Рішення № 54578154, 21.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015Справа №910/29567/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рідна" до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 4964,24 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Сисоєв Є.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рідна" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» (надалі - відповідач) про стягнення 4964,24 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №АТ 362/14 від 25.09.2014, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993, 1172 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 порушено провадження у справі №910/29567/15, розгляд справи призначено на 21.12.2015.

01.12.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також письмові пояснення.

Представник позивача в судове засідання 21.12.2015 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в засідання господарського суду не з'явився, втім 10.12.2015 через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.12.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.09.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Рідна", як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №АТ 362/14, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 02.10.2014 по 01.10.2015.

06.08.2015 о 18 год. 45 хв. в м. Києві по пл. Шевченка відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_3, керуючи тролейбусом «Богдан», бортовий номер 2320, в порушення вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_4, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.10.2015 у справі №756/11851/15-п (провадження №3/756/4572/15) встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

07.08.2015 власник застрахованого автомобіля марки «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача з заявою-повідомленням про факт пошкодження автомобіля в ДТП.

Згідно зі Звітом №2144 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, від 14.08.2015, що складений оцінювачем ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМ України №14612/13 від 19.04.2013), вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику транспортного засобу «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 14.08.20015 складає 5953,31 грн. з урахуванням 20% ПДВ.

Відповідно до рахунку №ЄІ-0000452 від 16.09.2015, складеного станцією техобслуговування - ФОП ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4964,24 грн. з ПДВ.

24.09.2015 страхувальник за договором №АТ 362/14 від 25.09.2014 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій просив виплатити страхове відшкодування в розмірі 4964,24 грн. на рахунок СТО - ФОП ОСОБА_6

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рідна" з урахуванням умов договору добровільного страхування, склало страховий акт №3881 від 24.09.2015, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4964,24 грн.

На підставі складеного страхового акту №3881 від 24.09.2015, позивач сплатив 4964,24 грн. страхового відшкодування на рахунок СТО - ФОП ОСОБА_6, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №18364 від 24.09.2015.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.

З урахуванням вищенаведеного, позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рідна" виплативши страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_7 (шляхом перерахування грошових коштів на СТО), отримало від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб тролейбус «Богдан», бортовий номер 2320, яким спричинено ДТП, належить Комунальному підприємству «Київпастранс» та знаходився під керуванням водія ОСОБА_3, який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Разом з цим, за приписами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В силу наведених положень законодавства, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, має нести відповідач як юридична особа, з винних неправомірних дій водія якої сталася ДТП, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу - тролейбус «Богдан», бортовий номер 2320, на момент ДТП застрахована не була.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рідна" зверталося до Комунального підприємства «Київпастранс» з вимогами №1563 (3433) від 25.09.2015 та №1755 (3433) від 13.10.2015 про відшкодування завданих збитків в розмірі 4964,24 грн. Вказані вимоги отримані відповідачем 29.09.2015 та 19.10.2015, відповідно, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень. Проте, відповідач суму страхового відшкодування так і не сплатив.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4964,24 грн., а до позивача перейшло право вимоги в межах вказаної суми, суд дійшов висновку, що вимога ПрАТ "Страхова компанія "Рідна" про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» 4649,24 грн. страхового відшкодування є обґрунтованою.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рідна" (04070, м. Київ, вулиця Ігорівська, будинок 12-А; ідентифікаційний код 34809641) страхове відшкодування у розмірі 4964 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.12.15

Суддя О.А. Грєхова