Рішення № 54578457, 12.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015Справа №910/22867/15

За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

1) Міністерства освіти і науки України

2) Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації

До відповідачів 1) Фонду державного майна України

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд»

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1) Державна наукова установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти»

2) Державне підприємством «Інфоресурс»

3) Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про визнання недійсним договору оренди та договору купівлі-продажу, визнання незаконними та скасування наказів, повернення нежитлових приміщень загальною площею 485,80 кв.м.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від прокуратури Томіліна Я.М. (посв.)

від позивача-1 Козлов В.О. (за дов.)

від позивача-2 Панасенко І.І.(за дов.)

від відповідача-1 Васильківська В.Є. (за дов.)

від відповідача-2 Харченко Р.І. (за дов.)

від відповідача-3 Бабій Р.В. (договір про надання правової допомоги)

від третьої особи-1 не прибув

від третьої особи-2 Дриг П.Ю. (за дов.)

від третьої особи-3 Панасенко І.І.(за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України (позивача-1) та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (позивача-2) до Фонду державного майна України (відповідача-1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (відповідача-2) та товариства з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» (відповідача-3) про визнання недійсними та скасування:

- наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 1048 від 11.08.2011 «Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а», № 935 від 15.07.2011 «Про затвердження висновку про вартість майна» в частині п. 7, яким затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Слав-Консалтінг» про вартість майна - нежитлових приміщень площею 497,30 кв.м., розташованих за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 27а, м. Київ, станом на 28.02.2011;

- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5929 від 15.08.2011 (зі змінами від 27.06.2012 та від 11.02.2013), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд»;

- визнання незаконними та скасувати в цілому з моменту видання наказів Фонду державного майна України: № 738 від 30.05.2013 «Про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації»; № 740 від 30.05.2013 «Щодо визначення дати оцінки»; № 1118 від 23.07.2013 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 № 740»; № 3382 від 25.10.2013 «Про затвердження висновку про вартість майна»; № 4291 від 16.12.2013 «Щодо завершення приватизації об'єкта»;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 485,8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, що приватизуються шляхом викупу від 06.12.2013 № 409, укладеного між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд»;

- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» повернути нежитлові приміщення загальною площею 485,80 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: бульвар Т.Шевченка, 27-А, м. Київ, загальною вартістю 6105306 грн., державі в особі Міністерства освіти і науки України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор послався на такі обставини.

- передачу майна в оренду здійснено в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про освіту». Так, на момент передачі нежитлових приміщень в оренду товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» будівля перебувала на балансі державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти». Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2010 за №215 «Про включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави» та наказом Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації від 04.04.2013 № 77 «Про включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави» цю установу включено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Відповідно до ст. 63 Закону України «Про освіту», матеріально-технічну базу навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти складають будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, не підлягають перепрофілюванню або використанню за призначенням. Отже, з огляду на вказані приписи чинного законодавства, будівля на Тараса Шевченка 27-А у м. Києві, як майно державної установи системи, що фінансується з бюджету, не могла бути об'єктом оренди для цілей, не пов'язаних з освітньою та науковою діяльністю.

Крім того, п. 1.2 Договору оренди визначено цільове призначення орендованого майна - розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» серед інших видів діяльності передбачено можливість виготовлення видавничої та поліграфічної продукції товариством. Разом з тим, у Державному реєстрі видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції на час укладення договору це товариство не значилось і суб'єктом видавничої справи не було. На підтвердження чого прокурором до справи надано лист Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 22.06.2015.

Таким чином, виходячи з зазначених вище обставин, наказ Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву від 11.08.2011 № 1048 «Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а», на думку прокурора, видано в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про освіту», він є незаконним і відповідно до вимог ст. 21 ЦК України підлягає скасуванню з моменту видання.

Орендарем (відповідачем-3) введено в оману Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву щодо цілей використання майна, і тому укладений договір оренди майна від 15.08.2011 за № 5929, відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, має бути визнаний судом недійсним;

- оцінка та передача майна в оренду здійснені з порушенням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки згідно з наказом Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11 нежитлову будівлю по бул. Тараса Шевченка, 27-А у м. Києві внесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини м. Києва.

Таким чином, під час надання нежитлових приміщень в оренду відповідачу-3, останній мав отримати погодження уповноваженого органу щодо надання майна в користування, що визначено приписами п. 1 ч. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Також, прокурор зазначає про те, що грошова оцінка спірних нежитлових приміщень мала проводитись з урахуванням положень ст. 19 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Методики грошової оцінки пам'яток, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1447.

Отже, за твердженнями прокурора, відповідно до приписів ст.ст. 21, 203, 215 ЦК України, наявні підстави для визнання незаконним і скасування з моменту видання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 11.08.2011 № 1048, п. 7 наказу від 15.07.2011 № 935 та визнання недійсним договору оренди від 15.08.2011 № 5929;

- невід'ємні поліпшення орендованого майна, визначення вартості та приватизація майна проведені всупереч вимогам законодавства України.

Нежитлові приміщення на бульв. Тараса Шевченка, 27-А в м. Києві приватизовані товариством з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» у порядку, встановленому ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», яка передбачає право на викуп майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.

Враховуючи, що грошова оцінка під час передачі в оренду зазначених нежитлових приміщень здійснена з порушенням вимог закону, а тому визначена за її результатами вартість об'єкта оренди є недостовірною, у зв'язку з чим висновок Фонду державного майна України про наявність невід'ємних поліпшень у розмірі більше 25 відсотків від цієї вартості не відповідає дійсності, а рішення про включення майна до об'єктів приватизації є незаконним.

З огляду на те, що саме з об'ємом (розміром) здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна пов'язане настання у товариства з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» права на його приватизацію шляхом викупу (поза конкурсом), наведена обставина свідчить про відсутність підстав для включення цього об'єкта до переліку об'єктів, які могли бути приватизовані у визначений спосіб.

Також, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розділу V Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання та реставрації нерухомих пам'яток історії і культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.2004 № 295/104, роботи, у т.ч. заходи щодо підтримання технічного стану об'єкта на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Згідно з п.1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п. 5.13 Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дозволи на проведення ремонтних робіт на об'єктах культурної спадщини, що є пам'ятками місцевого значення, надає зазначене управління.

Проте, в порушення наведених вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» не отримало погодження уповноваженого органу на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна.

Таким чином, наказ Фонду державного майна України від 30.05.2013 за № 738, яким включено до переліку об'єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу, спірних нежитлових приміщень є незаконним і підлягає скасуванню з моменту його видання на підставі ст. 21 ЦК України.

Видані на підставі вказаного наказу, що суперечить чинному законодавству, накази Фонду державного майна від 30.05.2013р. № 740 «Щодо визначення дати оцінки», від 23.07.2013 № 1118 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 № 740» та від 16.12.2013 № 4291 «Щодо завершення приватизації об'єкта» також є незаконними та підлягають скасуванню з моменту видання відповідно до приписів ст. 21 ЦК України, а договір купівлі - продажу від 06.12.2013 № 408, укладений на їх виконання, має бути визнаний недійсним на підставі вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України. До договору купівлі-продажу підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину, у зв'язку з чим нежитлові приміщення площею 485,8 кв. м, розташовані у будинку за адресою: бульв. Тараса Шевченка, 27а, м. Київ, підлягають поверненню державі в особі Міністерства освіти і науки України, згідно зі ст. 216 ЦК України.

Суд своєю ухвалою від 03.09.2015 порушив провадження у справі № 910/22867/15 та залучив до участі у справі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державну наукову установу «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» та державне підприємство «Інфоресурс».

Суд своєю ухвалою від 12.10.2015 відклав розгляд справи та залучив до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву у поданих суду поясненнях заперечив проти задоволення позову.

Фонд державного майна України у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що ним не порушено встановленого законодавством порядку приватизації державного майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» відхиляючи позовні вимоги зазначив, що ні прокурором, ні позивачами не надано доказів навмисного введення РВ ФДМ України по м. Києві в оману; відсутні докази користування не за призначенням, визначеним в договорі оренди об'єктом оренди; будинок за адресою: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 27а, не був та наразі не є пам'яткою культурної спадщини; звіти про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень не оскаржувались та недійсними не визнавалась; при укладенні договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договорів.

Під час розгляду справи суд витребував у Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) облікову документацію на об'єкт культурної спадщини - будівлю № 27 по бульвару Т.Шевченка у м. Києві.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

На підставі наказів Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву від 11.08.2011 № 1048 «Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а» та від 15.07.2011 № 935 «Про затвердження висновку про вартість майна», Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» (орендар) уклали договір оренди № 5929 від 15.08.2011 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець (відповідач-2) передає, а орендар (відповідач-3) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 497,30 кв. м. (в т.ч. 236,40 кв. м. - на цокольному поверсі, 260,90 кв. м. - на першому поверсі будівлі), розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, що перебуває на балансі державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28 лютого 2011 року і становить 2240000,00 грн. без ПДВ.

Договором № 5929/01 від 27.06.2012 про внесення змін до Договору загальну площу зменшено до 485,80 кв.м..

Майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видається українською мовою (п. 1.2 Договору).

У п. 10.1 Договору оренди сторони визначили, що договір укладено з 15 серпня 2011 року до 15 липня 2014 року включно.

У пункті 5.7 Договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок та проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.

Під час дії Договору оренди орендар за згодою орендодавця - Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву (лист від 06.02.2012 за № 30-09/1206), та балансоутримувача майна - державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» (лист від 08.09.2011 за № 14/18-2788) провів невід'ємні поліпшення орендованого майна.

27.06.2012 відповідач-2 та відповідач-3 уклали договір № 5929/1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5929 від 15.08.2011, яким, зокрема, внесено зміни у п. 1.1 Договору щодо вартості об'єкту оренди і визначено останню в сумі 2188198,70 грн. без урахування ПДВ, а також доповнено п. 10.6 розділу 10 договору підпунктом 10.6.6, згідно з яким чинність договору припиняється внаслідок приватизації орендованого майна орендарем.

11.02.2013 сторони підписали договір № 5929/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5929 від 15.08.2011, відповідно до умов якого балансоутримувачем державного нерухомого майна визначено державне підприємство «Інфоресурс», оскільки на підставі наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.12.2012 за № 1388 «Про передачу об'єкту нерухомості» та акту приймання-передачі від 10.12.2012 адміністративну будівлю по бульвару Тараса Шевченка, 27А у м. Києві безоплатно передано з балансу державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» на баланс державного підприємства «Інфоресурс».

В подальшому Фонд державного майна України видав накази від 30.05.2013 за № 738 «Про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації», від 30.05.2013 за № 740 «Щодо визначення дати оцінки», від 23.07.2013 за №1118 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 № 740», від 25.10.2013 за № 3382 «Про затвердження висновку про вартість майна», на підставі яких 06.12.2013 між Фондом державного майна України (відповідачем-1) та відповідачем-3 укладено договір № 409 купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 485,8 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27-А, що приватизуються шляхом викупу.

За умовами договору купівлі-продажу товариство з обмеженою відповідальністю товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» придбало об'єкт приватизації за 6284064,04 грн.

Спірний договір купівлі-продажу об'єкту приватизації був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 766.

12.12.2013 Фонд державного майна України (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» (покупець) підписали акт № 634 передачі державного майна, згідно з яким продавець передає, а покупець приймає проданий 06.12.2013 шляхом викупу об'єкт державної власності групи А - нежитлове приміщення, груп приміщень №1;3 (літ. «А») загальною площею 485,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27-А, які знаходяться на балансі державного підприємства «Інфоресурс» та орендуються товариством з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд».

16.12.2013 Фонд державного майна України видав наказ за № 4291 «Щодо завершення приватизації об'єкта».

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частина друга даної статті передбачає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотними умовами договору оренди є зокрема об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договорів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.

За змістом ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

В силу приписів частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей).

Обґрунтовуючи підстави для визнання спірного договору недійсним, прокурор серед іншого вказує на те, що спірні приміщення, надані в оренду відповідачу-3 використовувались не за призначенням, оскільки останнім не вилась та не ведеться діяльність з виготовлення видавничої та поліграфічної продукції.

Водночас, як зазначено вище, порушенням умов договору (невиконання, неналежне виконання) не має правовим наслідком недійсність правочину.

Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» за КВЕД є 18.12 Друкування іншої продукції (основний); КВЕД 58.19 Інші вили видавничої діяльності; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук.

Згідно п.1.2. Договору оренди, майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видається українською мовою.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» за КВЕД є 18.12 Друкування іншої продукції; 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;и 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

З викладеного вбачається, що при передачі приміщень в оренду вимоги ст.63 Закону України «Про освіту» не порушувались, оскільки майно ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» передавалось в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» з метою розміщення видавництва, що відповідало тому цільовому призначенню, з яким його могла використовувати ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти».

Крім того, частиною 2 пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами га закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» до переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, віднесено надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Оскільки приміщення площею 485,80 кв. м за адресою; м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 27А, тимчасово не використовувались у науковій діяльності, вони могли бути надані в оренду за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які працюють у ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти».

Користування товариством з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» приміщенням не за призначенням, зазначеним у договорі оренди, тобто не для видавництва, у відповідності до ст.773 ЦК України та п. 10.7.1 Договору оренди, може бути підставою для розірвання договору оренди, а не для визнання його недійсним.

Щодо посилань прокурора на приписи ч. 1 ст.230 ЦК України, як на підставу визнання Договору оренди недійсним, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, ні прокурором, ні відповідачем-2 не надано доказів навмисного введення останнього в оману під час укладання договору № 5929 від 15.08.2011 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Також, суд не приймає до уваги доводи прокурора щодо порушення вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Так, прокурор посилається на наказ Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 25.06.2011 № 10/38-11, яким нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 27А, внесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини м. Києва.

Проте, до матеріалів справи позивач-2 надав наказ Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 28.04.2012 № 10/27-12 «Про внесення змін до наказів Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11 та від 25.06.2011 № 10/38-11», згідно з яким спірний об'єкт нерухомості було виключено із Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини як помилково занесений.

Тобто, будинок за адресою: м. Київ, бул. Шевченка, № 27 А. ніколи не мав історико-культурної цінності, на підставі якої він міг бути визнаний пам'яткою.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Таким чином, приймаючи навіть до уваги той факт, що будинок за адресою: м. Київ, бул. Шевченка, 27-А, було включено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини м. Києва помилково, спірний будинок не являвся пам'яткою в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому вимоги даного закону на нього не поширювались.

Таким чином, доводи прокурора про те, що на укладення договору оренди необхідна згода органу охорони культурної спадщини є безпідставними.

Викладені вище обставини також спростовують доводи прокурора необхідність застосувати при оцінці приміщень вимоги Методики грошової оцінки пам'яток, затвердженої постановою КМУ від 26.09.2002 № 1447.

Не заслуговують на увагу також доводи прокурора про те, що грошова оцінка приміщень проведена з порушенням вимог закону, що призвело до необґрунтованого висновку про наявність невід'ємних поліпшень у розмірі більше 25 % від вартості приміщень, що в свою чергу свідчить про порушення порядку приватизації приміщень.

До матеріалів справи надано звіт про незалежну оцінку вартості вбудованих нежитлових приміщень від 28.02.2011, виконаний товариством з обмеженою відповідальністю «Слав-Консалтинг».

Згідно з рецензією на звіт про незалежну оцінку вартості вбудованих нежитлових приміщень, здійснену Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація фахівців оцінки» від 30.06.2015, на яку посилається прокурор у своєму позові, звіт про незалежну оцінку вартості вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 485,80 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, бул.Шевченка, 27-А, що виконаний ТОВ «Слав-Консалтинг» для розрахунку орендної плати станом на 28.02.2011, класифікується як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Отже, належних та допустимих доказів того, що оцінка приміщень при передачі в оренду проведена з порушенням законодавства прокурором суду не надано.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин, з якими закон пов'язує визнання договору оренди недійсним, як і не доведено невідповідність наказів Регіонального відділення ФДМ України по м. Києву від 11.08.2011 № 1048 «Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а» та від 15.07.2011 № 935 «Про затвердження висновку про вартість майна» вимогам чинного на дату їх винесення законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Статтею 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що, зокрема, Фонд затверджує переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають викупу; включення об'єктів малої приватизації до зазначених переліків здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця; покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 цього Закону, приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.

Листом від 20.05.2013 за № 12 товариство з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд», як орендар нежитлових приміщень за Договором оренди від 15.08.2011 № 5929, загальною площею 485,80 кв. м, за адресою: 01032 м. Київ, бульв. Шевченка, 27-А, звернулось до Фонду із заявою про включення зазначеного державного нерухомого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно до Державної програми приватизації на 2012-2014 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», ст.ст. 7, 182 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» наказом Фонду від 30.05.2013 № 738 прийнято рішення про приватизацію об'єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 485,80 кв. м, за адресою: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 27-А, літера А, що знаходилось на балансі державного підприємства «Інфоресурс» та орендувалось товариством з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд»; включено об'єкт до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Наказом Фонду від 30.05.2013р. № 740 (зі змінами, внесеними наказом від 23.07.2013) прийнято рішення про приватизацію об'єкта, з компенсацією орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів орендаря за згодою орендодавця за час оренди; визначено дату оцінки нежитлових приміщень.

Згідно з умовами договору № 246 на проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень від 05.07.2013 та угоди про внесення змін від 19.09.2013 № 320 до договору № 246 на рецензування товариство з обмеженою відповідальністю «Український фінансово-інвестиційний союз» надало звіт від 15.10.2013 про незалежну оцінку вартості об'єкта, складеного станом на 31.08.2013, з метою приватизації шляхом викупу.

З матерів приватизаційної справи вбачається, що під час проведення оцінки визначалась ринкова вартість майна. Рецензентом під час рецензування (дата складання рецензії 25.10.2013) було перевірено Перелік об'єктів культурної спадщини Шевченківського району м. Києва та з'ясовано, що будинок по бульв. Т.Шевченка, 27-А у зазначеному Переліку відсутній.

Крім того, звіт про оцінку майна також містив копію листа Головного управління культурної спадщини від 11.05.2012 № 2822, в якому зазначено, що станом на 01.05.2012 вказаний будинок на обліку як пам'ятка або щойно виявлений об'єкт культурної спадщини не перебуває.

Отже, оцінка зазначеного об'єкта приватизації проводилась без застосування Методики грошової оцінки пам'яток, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1447.

Наказом Фонду від 25.10.2013 № 3382 затверджено висновок про вартість об'єкта приватизації.

06.12.2013 між ФДМ України та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріотрейд» укладено Договір № 409 купівлі-продажу об'єкта, а 12.12.2013 підписано акт № 634 передачі державного майна.

16.12.2013 Фонд державного майна України видав наказ № 4291 щодо завершення приватизації об'єкта.

Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах приватизаційної справи, копія якої додана до справи, є лист Міністерства освіти і науки, молоді та спору України від 19.03.2012 № 1/12-1548, в якому Міністерство повідомляє Фонду державного майна України та РВ ФДМУ по м. Києву, що комісія з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спору України, не заперечує щодо включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, нежитлових приміщень, розташованих у будівлі по бул. Шевченка, 27-А в м. Києві, як таких, що не використовуються та не експлуатуються балансоутримувачем.

Також, листом від 27.05.2013 за вих. № 1/12-4210 Міністерство освіти і науки, молоді та спору України повідомило Фонд державного майна України, що приміщення будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А, які є державною власністю не використовуються в навчальному та науковому процесі та закріплені за ДП «Інфоресурс» на праві повного господарського відання. На зазначені нежитлові приміщення не поширюються обмеження, визначені частиною 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» та частиною 5 статті 63 Закону України «Про освіту».

Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Під час розгляду справи судом не встановлено порушень визначеного законодавством порядку приватизації приміщень загальною площею 485,80 кв. м, за адресою: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 27-А, літера А, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Прокурором не доведено належними доказами порушення відповідачами вимог чинного законодавства під час укладання договору оренди № 5929 від 15.08.2011 нерухомого майна, що належить до державної власності, а також наявність порушень визначеного законодавством порядку приватизації приміщень загальною площею 485,80 кв. м, за адресою: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 27-А, літера А.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не підтверджуються належними та допустимими доказами, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 12180 грн. покладається порівну на позивачів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10, код 38621185) в дохід Державного бюджету України 6090,00 грн. судового збору.

Стягнути з Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, код 33746799) в дохід Державного бюджету України 6090,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 23.12.2015.

Суддя С. А. Ковтун