Рішення № 54578895, 22.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015Справа №910/29001/15За позовом: приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія"ІНГО УКРАЇНА"

до: відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія"ОРАНТА"

про: стягнення 3 127,97 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Рудюк О.О. ( представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія"ІНГО УКРАЇНА" до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія"ОРАНТА" про стягнення 3 127,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року порушено провадження у справі №910/29001/15.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на підставі договору страхування №250575443 від 06.09.2013 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія транспортного засобу - «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі полісу серії АС1144803 позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що позивач протягом року не звертався до відповідача, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

У судовому засіданні 22.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 року між приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія"ІНГО УКРАЇНА" (страховик) та ТОВ «Перша Лізингова компанія» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №250575443 від 06.09.2013року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.12.2013 року у м. Львів вул.Мазепи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20.12.2013 року у справі №452/4010/13-п, якою ОСОБА_3 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративного правопорушення.

Відповідно до Рахунку №СФ-004425 від 13.12.2013 року, складеного ТОВ «Валет Авто» вартість ремонтних робіт транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 4 365,54 грн.

Страховим актом №112411 від 09.04.2014р. пошкодження наземного транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 3 637,95 грн.

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

З огляду на те, що п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоду про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, платіжним дорученням №4114 від 08.05.2014р. згідно страхового акту №112411 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 3 637,95 грн. на рахунок ТОВ «Перша Лізингова Компанія».

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС1144803, франшиза 510.00 грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем на підставі полісу АС1144803, позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в межах ліміту відповідальності.

Відповідачем доказів сплати позивачу страхового відшкодування суду не надано.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 3 127,95 грн (3 637,95 грн - 510 грн).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3 127,95 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог з підстав того, що страхувальником не було подано заяву про страхове відшкодування впродовж року, що у відповідності до п.37.1.4. ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування судом до уваги не береться з огляду на наступне.

За правилами п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Наведена норма матеріального права регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком.

До позивача обов'язок подачі заяви не перейшов і не міг перейти, оскільки для останнього відповідач у справі не є страховиком у розумінні наведеної норми, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач у справі, що розглядається, отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія"ОРАНТА" (02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія"ІНГО УКРАЇНА" (01054, м.Київ, вул.Воровського, буд.33, код ЄДРПОУ 16285602) 3 127(три тисячі сто двадцять сім) грн 95 коп та 1 218 (тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп - витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено:24.12.2015 р.

Суддя Л.М. Шкурдова