Постанова № 54580414, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/10005/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011

у справі № 2а-6198/09/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Страхового акціонерного товариства (САТ) «Остра»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (ОДПІ)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.03.2009 №0000082200/0.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Фактичною підставою для визначення Бердянській філії Страхового акціонерного товариства «Остра» податкових зобов'язань із податку на прибуток у сумі 2,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2009 №0000082200/0, з приводу правомірності якого виник спір, слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 03.03.2009 № 041/220/02250505. Відповідно до цих висновків позивач порушив норми підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: занижено суму скоригованого доходу від іншої діяльності, ніж страхова, за 1-й квартал 2007 року на 6,00 грн., внаслідок не включення до суми доходу нарахованих банком відсотків по залишкам грошових коштів на розрахунковому рахунку, у результаті чого занижено податок за І квартал 2007 року на 2,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що Бердянська філія САТ «ОСТРА», яка створена шляхом реорганізації Представництва САТ «ОСТРА» в м. Бердянську, має поточний та валютні рахунки в банківських установах. Філією не задекларовано дохід, отриманий у зв'язку із нарахуванням відсотків на залишки грошових коштів на банківських рахунках.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 квітня 2011 року, за виключенням деяких статей, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) дохід від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Згідно з абзацом першим підпункту 7.2.3 цього пункту якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що страховиком у розумінні Закону України «Про страхування» є САТ «Остра» як юридична особа, а не його філія, що виключає дію норм підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР на філію.

Однак, з такими висновками судів не можна погодитись.

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 ст.2 Закону № 334/94-ВР встановлено, що платниками податку є: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Враховуючи те, що Бердянська філія позивача зареєстрована як окремий платник податків у Бердянській ОДПІ та є платником податку на прибуток, про що свідчить акт перевірки від 03.03.2009 № 041/220/02250505 (а.с. 14), суди, за встановлення факту порушення, зробили помилковий висновок, щодо не поширення на філію позивача норм підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР. Обставини, які свідчили б про перебування САТ «Остра» на консолідованій сплаті податку на прибуток в судових рішеннях не встановлені.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на такий зміст правового регулювання, встановлений вищенаведеними правовими нормами, внаслідок чого зробили помилковий висновок про задоволення позову.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити, скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011; у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев