Рішення № 54578304, 16.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015Справа №910/16107/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДРЕЗЕРВ УКРАЇНА"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс Плюс"

про стягнення 459 833,01 грн.

Та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДРЕЗЕРВ

УКРАЇНА"

про стягнення 412 508,35 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом: Хохлов А. С. (дов. б/н від 26.05.2015)

Кравець О. О. (дов. від 26.05.2015)

Від відповідача за первісним позовом: Гузіков В. В. (дов. б/н від 17.07.2015)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДРЕЗЕРВ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс Плюс" заборгованості за договором поставки № 20150122 від 22.01.2015 у розмірі 459 833,01 грн. з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2015 порушено провадження у справі №910/16107/15 та призначено до розгляду на 14.07.2015.

14.07.2015 в судовому засіданні оголошено перерву на 21.07.2015, а 21.07.2015 - на 30.07.2015 для подання додаткових доказів по справі.

20.07.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс Плюс" надійшла зустрічна позовна заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДРЕЗЕРВ УКРАЇНА" 412 508,35 грн. збитків спричинених поставкою товарів неналежної якості за договором поставки № 20150122 від 22.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс Плюс" про стягнення збитків прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 30.07.2015.

В судовому засіданні 30.07.2015 судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 у справі призначена судова товарознавча експертиза, провадження у справі зупинено до надання висновків судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 провадження у справі було поновлено, оскільки 27.10.2015 до господарського суду повернулися матеріали справи з експертної установи, разом з висновком експерта. Розгляд справи призначено на 17.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 розгляд справи відкладено на 26.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 розгляд справи відкладено на 16.12.2015, доручено Господарському суду Запорізької області забезпечити 16.12.2015 о 11:00 год проведення в режимі відео конференції судового засідання по справі в приміщенні Господарського суду Запорізької області.

В судове засідання 16.12.2015 представники сторін з'явилися, надали суду усні пояснення по суті справи, в яких представник позивача за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог. Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог та підтримав в повному обсязі зустрічні позовні вимоги.

Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором поставки № 20150122 від 22.01.2015 в частині оплати поставленого товару.

Відповідач за первісним позовом проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав поставки позивачем за первісним позовом за договором поставки № 20150122 від 22.01.2015 товару, який не відповідав умовам щодо асортименту та якості такого товару.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані поставкою відповідачем за зустрічним позовом за договором поставки № 20150122 від 22.01.2015 товару неналежної якості.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечує з підстав відсутності у позивача за зустрічним позовом зауважень щодо якості товару в момент його прийняття.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015 між позивачем за первісним позовом, як постачальником та відповідачем за первісним позовом було укладено договір поставки № 20150122 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені договором строки у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти такий товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна, загальна вартість товару вказуються в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 6.1. договору сторонами визначено, що постачальник гарантує якість товару за умови його належного зберігання. У разі виявлення товару неналежної якості постачальник зобов'язаний замінити неякісний товар (п. 6.4. договору).

Згідно п. 6.6. договору здача - приймання товару здійснюється сторонами по кількості - відповідно до видаткових накладних на товар, по якості - відповідно до вимог, зазначених у специфікаціях.

В пункті 7.1. договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори, вартість пакування, маркування та інші обов'язкові платежі та витрати постачальника пов'язані з постачанням товарів. Ціна на товар, який входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у специфікації (п. 7.2. договору).

В пункті 8.2. договору сторони дійшли згоди, що умови та строки оплати визначаються сторонами і вказуються у специфікаціях.

Відповідно до п. 9.3. договору у разі несплати вартості товару покупцем у строк, узгоджений сторонами, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення.

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1. договору та закінчується 31 грудня 2015 (п. 11.2. договору).

В день підписання договору сторонами була підписана специфікація № 1, якою сторони узгодили поставку товару - тушки курки патраної мороженої в кількості 20 234 кг за ціною 15, 50 грн. з ПДВ на загальну суму 313 627, 00 грн. (п. 1 специфікації). Також в специфікації сторони узгодили, що оплата здійснюється покупцем у розмірі повної 100 % вартості шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем відповідного рахунку.

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю за видатковою накладною № 124 від 22.01.2015 20 234 кг тушки курки патраної мороженої на загальну суму 313 627, 00 грн. Поставлений товар був отриманий представником покупця Мартиненко Віктором Івановичем за довіреністю № 16 від 22.01.2015 (копії видаткової накладної № 124 від 22.01.2015 та довіреності № 16 від 22.01.2015).

За твердженням постачальника в момент передачі товару, покупцю було передано первинну бухгалтерську документацію, в тому числі рахунок на оплату № 16 від 22.01.2015 на суму 313 627, 00 грн.

Поставлений товар оплачений покупцем не був, що не заперечувалося ним під час розгляду справи.

За твердженням покупця 22.01.2015 йому був поставлений товар неналежної якості, що на думку покупця, підтверджується актом № 87 ветеринарно - санітарного огляду продукції тваринного походження/вантажу від 23.01.2015. Згідно з вказаним актом тушка курки патрана охолоджена має колір червонуватий з коричневим відтінком, завітрена, має сильний специфічний запах, непритаманній свіжій сировині даного виду тварин.

Крім того, покупець стверджує, що неодноразово повідомляв постачальника, що поставлений товар є неналежної якості і у зв'язку з цим просив вжити заходів для забезпечення повернення товару. Вказане покупець підтверджує листами вих. № 06/05-1 від 06.05.2015 та вих. № 09/04-1 від 09.04.2015. Заходів з боку постачальника щодо повернення товару вчинено не було.

У зв'язку з поставкою товару неналежної якості покупець, за його твердженням, зазнав збитків, був змушений заморозити поставлений товар та понести витрати по його зберіганню.

Так, ним було укладено договір оренди № 17 від 01.01.2014 з ПАТ "Київський експериментальний м'ясопереробний завод "Дарницький". Згідно з п. 3.1 якого в оренду надається приміщення площею 1068,0 кв.м.

Згідно з п. 5.3.2 договору оренди № 17 від 01.01.2015 орендна плата за цим договором розраховується шляхом множення орендованої площі приміщення на орендну ставку. Орендна ставка становить 56,44 грн. без ПДВ за 1 кв.м нежитлових приміщень, на дату підписання цього договору.

Також покупцем було укладено з ПАТ "Холодокомбінат №3" договір оренди холодильної камери № 40/01/к від 01 січня 2015 року. Місячна орендна плата за даним договором відповідно до п. 3.1 становить 7 350 грн. 00 кой. Додатковою угодою до договору №№ 40/01/к від 01 січня 2015 року нами було продовжено термін дії договору № 40/01/к.

Загальна сума понесених покупцем додаткових витрат які були зумовлені поставкою неякісної продукції, за розрахунком покупця становить 70 031, 09 грн.

Покупець, крім іншого стверджує, що внаслідок поставки продукції неналежної якості ним була упущена вигода (не отримано прибуток) в розмірі 342 477, 26 грн. за контрактом укладеним ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Киргиз тоок" від 21.01.2015, за яким покупець мав зобов'язання поставити м'ясо курки вагою 19 500, 00 кг строк до 09.02.2015, і не виконав їх.

Судом у справі призначалася судова товарознавча експертиза, на вирішення якої були поставлені питання:

1. Чи відповідає якість товару поставленого 22.01.2015 ТОВ "ПРОДРЕЗЕРВ- УКРАЇНА" відповідно до Договору поставки № 20150122 інформації в супровідній документації?

2. Чи відповідає якість товару поставленого 22.01.2015 ТОВ "ПРОДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА" відповідно до Договору поставки № 20150122 приписам стандартів, розроблених для даної групи товарів?

Згідно викладеного у висновку № 8315 експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.10.2015 встановити відповідність якості товару, поставленого 22.01.2015 ТОВ "ПРОДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА" до ТОВ "МАКСІС ПЛЮС" відповідно до договору поставки №20150122, інформації в супровідній документації не видається за можливе у зв'язку з суперечливістю документації стосовно поставки партії тушки курки патраної та внаслідок неможливості однозначно ідентифікувати партію курки, що була надана для огляду та дослідження експерту як таку, що фактично була поставлена 22.01.2015 ТОВ "ПРОДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА" до ТОВ "МАКСІС ПЛЮС" із-за відсутності будь-якого маркування виробника (постачальника) на момент огляду. Партія тушки курки патраної мороженої, що була надана ТОВ "МАКСІС ПЛЮС" для огляду експертом, не відповідає вимогам стандартів (зокрема ДСТУ 3143:2013 "М'ясо птиці (тушки). Загальні технічні вимоги" та іншим) за органолептичними показниками, але внаслідок відсутності будь-якого маркування виробника (постачальника), ідентифікувати, що це саме та партія курки, що фактично була поставлена 22.01.2015 ТОВ "ПРОДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА" до ТОВ "МАКСІС ПЛЮС" відповідно до договору поставки №20150122 від 22.01.2015, не видається за можливе.

Предметом первісних позовних вимог у справі є матеріально - правова вимога позивача за первісним позовом стягнути з відповідача за первісним позовом суму заборгованості за договором в розмірі 459 833, 01 грн., з яких 313 627, 00 грн. сума основного боргу, 94 401, 72 грн. сума інфляційних втрат за лютий - квітень 2015 року, 48 968, 76 грн. пені за період прострочення з 28.01.2015 по 18.05.2015, 2 835, 53 грн. 3 % річних за період прострочення з 28.01.2015 по 18.05.2015.

Предметом зустрічних позовних вимог у справі є матеріально - правові вимоги позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом про зобов'язання останнього забрати (вивезти) поставлений позивачу за зустрічним позовом товар по договору поставки № 20150122 від 22.01.2015 згідно видаткової накладної № 124 від 22.01.2015 тушка курки патрана морожена 20 234 кг; про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом збитків в розмірі 70 031, 09 грн. завдані неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки № 20150122 від 22.01.2015; про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом збитків (упущеної вигоди) в розмірі 342 477, 26 грн. Також позивач за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача за зустрічним позовом адвокатські витрати у розмірі 15 000, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Договір поставки № 20150122 від 22.01.2015 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем за первісним позовом у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу за первісним позовом товар на суму 313 627, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 671, 672 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами, товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Статтею 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ст. 675 ЦК України).

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк, після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі не виконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог (ст. ст. 687, 688 ЦК України).

Відповідно до п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітража СРСР від 25.04.1966 № П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування поставленої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним у маркуванні та супровідних документах, що засвідчують якість продукції, отримувач призупиняє наступний прийом продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Приймач також зобов'язаний викликати для участі в подальшому прийманні та складанні двостороннього акту представника виробника. Повідомлення про виклик представника виробника (відправник) повинно бути направлено не пізніше 24 годин, а у відношенні продукції, що швидко псується негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені, зокрема, договором (пункти 16, 18).

Представник іногороднього виробника (відправника) зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж у триденний строк після отримання виклику, без врахування часу на проїзд, якщо інший строк не передбачений у договорі, або зобов'язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Не отримання відповіді на виклик у вказаний термін дає право отримувачу здійснити приймання продукції до закінчення встановленого терміну явки представника виробника (відправника) (пункт 19 Інструкції П-7).

Поставлений позивачем за первісним позовом по договору товар на суму 313 627, 00 грн. був прийнятий відповідачем за первісним позовом без зауважень, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів із яких би вбачалося, що покупцем при прийнятті товару та виявленні його невідповідної якості було зупинено приймання товару та викликано представника виробника для здійснення подальшого приймання товару.

Акт від 24.01.2015, копія якого надана позивачем за зустрічним позовом, і в якому зазначено, що позивачем за зустрічним позовом було сповіщено відповідача за зустрічним позовом про невідповідність фактичної якості товару, що була заявлена в Декларації виробника, не приймається судом в якості доказу повідомлення виробника (постачальника) про неналежне виконання умов договору, оскільки такий акт складений одноособово директором позивача за зустрічним позовом, та оскільки матеріали справи не містять доказів направлення постачальнику повідомлення (телеграми) про неналежну якість товару. Надані позивачем за зустрічним позовом копії листів вих. № 09/04 - 1 від 09.04.2015 та вих. № 06-05-1 від 06.05.2015 в якості доказів повідомлення відповідача за зустрічним позовом про поставку неякісного товару, оскільки такі повідомлення направлені не в розумний строк.

Враховуючи, що відповідачем за первісним позовом поставлений товар оплачений не був, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача за первісним перед позивачем за первісним позовом складає 313 627, 00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем за первісним позовом умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем за первісним позовом, в свою чергу, претензій у строки визначені договором та чинним законодавством, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось, і належних та допустимих доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 313 627, 00 грн. відповідачем за первісних позовом суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором в сумі 313 627, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 5.специфікації до договору є таким, що настав, а тому первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 313 627, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем за первісним позовом заявлено, також, вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 48 968, 76 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 9.3. договору за загальний період з 28.01.2015 по 18.05.2015 (відповідно до вказаного в розрахунку).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сума пені в розмірі 48 968, 76 грн. у відповідності до п. 9.3. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Первісна позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 9.3. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач за первісним позовом правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 835, 53 грн. трьох відсотків річних за період прострочення з 28.01.2015 по 18.05.2015 та 94 401, 72 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за лютий - квітень 2015 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Підсумовуючи викладене, первісні позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі, які такі що обґрунтовані та доведені.

Щодо зустрічних позовних вимог, то відповідні вимоги судом не задовольняються з нижчевикладених підстав.

Згідно зі статтями 611, 623 Цивільного кодексу України, наслідками порушення зобов'язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Аналогічні норми містять статті 224, 225 Господарського кодексу України.

У відповідності до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При обчисленні розміру упущеної вигоди (неодержаного прибутку) має значення достовірність (реальність) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок з доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на потерпілого.

Неодержаний прибуток - це рахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення, тобто якщо ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані у випадку належного виконання боржником своїх зобов'язань.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. Отже, в даному випадку для стягнення збитків з відповідача за зустрічним позовом, позивачу за зустрічним позовом необхідно довести протиправність поведінки відповідача за зустрічним позовом, тобто довести, що відповідач порушив взяті на себе за укладеним між сторонами договором поставки зобов'язання, факт понесення витрат позивачем за зустрічним позовом і їх розмір, причинно - наслідковий зв'язок між порушенням відповідачем за зустрічним позовом умов договору та понесеними позивачем за зустрічним позовом додатковими витратами.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У відповідності до положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору - поставки товару неналежної якості матеріалами справи не підтверджений.

Так, відповідно до висновку № 8315 експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 23.10.2015 встановити відповідність якості товару, поставленого 22.01.2015 ТОВ "ПРОДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА" до ТОВ "МАКСІС ПЛЮС" відповідно до договору поставки №20150122, інформації в супровідній документації не видається за можливе у зв'язку з суперечливістю документації стосовно поставки партії тушки курки патраної та внаслідок неможливості однозначно ідентифікувати партію курки, що була надана для огляду та дослідження експерту як таку, що фактично була поставлена 22.01.2015 ТОВ "ПРОДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА" до ТОВ "МАКСІС ПЛЮС" із-за відсутності будь-якого маркування виробника (постачальника) на момент огляду.

Доказів із яких би вбачалося повідомлення у розумний строк, у відповідності до положень ст. 688 ЦК України, позивачем за зустрічним позовом відповідача за зустрічним позовом про поставку неякісного товару (порушення умов договору) матеріали справи не містять. Всупереч п. 18 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П- 7, якою передбачений негайний виклик представника виробника (відправника) товару, що швидко псується після виявлення невідповідності якості товару, повідомило відповідача за зустрічним позовом про неякісність товару тільки через 3 місяці після його отримання.

Водночас, товар був прийнятий позивачем за зустрічним позовом без зауважень, докази чого наявні в матеріалах справи.

Декларація виробника № 123 від 23.01.2015, в якій товароотримувачем зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп - 88", не приймається судом в якості доказу по справі, оскільки не стосується предмету спору, і не має значення для справи (у декларації на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп - 88" зазначена інша вага товару, інша кількість упаковок, їх вид, тощо, ніж в декларації № 123 на ім'я позивача за зустрічним позовом).

Договори, копії яких надані позивачем за зустрічним позовом в матеріали справи, на підтвердження фактів понесення позивачем за зустрічним позовом 70 031, 09 грн. додаткових витрат (збитків) були укладені до моменту поставки товару, в тому числі до моменту укладання сторонами договору поставки, відтак витрати за такими договорами не підтверджують, за переконанням суду, жодного причинно - наслідкового зв'язку між поставкою товару за договором укладеним сторонами та понесеними витратами за договорами копії, яких надав позивач за зустрічним позовом. Крім того, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів понесення витрат за такими договорами, в тому числі на суму 70 031, 09 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді як додаткових витрат так і неодержаного прибутку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на задоволення первісних позовних вимог витрати по оплаті судового збору покладаються судом на відповідача за первісним позовом, водночас судові витрати (судовий збір та адвокатські витрати) за розгляд зустрічної позовної заяви, з огляду на відмову в її задоволенні, покладаються судом на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДРЕЗЕРВ УКРАЇНА" задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс Плюс" (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 114А; ідентифікаційний код 37292834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДРЕЗЕРВ УКРАЇНА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64, кв. 4; ідентифікаційний код 35672525) 313 627 (триста тринадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 00 коп. основного боргу, 94 401 (дев'яносто чотири тисячі чотириста одну) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 48 968 (сорок вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 76 коп. пені, 2 835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 53 коп. 3 % річних та 9 196 (дев'ять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 66 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс Плюс" відмовити повністю.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Копію рішення направити сторонам у справі.

Повне рішення складено 23.12.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк