Постанова № 54579768, 21.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р. Справа№ 910/28419/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Гончаренко І.Л.(довіреність № 91/2015/10/19-4 від 19.10.2015);

від боржника: Хіміч Б.С. (довіреність б/н від 29.09.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2015

у справі № 910/28419/15 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного підприємства «Укржитлосервіс»

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2015 по справі №910/28419/15 заяву публічного акціонерного товариства "Київенерго" про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Укржитлосервіс" повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд до господарського суду м. Києва.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Представник публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник Державного підприємства "Укржитлосервіс" проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали від 09.11.2015, місцевий господарський суд повертаючи заяву публічного акціонерного товариства "Київенерго", керувався ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та обґрунтував свою ухвалу тим, що заявником не надано доказів неможливості списання коштів з рахунку боржника, а також відомостей щодо стану виконавчих проваджень станом на момент звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII (із змінами та доповненнями, далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У ст. 10 Закону закріплено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до ч. 3 названої статті справа про банкрутство порушається господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно з приписами ст. 11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Тобто, строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається зі змісту заяви публічного акціонерного товариства "Київенерго" та доданих до неї документів, заявником ставиться питання про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Укржитлосервісо" з підстав виникнення у останнього заборгованості у розмірі 30 645 925,18 грн., що підтверджується рішеннями господарського суду м. Києва від 14.05.2012 у справі № 5011-37/4488-2012, від 27.01.2010 у справі № 42/660, від 20.04.2015 у справі № 910/4811/15-г, від 08.06.2012 у справі № 5011-22/4561-2012, від 02.08.2012 у справі № 05-5-66/2439-65/268-2012, від 07.06.2012 у справі № 5011-65/4618-2012, від 24.05.2012 у справі № 5011-30/4790-2012, від 20.12.2010 у справі № 37/541, від 28.01.2010 у справі № 7/780, наказами господарського суду м. Києва від 30.05.2012 № 5011-37/4488-2012, від 27.05.2010 № 42/660, від 08.05.2015 № 910/4811/15-г, від 26.06.2012 № 5011-22/4561-2012, від 17.08.2012 № 05-5-66/2439-65/268-2012, від 19.06.2012 № 5011-65/4618-2012, від 11.06.2012 № 5011-30/4790-2012, від 09.02.2011 № 37/541, від 17.03.2010 № 7/780, постановами відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчих проваджень від 26.07.2013 ВП № 39050551, ВП № 39047105, ВП № 39046918, ВП № 39047642, ВП № 39047300, ВП № 39048264, ВП № 39050636, ВП № 39048724, постановами відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 08.07.2014 ВП № 39047928, ВП № 39050551, ВП № 39047105, ВП № 39046918, ВП № 39047300, ВП № 39047300, ВП № 39048264, ВП № 39048724, постановами відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 46704332 від 04.03.2015, ВП № 48064487 від 10.07.2015, ВП № 46704397 від 04.03.2015, а також про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 46074332 від 13.03.2015, ВП № 46704397 від 13.03.2015, після чого минуло більше трьох місяців, проте заборгованість погашена не була.

Зважаючи на вищенаведені обставини та враховуючи вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що у даному випадку посилання місцевого господарського суду, як на підставу повернення заяви без розгляду, на відсутність доказів неспроможності боржника щодо виконання зобов'язань протягом трьох місяців за наявності постанов ВДВС про відкриття виконавчих проваджень є такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону про банкрутство, а відтак, приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі № 910/28419/15 прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Під час вирішення питання про прийняття зазначеної заяви до розгляду, суду першої інстанції слід врахувати наведене, перевірити, чи відповідає вона за формою і змістом вимогам статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрута", після чого прийняти рішення про наявність або відсутність підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі № 910/28419/15 скасувати.

Справу № 910/28419/15 передати на розгляд господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко