Копія
Справа № 822/6150/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:позивача, представника відповідачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
27 листопада 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2015 р. №0047161703/1241.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 17.07.2015 сплатив нарахований за 2014 рік податок з доходів фізичних осіб шляхом безготівкового перерахування коштів, скориставшись послугами АТ "Райффайзен банк Аваль". Підтвердженням цього є платіжне доручення №1 з відміткою про здійснення операції та про проведення даного платежу.
16.09.2015 позивач в усному порядку дізнався від податкового інспектора про відсутність сплати податку, після чого він з'ясував у банку, що кошти не відраховувались на рахунок одержувача в зв'язку з невірним номером розрахункового рахунку (рахунок був змінений у 2015 році). Цього ж дня кошти були перераховані ним на новий розрахунковий рахунок.
Зазначає, що відповідач не повідомляв його про зміну рахунку, а банк - не повідомив про не зарахування коштів.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки оскаржуване рішення було прийняте правомірно - внаслідок несвоєчасної сплати податку. При цьому вказав, що саме платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Так, судом встановлено, що 02.11.2015 податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб самозайнятою особою ОСОБА_3 за період з 01.08.2015 по 02.11.2015, за результатами якої складено акт №3950/17-3/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.179.7 ст.179 ПК України ОСОБА_3 сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 11880,83 грн. 16.09.2015 року (граничний термін сплати - 01.08.2015, кількість днів затримки - 49).
На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2015 за №0047161703/1241, яким зобов'язано сплатити штраф - 2375,59 грн., що становить 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.
Судом також встановлено, що позивачем з метою своєчасної сплати до бюджету податків та зборів 17.07.2015 р. до АТ "Райффайзен банк Аваль" було подано платіжне доручення №1 на суму 11880,83 грн. з призначенням платежу "податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік ". Вказане платіжне доручення банківська установа прийняла до виконання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення (оригінал якого оглянутий в судовому засіданні) з відміткою банку від 17.07.2015 р.
Суд зважає на те, що відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
При цьому, платіжне доручення №1 від 17.07.2015 про перерахування податкового зобов'язання за 2014 р. позивач подав до банківської установи на повну суму зобов'язання в межах граничного строку сплати (до 01.08.2015), яке було прийняте до виконання банківською установою в день його подання.
Згідно ст. 1 Закону України від 05.04.2001 №2346-III "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (далі - Закон №2346-III) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону №2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону №2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346-III).
Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, після чого ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Отже, згідно вищезазначених норм права можна зробити висновок про те, що визначальним є з'ясування факту, з чиєї саме вини відбулося несвоєчасне зарахування податку, збору, платежу до бюджету або державного цільового фонду.
Враховуючи те, що платіжне доручення було одержано банком та прийнято до виконання, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.
Позивач вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач залишив поза своєю увагою факт подання позивачем до банку платіжного доручення 17 липня 2015 року, а отже - своєчасного виконання ним податкового зобов'язання та всупереч вимогам пункту 129.6 статті 129 ПК України вину за несвоєчасне зарахування такого зобов'язання до бюджету переклав на платника податків.
Враховуючи, що несвоєчасне надходження до державного бюджету грошових коштів виникло не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування податків.
Суд також звертає увагу на те, що згідно постанови Верховного суду України від 16 червня 2015 року (справа №21-377а15), для підтвердження факту несплати податку необхідно встановити, що у строк, передбачений законом, страхувальник не вчиняв дії, спрямовані на перерахування коштів до державного бюджету.
Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача правопорушення щодо несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції №ПН160936 від 27.11.2015 року позивачем сплачено 487,20 грн. судового збору, тому такі витрати слід присудити на його користь.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.11.2015 р. №0047161703/1241.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2015 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 54579118, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/6150/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: