Рішення № 54578561, 21.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015р. Справа№ 914/4006/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехнік», м.Львів

до відповідача: Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 31 213 грн. 73 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 18.11.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_3, представник (довіреність від 13.05.2015 р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехнік», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 31 213 грн. 73 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.11.2015р. призначив розгляд справи на 21.12.2015 р.

Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду. Позивач відповідно до умов даного договору виконав роботи на суму 26 429 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актом приймання виконаних робіт Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості робіт не виконав, на дату звернення до суду борг становить 26 429 грн. 00 коп. У звязку з порушенням строків оплати вартості робіт відповідачу нараховано 3% річних в сумі 397 грн. 52 коп., інфляційні втрати в сумі 4 387 грн. 21 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 31 213 грн. 73 коп. заборгованості та судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

2 березня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехнік» (виконавець) та Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір №03/01.

За цим договором замовник (позивач) зобовязується на свій ризик виконати за дорученням замовника (відповідача) та у відповідності з умовами даного договору роботу (поточний ремонт водогрійного котла КВГ-6,5/13), а замовник зобовязується прийняти роботу та оплатити її.

Загальна вартість робіт визначена кошторисом №2-1-1, який є додатком №2 до даного договору і в сумі складає 26 429 грн. 00 коп. (п. 2.1. договору).

Відповідно до умов договору, позивач у березні 2015 року виконав роботи на суму 26 429 грн. 00 коп., що підтверджується актом від 17.03.2015 р. приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 р. форми КБ-2в. Зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаному документі та скріпленням печаткою.

Відповідно до п. 2.2. договору замовник здійснює оплату за виконані роботи протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку оплати вартості робіт, позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 26429грн. 00 коп. несплаченої вартості виконаних робіт, 397 грн. 52 коп. 3% річних, 4 387 грн. 21 коп. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 р. типової форми №КБ-2в, відповідач підписав акти без зауважень.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає доведеним факт виконання робіт на загальну суму 26 429 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вказаних вимог позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 397 грн. 52 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 4 387 грн. 21 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 26429грн. 00коп. основного боргу, 397 грн. 52 коп. 3% річних, 4 387 грн. 21 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені ОСОБА_1, м. Львів, вул. Пекарська, 50 (ідентифікаційний код 00492990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехнік», м. Львів, вул. Конопницької, 14/9 (ідентифікаційний код 20766904) 26 429 грн. 00 коп. основного боргу, 397 грн. 52 коп. 3% річних, 4 387 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

3.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 21.12.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 24.12.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.