Ухвала суду № 54579486, 23.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 р. Справа № 667/6180/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Лукянчук О.В.

суддів Градовського Ю.М.

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А

ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до УПФ України в м. Херсоні, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення (протокол № 90 від 23.07.2015) УПФ в м. Херсоні; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити їй перерахунок пенсії по довідці № 65 від 07.07.2015, виданою головним УПФ України в Херсонської області, з урахуванням інших виплат з початкового призначення - тобто з 16.04.2011 на термін - довічно, та з урахуванням статті 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 88% від заробітку (доходу), норма, яка діяла на час призначення їй пенсії.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 серпня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням всіх виплат, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про складові заробітної плати від 07.07.2015 року №65.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням всіх виплат, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки №65 від 07.07 2015 р. про складові заробітної плати,з урахуванням положень ст. 37 Закону України «Про державну службу»в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, починаючи з 01.07.2015 року.

В апеляційній скарзі УПФ України в м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено повною мірою обставини справи. наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за нормами чинного законодавства до складу заробітної плати входять також і інші виплати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідач безпідставно відмовив позивачу у врахуванні інших виплат при обчисленні пенсії, у звязку з чим наявні правові підстави для задоволення позову .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

При розгляді адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суди, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлено постановами Кабінету Міністрів від 31.05.2000 р. № 865 та від 23.04.03 р. № 581.

У відповідності до ч.2 ст.37 Закону України "Про державну службу", пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно частини 2 статті 37-1 згаданого Закону, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода , обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст. 2 Закону України "Про оплату праці").

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Виплату працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а проведення індексації заробітної плати - статтею 33 Закону України "Про оплату праці".

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 вказаного Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03.07.1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Наведена правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 20.02.12 р., 14.05.13 р. та 28.05.13 р. (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) прийнятих в порядку перегляду судового рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Таким чином, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Закону України "Про державну службу", який щодо спірних правовідносин є загальним, а відтак доводи апеляційної скарги з посиланням на надання переваги Закону України "Про державну службу" ґрунтується на хибному розумінні положень законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером, одержує пенсію за Законом України «Про державну службу» з 16.04.2011 року.

14.07.2015 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області від 07.07.2015 року №65 за період з 01.04.2009 р. до 31.03.2011 р., тобто на момент призначення пенсії позивач отримувала заробітну плату, до складу заробітної плати позивача за останні 24 календарні місяці входили "інші виплати", в яку входила, у тому числі, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. На всі виплати, включені в довідку, в т.ч. на "інші виплати", були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, вищезазначені виплати не були включені до суми заробітної плати, на підставі якої відповідачем розраховувалась пенсія позивача та при розрахунку позивачу пенсії, відповідачем не були враховані зазначені у довідці "інші виплати".

Таким чином, колегія суддів вважає правильним та вмотивованим висновок суду першої інстанції про те, що за нормами чинного законодавства до складу заробітної плати входять також і інші виплати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідач безпідставно відмовив позивачу у врахуванні інших виплат при обчисленні пенсії.

Більш того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість відповідач, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість своїх дій при винесені оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року відстрочено УПФ України в м. Херсоні сплату судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену постанову суду до моменту ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 80,39 грн. підлягає стягненню за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні залишити без задоволення, постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 серпня 2015 року без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 80,39 (вісімдесят гривень, тридцять девять копійок) грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В.Лукянчук

Суддя:Ю.М.Градовський

Суддя:Л.В.Стас