Постанова № 54582756, 24.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 грудня 2015 року №826/12955/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особиВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України ОСОБА_2 (третя особа-1) ОСОБА_3 (третя особа-2) ОСОБА_4 (третя особа-3) Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (третя особа-4)проскасування рішення від 28.05.2015 №V-004/2014 та зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України в якому просить:

- скасувати рішення від 28.05.2015 №V-004/2014 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 повністю;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури України, виконуючи обов'язки Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та дотримуючись Правил адвокатської етики і враховуючи неприпустимі наслідки порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (немислимо довгий розгляд справи), які виникли за спрямованими діями адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконати (вчинити певні дії), - стосовно адвоката ОСОБА_2 прийняти рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; стосовно адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняти рішення про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до них дисциплінарного стягнення - зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк до одного року.

Під час судового розгляду справи судом до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Київську міську кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення від 28.05.2015 №V-004/2014 прийнято відповідачем без урахування всіх дійсних обставин неналежної поведінки адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 під час розгляду цивільної справи, в якій останні приймали участь як представники сторони у даній справі.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнято у межах та на підставі наявних у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України повноважень. Крім того, останнім наголошено, що прийняття рішення на виконання положень статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відноситься до виключних (дискреційних) повноважень відповідача, отже, зобов'язання відповідача вчинити заявлені у позовних вимогах дії буде неприпустимим порушенням вимог законодавства України.

Третя особа-1 проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення.

Розгляд справи здійснено у письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до голови Подільського районного суду міста Києва із заявою про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014, в якій, зокрема, просив звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (і надіслати цю заяву) щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2, порушення їм присяги адвоката України та порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, а також перевірити дії у цивільній справі №2-3713/11 адвоката ОСОБА_3.

В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що за сприянням та неприпустимою поведінкою представника ОСОБА_2, як під час судових засідань, так і після, навмисно порушуються норми Цивільного процесуального кодексу України, а саме: преюдиціальність судового рішення, добросовісність здійснення процесуальних прав представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, з огляду на що порушений розумний строк розгляду справи.

Рішенням дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 за результатами розгляду вказаної заяви відмовлено у порушенні дисциплінарної скарги відносно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з підстав відсутності у діях останніх ознак дисциплінарного проступку та підстав притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Скориставшись правом на оскарження вказаного рішення, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на рішення дисциплінарної палати від 27.11.2014 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2015 №V-004/2014 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014- без змін.

Вважаючи рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України від 28.05.2015 №V-004/2014 необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Водночас, слід зазначити, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія України у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а розглядуваний спір є публічно-правовим, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У свою чергу, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, приписами частини першої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

При цьому, у відповідності до пункту 3 розділу 3 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури створюється та діє з метою реалізації публічно-правових функцій з відбору, атестування осіб, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, та як дисциплінарний орган в системі самоврядування адвокатури України.

Крім того, пунктом 24 Методичних роз'яснень щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ, затверджених рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 31.10.2013 року №114, визначено, що категорія «спори у сфері адвокатури» (пункт 11.3 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори з приводу: видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; припинення адвокатської діяльності за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Так, в межах спірних правовідносин, оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури спрямоване на забезпечення діяльності адвокатів у сфері реалізації публічного інтересу - захисту від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

Викладене підтверджує приналежність спірних правовідносин до категорії справ, які підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, а, відтак, заява позивача про помилкове відкриття провадження у справі, залучена до справи у судовому засіданні 15.10.2015, в якому останній просить суд закрити провадження у справі за неналежністю розгляду в порядку адміністративного судочинства даної справи, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Як було зазначено вище, позивач оскаржує рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2015 №V-004/2014, якою скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення - без змін.

У відповідності до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Приписами частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Як вбачається зі змісту заяви про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014, позивачем в якості підстави для притягнення адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності зазначено про зловживання, на думку заявника, зазначеними особами своїми процесуальними правами під час розгляду цивільної справи №2-3713/11, що виявились у безпідставних клопотаннях про відкладення розгляду справи, залучення співвідповідача та третьої особи, проведення авто-технічної експертизи, подання ідентичних за змістом апеляційних скарг на рішення суду І інстанції.

Водночас, рішенням дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 за результатами вивчення скарги гр.ОСОБА_1, пояснень адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, наданих для перевірки матеріалів, довідки про проведення перевірки, останньою зроблено висновок про відсутність у діях останніх ознак дисциплінарного проступку та підстав притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

У свою чергу, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийнято рішення від 28.05.2015 №V-004/2014 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, оскільки, за висновком відповідача, скаржником (позивачем) не наведено жодних доводів та доказів, які б не досліджувались дисциплінарною палатою під час проведення перевірки або якими б спростовувалися висновки палати.

У відповідності до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Водночас, положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина третя статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Приписами статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

За змістом статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (частина п'ята статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (частина сьома статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З аналізу наведених положень вбачається, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при проведенні перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката наділений правом опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій матеріалів дисциплінарного провадження, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва (її членами) під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи щодо них було лише отримано письмові пояснення від адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з приводу заявлених у скарзі питань.

Водночас, позивачем під час судового розгляду справи наголошено, що останній був позбавлений можливості надати письмові докази з приводу заявлених у скарзі фактів, оскільки матеріали цивільної справи, які містить у собі докази порушення вказаними адвокатами положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, були направлені до Апеляційного суду міста Києва з Подільського районного суду міста Києва (за твердженнями позивача, доступу до матеріалів даної справи не було ані у суді першої, ані апеляційної інстанції), про що позивач повідомив голову Ради адвокатів міста Києва на прийомі. Вказане відповідачем та третьої особою-4 під час судового розгляду даної адміністративної справи не заперечувалось, а протилежного належними та допустимими доказами не доведено.

При цьому, суд звертає увагу, що заява про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014, яка слугувала підставою для прийняття рішення, містить у собі посилання на аркуші цивільної справи №2-3713/11, проте Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури під час первісного розгляду даної заяви, а також відповідачем під час перегляду рішення третьої особи-4, належним чином відповідні обставини, які, за твердженням позивача, містять докази порушення адвокатами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, не перевірено.

Так, у відповідності до наявної у матеріалах справи копії акту від 30.04.2014 (а.с. 51 том 1), складеного працівниками Подільського районного суду міста Києва, встановлено, що представник відповідача ОСОБА_2, ознайомившись з матеріалами цивільної справи №2-3713/11, відмовився письмово засвідчити факт ознайомлення, останній вів себе зухвало, провокував сварку, на пропозицію заспокоїтись та вести себе коректно не реагував.

Також, наявною у матеріалах справи копією журналу судового засідання від 13.08.2014 у справі №2-3713/11 (а.с. 52-53 том 1) зафіксовано, що представник відповідача-1 (ОСОБА_2.) постійно намагається зірвати судове засідання, зловживає своїми права як сторона, а також зазначено про оголошення перерви у розгляді даної справи у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 без попередження суду покинув залу судового засідання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представниками відповідача у цивільній справі №2-3713/11 ОСОБА_4, ОСОБА_3 неодноразово подавалися апеляційні скарги на ухвалу про відкриття провадження у даній справі (а.с. 54-58 том 1), що, за твердженнями позивача, також свідчить про затягування ними розгляду цієї справи.

Водночас, вказані доводи, як й інші, вказані позивачем у заяві про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014, третьою особою-4 у повній мірі не досліджені, а відповідачем, у свою чергу, не перевірено факту їхнього дослідження дисциплінарною палатою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при прийнятті рішення від 27.11.2014, яке переглядалося ним за правилами частини сьомої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З огляду на викладене, суд, зважаючи на виявлені факти неповного дослідження Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури обставин, викладених у заяві позивача про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014, які також залишено відповідачем поза увагою, дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2015 №V-004/2014, як такого, що прийняте без врахування всіх обставин спірних правовідносин.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає про таке.

Правила статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду України від 20.04.2010, ЄДРСР № 9341137).

В той же час, відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги право Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення, або направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії, що передбачено положеннями частини п'ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд з метою обрання належного способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача (як скаржника за заявою про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014) дійшов висновку про необхідність зобов'язання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги в частині зобов'язання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийняти рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; стосовно адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняти рішення про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до них дисциплінарного стягнення - зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк до одного року, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а відтак не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2015 №V-004/2014.

Зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.