Рішення № 54578259, 21.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015 Справа № 908/5725/15

за позовом за позовом Державного підприємства Енергоринок (01032, Київська область, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)

До відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення 1479918,72 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність №01/44-734Д від 25.12.2014р.;

від відповідача ОСОБА_3, довіреність №305 від 15.06.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

17.11.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство Енергоринок, м. Київ з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя про стягнення 1479918,72 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2015р. порушено провадження у справі № 908/5725/15, справі присвоєно номер провадження 4/147/15, судове засідання призначено на 07.12.2015р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. В судовому засіданні 07.12.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, судом оголошувалась перерва до 21.12.2015р.

В судовому засіданні на 21.12.2015р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору договір купівлі-продажу електричної енергії № 4243/02 від 29.08.2007 р. та договору про реструктуризацію заборгованості №63Р/02 від 30.09.2013р., ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя, суму 1479918,72 грн. заборгованості, з яких: 73443,25 грн., сума простроченого щомісячного платежу зі сплати 3% річних та пені за листопад 2014р., 760786, 22 грн. сума простроченого щомісячного платежу зі сплати 3% річних та пені за грудень 2014р., 71743,25 грн. сума простроченого щомісячного платежу зі сплати 3% річних та пені за період з січня 2015р. по вересень 2015р.

Відповідач в відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.12.2015р. зазначив, що з початку 2015 року внаслідок застосування коригуючись коефіцієнтів до розрахункового алгоритму та встановлення нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки товариства НКРЕКП, ВАТ Запоріжжяобленерго недоотримало 297000000 грн., що погіршило фінансовий стан товариства та поставило під загрозу виконання інвестиційної програми, унеможливило здійснення робіт з обслуговування електричних мереж, які направлені на здійснення капітального ремонту, їх реконструкції або повної заміни, у разі їх непридатності. Встановлення нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки унеможливлює належне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати штрафних санкцій. Крім того, низький рівень надходжень коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання відповідача від споживачів електричної енергії обумовило виникнення дебіторської заборгованості у розмірі 1371947016,14 грн. (станом на 01.11.2015 р.). Систематичне недофінансування з боку держави по основним бюджетним сферам призводить до низького рівня розрахунків за електричну енергію споживачів електричної енергії, що фінансуються з державного та місцевого бюджету. Несвоєчасна оплата мала місце у зв'язку з відсутністю або недостатністю в бюджетах всіх рівнів засобів для розрахунків за енергоносії, спожиті установами та організаціями, які утримуються за рахунок бюджетів, невідповідністю тарифів на енергоносії реальним витратам. Також, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 18.02.2013 року № 96-р Про приватизацію об'єктів паливно-енергетичного комплексу, відповідно до якого ВАТ Запоріжжяобленерго входить до Переліку об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що підлягають приватизації. Пакет акцій ВАТ Запоріжжяобленерго передано Фонду державного майна України. Тобто, стягнення штрафних санкцій з ВАТ "Запоріжжяобленерго" в процесі приватизації негативно вплине на структуру балансу. Таким чином, в даному випадку, застосування судом в повному обсязі господарсько-правової відповідальності в функціональному відношенні не тільки не відповідатиме основній меті відповідальності - стимулюванню належному виконанню зобов'язання, а, навпаки, в буквальному розумінні, унеможливить виконання останнього на майбутнє, з тієї причини, що у відповідача будуть відсутні кошти для поточної оплати за купівлю електроенергії.

З урахуванням зазначеного, відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій (пені) до 17000,00 грн. та розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 12 місяців починаючи з грудня 2015р.

Представник позивача заперечив щодо зменшення розміру штрафних санкцій та надання розстрочки виконання рішення суду по даній справі, про що надав письмові заперечення на відзив відповідача, які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2007 року між Державним підприємством Енергоринок (позивачем у справі - ДПЕ) та ОСОБА_1 акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (відповідачем у справі- ЕК) був укладений договір купівлі-продажу електроенергії №4243/02 з додатками до нього(надалі за текстом Договір-1).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ДПЕ зобовязується продавати, а ЕК зобовязується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлення добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Документ, що підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками Акт купівлі-продажу електроенергії (п. 4.13 договору.)

Пунктом 6.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу. Якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, ЕК не здійснила повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ надсилає до ЕК факсимільним зв'язком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої ЕК в розрахунковому місяці електроенергії. Обмеження може бути застосоване ДПЕ після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач у період лютий та грудень 2012р. не належним чином виконав зобовязання за договором купівлі-продажу електроенергії, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем уворилася заборгованість в розмірі 131 836 164, 72 грн. за куплену електроенергію.

Факт купівлі електроенергії у вказаних місяцях підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії за період лютий та грудень 2012р.

Наявність вказаної заборгованості та її непогашення з боку Відповідача станом на 01.09.2013 підтверджується Актом звірки розрахунків між Сторонами від 30.09.2013 №04/51-3-8832/1.

У зв'язку з порушенням відповідачем п. 6.4. Договору 30.09.2013р. між Державним підприємством Енергоринок (позивачем у справі - Кредитор) та ОСОБА_1 акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (відповідачем у справі - Боржник) був укладений договір про реструктуризацію заборгованості № 63Р/02 (далі - Договір про реструктуризацію).

Пунктом 1.1 Договору про реструктуризацію сторони узгодили, що Кредитор та Боржник домовились в порядку та на умовах, визначених Договором, про розстрочення погашення заборгованості (надалі - "реструктуризація"), що виникла у Боржника перед Кредитором па підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 №4243/02, укладеного між ДП "Пнергоринок" та ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Відповідно до п. 2.1 Договору про реструктуризацію, в редакції додаткової угоди від 11.07.2014р., загальна сума грошового боргу (заборгованості), що підлягає реструктуризації за цим Договором, складає 177 793 793,83 грн., а саме:

- заборгованість за електричну енергію в сумі 131 836 164,72 гри. у т. ч. ПДВ 21 972 694,12 грн. за договором від 29.08.2007 №4243/02, яка придбана Боржником у лютому 2012 року у сумі 57 004 523.31 грн. та грудні 2012 року у сумі 74 831 641,41 грн. та підтверджується Актом звірки розрахунків (Додаток №1);

- заборгованість з 3% річних в сумі 3 915 112,26 гри. з яких:

а) 2 506 637,26 грн. 3% річних за прострочення оплати коштів у сумі 57 004 523,31 грн. з 15.03.2012 до 01.09.2013,

б) 1 408 475,00 грн. - 3% річних за прострочення оплати коштів у сумі 74 831 641,41 грн. з 15.01.2013 до 01.09.2013 та які нараховано на підставі сі. 625 ЦК України за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 №4243/02;

- пені у сумі 389 483,07 грн., яку нараховано на підставі п 7.3.2 за порушення н. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 №4243/02.;

- заборгованість за електричну енергію в сумі 40 957 190,81 грн. у т. ч. ГІДВ б 826 198,47 грн. за договором від 29.08.2007 №4243/02, яка придбана Боржником у грудні 2013 року та підтверджується Актом про наявність та розмір заборгованості (Додаток №2);

- заборгованість з 3% річних в сумі 595 842,97 грн. за прострочення оплати коштів у сумі 40 957 190,81 грн. з 15.01.2014 по 11.07.2014, що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 №4243/02;

- пені у сумі 100 000,00 грн., яку нараховано на підставі п 7.3.2 за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 №4243/02.

Згідно п. 2.2 Договору про реструктуризацію Погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів Боржником згідно з графіком на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Кредитора №26032301861 в АГ "Ощадбанк". МФО 300465 з обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів (дати та номера) цього Договору, періоду виникнення заборгованості та періоду погашення, в т.ч. ПДВ.

Пунктом 2.5 Договору про реструктуризацію визначено, загальний строк реструктуризації (погашення) заборгованості Боржника перед Кредитором за договором встановлюється до 31 грудня 2018 р. (включно)

Відповідно до п. 2.13 Договору про реструктуризацію протягом дії договору, Боржник зобов'язується здійснювати повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цього договору.

Як свідчать фактичні обставини справи, починаючи з листопада 2014 року Боржник порушив виконання своїх зобов'язань за Договором про реструктуризацію заборгованості №63Р/02 від 30.09.2013р. в частині оплати 3% річних та пені, що підтверджується Довідкою щодо виконання ВАТ Запоріжжяобленерго Договору про реструктуризацію за період з 01.11.2014 по 30.09.2015 станом на 01.10.2015р.

Внаслідок порушення відповідачем оплати 3% річних та пені за договором про реструктуризацію заборгованості від 30.09.2013 № 63Р/02, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обовязок щодо подекадної та поетапної оплати купленої електричної енергії, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Умовами п. п. 2.4 договору про реструктуризацію встановлено, що сплата 3% річних, пені та штрафу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Боржником на поточний рахунок Кредитора з обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів (дати и номеру) Договору, суті платежу (виду заборгованості: 3% річних, пені та штрафу).

Згідно п. 2.7 Договору про реструктуризацію кожний черговий платіж має бути здійснений Боржником не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним у даному пункті графіком.

Згідно п. 2.13 Договору про реструктуризацію протягом дії договору, Боржник зобов'язується здійснювати повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов договору.

Згідно розрахунку позивача пеня та 3% річних відповідно до графіку реструктуризації заборгованості (п.2.7 Договору про реструктуризацію, в редакції додаткової угоди від 11.07.2014р.), станом на 01.10.2015р., складає суму 1479918, 72 грн. (73443,25 грн. (66701,87 грн. + 6 741,38 грн. - сума простроченого щомісячного платежу зі сплати 3% річних та пені за листопад 2014р.) + 760786, 22 грн. (655 294, 84 грн. + 105 491,38 грн. - сума простроченого щомісячного платежу зі сплати 3% річних та пені за грудень 2014р.) + 71743,25 грн. *9 ( 65 251,87 грн. + 6 491,38 грн. - сума простроченого щомісячного платежу зі сплати 3% річних та пені за період з січня 2015р. по вересень 2015р.).

Таким чином, розрахунок пені та 3% річних позивачем здійснено вірно, а вимоги про їх стягнення, на підставі зазначеного вище, суд визнає обґрунтованими та доведеними.

Щодо клопотання ВАТ Запоріжжяобленерго про зменшення розміру пені до 17000грн. суд виходить з наступного.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Дослідивши матеріали даної справи, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд відхиляє зазначене клопотання відповідача, оскільки зменшення розміру пені фактично є вимогою про зміну умов договору про реструктуризацію, оскільки сторонами в зазначеному договорі було досягнуто згоди про розмір пені. Також фінансовий стан підприємства відповідача не є тим фактом, який є підставою для зменшення розміру пені, оскільки у позивача також наявна заборгованість перед контрагентами. Крім того, зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій є правом суду, а не обов'язком.

Відповідачем також було заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду рівними частинами на 12 місяців починаючи з грудня 2015р.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З приписів п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012р. вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Договір про реструктуризацію заборгованості від 30.09.2013 № 63Р/02 за своєю правовою природою є договором про надання розстрочки. Укладаючи даний договір позивач врахував матеріальні інтереси відповідача та його фінансовий стан, та погодив з ним графік розстрочення заборгованості. Відповідачем, в свою чергу, даний графік дотримано не було. Крім того, інфляційні процеси, які перебувають у державі кожний місяць знецінюють вартість гривні по відношенню до попереднього періоду. Сума заборгованості поступово знецінюється.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення в частині сплати 3% річних та пені. У задоволенні клопотання відмовлено.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Енергоринок, м. Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Державного підприємства Енергоринок (01032, Київська область, м. Київ, код ЄДРПОУ 21515381) 1 479 918 (один мільйон чотириста сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 72 коп. заборгованості, 22 199 (двадцять дві тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 23 грудня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.