Ухвала суду № 54582863, 17.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/ 14664 /2015 Головуючий у І інстанції Маліновська В.М.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М. , Барановської Л.В.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" (далі-Банк) про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

Позивач зазначала, що 17 січня 2014 року між Банком та позивачем було укладено договір №1/15/NP/0033 строкового банківського вкладу ( депозиту) "Новорічний подарунок" ( національна валюта України - гривня), за яким вона внесла на депозитний рахунок 31 000,00 грн. на строк 12 місяців + 1 день з 17.01.2014 по 18.01.2015 (включно) із процентною ставкою 19, 75% річних з кінцевою датою повернення вкладу 18.01.2015.

Згідно з п. 1.1.3. цього договору нараховані проценти за вкладом обліковується на рахунку № НОМЕР_1 ПАТ"АКБ"КАПІТАЛ", відділення №15 у м. Костянтинівка та виплачується вкладнику шляхом видачі готівкових коштів у відповідному розмірі через касу Банку у порядку, встановленому цим договором.

Після закінчення строку дії договору, 18 січня 2015 року вона звернулась до банку із заявою про повернення депозитного вкладу, проте банк повідомив, що у них тимчасові проблеми, а тому Банк не в змозі виконати умови Договору та повернути банківський вклад .

24 липня 2015 року та 27 липня 2015 року вона подала до Банку заяву № 280 та вимогу №302 про повернення суми вкладу, однак банківський вклад їй не був повернутий.

Вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором банківського вкладу, просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі 31000 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі , оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Банк належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте його представник у судове засідання не з'явився і причину неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справи у його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_6 . яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав , викладених у ній , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до статті 1 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ( далі - Закон №4452) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 було затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами ( далі - Положення № 14), яке розроблено відповідно до Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " і визначає порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб , а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми , гарантованої Фондом , за рахунок цільової позики Фонду.

Положенням ч.1 та ч.2 ст. 4 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " ( в редакції від 04.07.2014 року) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції:

1) веде реєстр учасників Фонду;

2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;

3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України;

3-1) здійснює випуск облігацій у порядку та за напрямами розміщення, визначеними цим Законом, і видачу фінансових векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;

6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;

7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи;

8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;

9) здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону;

10) надає фінансову підтримку банку відповідно до цього Закону;

11) здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам.

12) надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації;

13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону;

14) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 26 зазначеного Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшенняграничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 статті 26 Закону України № 4452 та п. 8 розділу 1 Положення №14 вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Судом встановлено, що 17 січня 2014 року між ПАТ"АКБ"КАПІТАЛ" та ОСОБА_1 укладено Договір №1/15/NP/0033 строкового банківського вкладу ( депозиту) "Новорічний подарунок" ( національна валюта України-гривня) (далі-Договір) , за умовами якого остання внесла на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 31 000,00 грн. на строк 12 місяців +1 день з 17.01.1014 по 18.01.2015 ( включно) зі сплатою 19,75 % річних з кінцевою датою повернення 18 січня 2015 року , а Банк зобов'язувався повернути вклад вкладнику та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим договором ( п. 1.1., 1.1.2., 1.2.) ( а.с. 6,7).

Відповідно до п. 1.2. Договору даний договір укладається на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого у п. 1.1. Договору строку ( строковий вклад), кінцевою датою якого є 18 січня 2015 року.

24 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ"АКБ"КАПІТАЛ" із заявою про включення кредиторської вимоги до загального реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі Договору ( а.с. 9).

27 липня 2015 року представник позивача ОСОБА_6 звернулась до Банку із вимогою про повернення банківського вкладу згідно Договору банківського вкладу, оскільки

строк дії договору банківського вкладу закінчився.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 20.07.2015 прийнято рішення № 140 про запровадження з 21.07.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 13486837, МФО 334828, місцезнаходження: 83001, Україна, м. Донецьк, вул. Артема,63 ) (далі - ПАТ АКБ "КАПІТАЛ").

Відповідно до ч. 5. ст.36 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Пунктом 1 частини 6 статті 36 цього Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Статтею 27 Закону України № 4452 встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами згідно якого Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

В силу вимог ч. 1 ст. 52 Закону №4452 кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у п. 17 ч. 5 ст. 12 цього Закону; вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; вимоги за субординарним боргом.

Відмовляючи у задоволені позову, суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Частиною 2 статті 58 Закону України " Про банки та банківську діяльність " передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

У зв'язку з тим, що Національним банком України було введено у Банку тимчасову адміністрацію та встановлені Законом №4452 обмеження щодо повернення банківських вкладів, а тому Банк не може відповідати за несвоєчасне виконання зобов'язань по банківському вкладу.

Встановивши під час розгляду справи , що у ПАТ АКБ"КАПІТАЛ" запроваджено тимчасову адміністрацію, суд дійшов правильного висновку , що отримання позивачем банківського вкладу та процентів на банківський вклад повинно відбуватися відповідно до вимог Закону " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд виходив із того, що повернення коштів вкладників банків, відносно яких ініційовано ліквідаційну процедуру, відбувається на підставі норм Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

До того ж позивачем не надано доказів в підтвердження того , що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб йому відмовлено , у встановленому названим Законом порядку отримати грошові кошти.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог матеріального та процесуального права є необгрунтованими, оскільки суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права , що їх регулюють.

За таких обставин, підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегією суддів не встановлено .

Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: