Рішення № 54582819, 16.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/ 12455 /2015 Головуючий у І інстанції Цимбал І.К.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Слюсар Т.А., Ящук Т.І.

За участю секретаря Мікітчак А.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи: Дарницький районний відділ державної міграційної служби України в м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилаючись на те, що 14 липня 2011 року між нею та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якого вона передала у власність останній грошові кошти у сумі 470 820, 00 грн., що еквівалентно по курсу НБУ на час укладання цього договору 59 000 дол. США терміном до 14 січня 2012 року включно.

Для забезпечення виконання грошових зобов'язань 29 липня 2011 року між сторонами було укладено договір іпотеки згідно з умовами якого остання передала позивачу в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки відповідач порушила умови договору позики і допустила заборгованість, з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просила звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за нею права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в рахунок виконання зобов'язання та визнати відповідача такою, що втратила право користування цією квартирою, звільнити приміщення та виселити відповідача, її чоловіка та членів її сім'ї з даної квартири без надання іншого жилого приміщення із зняттям з реєстраційного обліку, вирішити питання судового збору.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи:

Дарницький районний відділ ДМС України в м. Києві, реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості згідно договору позики від 14.07.2011 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, яка складається з: 470820 грн. неповернутої позики; 159580 грн. процентів за користування

коштами; 47946 грн. 24 коп. 3% річних; 353879 грн. 17 коп. індексу інфляції, а всього 1 032 225( один мільйон тридцять дві тисячі двісті двадцять п'ять ) грн. 41 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 29.07.2011 р., а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,40 кв.м., жилою площею - 29,00 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1і на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.10.1994 року, шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,40 кв.м., жилою площею - 29,00 кв.м.

Припинено право власності ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру

АДРЕСА_1

Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки РФ,

ідентифікаційний номер, НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_3, судові витрати в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири ) грн.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав , викладених у ній , ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_8., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що суд обгрунтовано задовольнив вимоги позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд правильно виходив із того, що позивач як іпотекодержатель має право на підставі частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" ( далі - Закону № 898-IV) захистити свої майнові права, звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на спірне майно, оскільки договором іпотеки від 29 липня 2011 року передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки одним із перерахованих у цьому договорі способів, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань( п.5.2 Договору іпотеки). У позасудовому порядку сторони не досягли згоди на передачу у власність позивачу предмета іпотеки.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону № 898-IV іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Судом встановлено, що 14 липня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір позики ( далі - Договір), за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти в сумі 470 820 грн., що за курсом Національного банку України на дату укладання цього Договору (14 липня 2011 року)

становить 59 000 доларів США (1 USD = 7,98 грн.), а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів на умовах , визначених цим договором, які є предметом даного договору , передані позикодавцем та одержані позичальником під час підписання цього договору терміном до 14 січня 2012 року включно (п. 1, 2, 3 Договору)( т. 1, а.с. 4).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, 29 липня 2011 року між сторонами було укладено Договір іпотеки , за умовами якого цей Договір іпотеки забезпечує виконання зобов'язань Іпотекодавця та вимог Іпотекодержателя за Договором позики, який укладено 14 липня 2011 року між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем і посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. 14 липня 2011 року за реєстровим номером 4674, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, далі - "Кредитний договір", стосовно повернення отриманої суми позики в повному обсязі та інших платежів, що передбачені Кредитним договором, далі - "Основне зобов'язання". Позика, відповідно дозазначеного вище Договору позики, надана Іпотекодавцю Іпотекодержателем на наступних, умовах: сума позики - 470 820 грн. 00 коп. Строк повернення позики - до 14 січня 2012 року ( п. 1.1. Договору іпотеки) ( а.с. 5-8).

За умовами договору іпотеки, відповідно до п. 1.3. предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, надалі - "Предмет іпотеки" .Зазначена квартира складається з 2 (двох) кімнат, загальною площею 51,40 кв.м., житловою площею 29,00 кв.м.

Іпотекодавець підтверджує право власності на Предмет іпотеки Свідоцтвом про право власності на житло, виданого 10 жовтня 1994 року Виробничим об'єднанням "Київський радіозавод" згідно з розпорядженням (наказом) від 10 жовтня 1994 року №1978, яке зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації м. Києва 11 жовтня 1994 року і записано в реєстрову книгу за № 1245-а, та зареєстровано в електронному реєстрі Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на Об'єкт нерухомого майна 25 липня 2011 року за реєстраційним номером 34218225.

29 липня 2011року до Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис, обтяжено та накладено заборону на квартиру АДРЕСА_3 ( т. 1 а.с. 133, 135).

Згідно п. 1.4. договору іпотеки заставна вартість Предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 576 350,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки Іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки на власний розсуду звертає стягнення на Предмет іпотеки:

- на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса;

- у позасудовому порядку продає від свого імені Предмет іпотеки ;

- приймає предмет іпотеки у свою власність на підставі Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

При цьому витрати Іпотекодержателя , пов'язані пред'явленням вимоги за Основним зобов'язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією іпотекою, тобто ці витрати бере на себе Іпотекодавець і вони підлягають відшкодуванню іпотекодержателю в повному обсязі.

Згідно п. 5.3.1. договору іпотеки у випадку набуття прав звернення ( стягнення) на предмет іпотеки іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки. Ціна придбання визначається шляхом експертної оцінки Предмета іпотеки на день придбання. У разі, якщо ціна предмета іпотеки, який передається іпотекодержателю у власність є меншою від суми заборгованості , іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна іпотекодавця. Витрати на проведенню експертної оцінки предмета іпотеки покладаються на Іпотекодавця. Рішення про прийняття у власність предмета іпотеки приймається іпотекодержателем одноособово. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на Предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Іпотекодавець засвідчує, що достатньою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей Договір та письмове рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмета іпотеки. Цей договір та письмове рішення іпотекодержателя мають силу договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором позики у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 1 032 225, 41 грн., з яких: сума боргу 470 820,00 грн., проценти за користування коштами відповідно до ст. 1048 ЦК України - 159 580, 00 грн., 3 % річних - 47 946, 24 грн., сума боргу з урахуванням індексу інфляції 353 879, 17 грн., яка визначена на підставі наданого позивачем розрахунку ( т. 1 а.с. 160).

Згідно з висновку ТОВ"Гарант-Експертиза" про вартість об'єкту незалежної оцінки станом на дату оцінки 30 жовтня 2014 року встановлено, що ринкова вартість об'єкта оцінки двокімнатної квартири загальною площею 51,40 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 становить 734 000 грн., що еквівалентно за курсом НБУ на дату оцінки 56 667 дол. США ( т. 1, а.с. 40).

За результатами висновку ТОВ"Гарант - Експертиза" про вартість об'єкта незалежної оцінки станом на дату оцінки 08 липня 2015 року встановлено, що ринкова вартість об'єкта оцінки двокімнатної квартири загальною площею 51, 40 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 становить 935 000 грн. (т. 1 а.с. 162-191).

З довідки Житлово - експлуатаційної організації від 27.07.2011 № 620 вбачається , що в квартирі АДРЕСА_1, прописаний та мешкає син ОСОБА_6, 1972 року народження (т. 1 а.с. 110).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та звертаючи стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором позики, яка на 08 липня 2015 року становила 1 032 225 грн. шляхом визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 , суд правильно виходив з того , що невиконання зобов'язань за договором позики відповідачем є достатньою підставою відповідно до статті 33 Закону України " Про іпотеку" , для звернення стягнення на іпотечне майно, яке перебуває у власності відповідача.

В силу положення п.8 ч.1 ст. 346 ЦК України звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника припиняє його право на це майно.

Разом з тим, постановлюючи рішення про виселення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5, суд не звернув увагу на те , що такі вимоги позивачем до зазначених осіб не заявлялися .

Вимоги позивача про виселення відповідача та членів його родини та /або осіб , які проживають у квартирі АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку, не свідчать про те, що такі вимоги до них заявлялися, оскільки зазначені особи не є відповідачами у справі, а третіми особами і суд не може постановити рішення про виселення третіх осіб .

Виходячи з наведеного , рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи і колегія судів не вбачає підстав до скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого постійного житлового приміщення скасувати.

В іншій частині рішення залишити без змін

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: