнання відповідачем ОСОБА_2 свого боргу або іншого обовязку за договором № б/н від 14 квітня 2006 року вказана анкета-заява не містить.

Таким чином, суд виходить з положень частини 3 статті 267 ЦК України і за заявою відповідача застосовує позовну давність і тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60, 88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :