Постанова № 54579168, 22.12.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/6081/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2015 року позивач звернувся в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 1 грудня 2015 року, просить стягнути з відповідача кошти в сумі 34610,54 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача склалась заборгованість по податку на додану вартість із вироблених Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 34610,54 грн., що підтверджується відповідними податковими деклараціями.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Зазначила, що податковий орган не заперечує того факту що, що на електронному рахунку відповідача з ПДВ перебуває більше 50 тис грн., однак при заповненні декларації ним не було заповнено додаток (Д4), який дає змогу погашати з електронного рахунку поточний борг.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити, враховуючи наявність достатніх коштів для погашення боргу на електронному рахунку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 як фізична особа-підприємець зареєстрований 07.05.2014 року.

У відповідача наявний податковий борг по податку на додану вартість із вироблених Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 34610,54 грн., який виник на підставі податкових декларацій: від 20.10.2014 року (на суму 3700), від 21.12.2014 року (на суму 9346 грн.), від 19.02.2015 року (на суму 4952 грн.), від 19.03.2015 року (на суму 10222 грн.), від 14.04.2015 року (на суму 18074 грн.), враховуючи нараховану пеню в розмірі 3320,32 грн. та часткове погашення боргу в сумі 15003,78 грн.

Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 ст.203 ПК України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Визначені в податкових деклараціях суми своєчасно та в повному обсязі відповідачем сплачені не були, тому позивачем було нараховану вказану вище пеню.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем було направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 податкову вимогу форми "Ф" №5538-25 від 03.11.2014 року на суму 3700 грн. податкового боргу.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості та податковими деклараціями. Доказів сплати податкового зобов'язання відповідачем в повному обсязі суду не подано.

Що стосується доводів відповідача про наявність достатніх коштів для погашення боргу на електронному рахунку з ПДВ, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.200-1.1, 200-1.5, 200-1.6 ст.200-1 ПК України, якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 21-1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569, сума податку, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунка платника.

Для перерахування до бюджету / на поточний рахунок таких коштів платник податку повинен заповнити додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)".

Отже, для перерахування відповідних коштів слід дотриматись процедури, визначеної чинним законодавством.

Як вказано представником позивача та не заперечується представником відповідача, відповідних заяв для перерахування до бюджету коштів при поданні податкових декларацій ОСОБА_3 подано не було.

Суд також зазначає, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади (в даному випадку - стосовно адміністрування податку).

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права оскаржити рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якщо вважає, що його права та інтереси були порушені.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 податковий борг в розмірі 34610 (тридцять чотири тисячі шістсот десять) грн. 54 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2015 року

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1