Вирок № 5457802, 26.03.2008, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

В И Р О К № 1 – 109/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю прокурора Ковтуцького М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого Старокостянтинівським районним судом 9 жовтня 2007 року за ст. 309 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі на підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю один рік,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Відповідно до постанови Старокостянтинівського районного суду від 26 квітня 2001 року підсудний ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ частини одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на дитину, починаючи з 30 березня 2001 року і до їх повноліття.

З листопада 2003 року по листопад 2007 року підсудний ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. За цей час він перебував на обліку в Старокостянтинівському міжрайонному центрі зайнятості, працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи та обліку заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 січня 2008 року становить 6982,20 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що з листопада 2003 року по листопад 2007 року не сплачував аліментів. За цей період влаштовувався на роботи, перебував на обліку в Старокостянтинівському міжрайонному центрі зайнятості, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі та в центрі зайнятості про необхідність стягнення аліментів.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дітей доведена і тому його дії за ст. 164 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він що до кримінальної відповідальності раніше притягувався, але судимість непогашена, по місцю проживання характеризуються посередньо.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винними за ст.164 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднати відбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 9 жовтня 2007 року і остаточно призначити один рік три місяці обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1 – 70/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Стецюка П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, розлученого, працюючого трактористом фермерського господарства „Діброва” Старокостянтинівського району Хмельницької області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_10, в силу ст. 89 КК України несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 6 лютого 2001 року підсудний ОСОБА_5 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 26 січня 2001 року до досягнення ним повноліття.

З грудня 2003 року по листопад 2007 року підсудний ОСОБА_5 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання свого неповнолітнього сина. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 листопада 2007 року становить 4015,14 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину визнав і пояснив, що з грудня 2003 року по листопада 2007 року частково сплачував аліментів. За цей період влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_5 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_5 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини доведена і тому його дії за ст. 164 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_5 визнати винними за ст. 164 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1 – 160/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Борикіній Л.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_13, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_13, в силу ст. 89 КК України несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 30 жовтня 2006 року підсудний ОСОБА_8 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_9 на утримання дітей – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_14, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_15, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25 травня 2006 року і до досягнення ними повноліття.

З травня 2006 року по березня 2008 року підсудний ОСОБА_8 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 березня 2008 року становить 6405,96 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину визнав і пояснив, що з травня 2006 року по березень 2008 року не сплачував аліментів. За цей період влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_8 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_8 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дітей доведена і тому його дії за ст. 164 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_8, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена, позитивно характеризується по місцю проживання.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_8 визнати винними за ст. 164 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1 – 54/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_17, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_18, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 7 грудня 2006 року підсудний ОСОБА_12 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_13 на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_19, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_20, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 2 листопада 2006 року і до їх повноліття.

З грудня 2006 року по вересень 2007 року підсудний ОСОБА_12 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 жовтня 2007 року становить 3789,60 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 вину визнав і пояснив, що з грудня 2006 року по вересень 2007 року не сплачував аліментів. За цей період влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_12 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_12 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дітей доведена і тому його дії за ст. 164 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_12, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_12 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_12 визнати винними за ст. 164 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1 – 77/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_21, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_22 Російської Федерації, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_23, розлученого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_24, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 11 травня 2005 року підсудний ОСОБА_16 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_17 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_25, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14 квітня 2005 року і до його повноліття.

З 9 лютого 2006 року по 1 листопада 2007 року підсудний ОСОБА_16 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання свого неповнолітнього сина. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 1 листопада 2007 року становить 4672,73 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 вину визнав і пояснив, що з лютого 2006 року по листопада 2007 року не сплачував аліментів. За цей період влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_16 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_16 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини доведена і тому його дії за ст. 164 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_16, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що він по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_16 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_16 визнати винними за ст. 164 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя _____

В И Р О К № 1 – 99/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю прокурора Стефанського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_26, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_27, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_28, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_29, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_19 28 жовтня 2007 року близько 1 години шляхом зривання замка з воріт гаража, проник в будинок потерпілого ОСОБА_20 по вул. Ессенькій, 3 м. Старокостянтинова Хмельницької області, звідки викрав вісім радіаторів опалення марки „Корадо - 22” на загальну суму 4708 грн., сім 25 – ти кілограмових мішки клєєвої суміші марки „МВ СТ 190” на загальну суму 401,2 грн., три 25 – ти кілограмові мішки клею для плитки марки „СКп - 101” на загальну суму 94,5 грн., один 30 – ти кілограмовий мішок клею марки „Гипсофикс СКп - 171” вартістю 29,80 грн., а всього майна на загальну суму 5234,1 грн.

Підсудний ОСОБА_19 3 листопада 2007 року близько 24 години шляхом вільного доступу з фундаменту вищевказаного будинку викрав 16,2 квадратних метри /178 штук/ облицювальної плитки керамічної плитки марки „Балдоцер” на загальну суму 1329,66 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_19 вину визнав і підтвердив, що, 28 жовтня 2007 року біля 1 години зірвав замок на воротах гаража через які проник в будинок потерпілого ОСОБА_20 по вул. Ессенькій, 3 м. Старокостянтинова, звідки викрав вісім радіаторів опалення марки „Корадо - 22”, сім 25 – ти кілограмових мішки клєєвої суміші марки „МВ СТ 190”, три 25 – ти кілограмові мішки клею для плитки марки „СКп - 101”. Крім того 3 листопада 2007 року біля 24 години шляхом вільного доступу зірвав з фундаменту вищевказаного будинку16,2 квадратних метри /178 штук/ облицювальної плитки керамічної плитки марки „Балдоцер”.

Оскільки підсудний ОСОБА_19 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням доказів, що його характеризують.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_19 аЛ.О. в таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, шляхом проникнення у житло доведена, тому його дії за ст. 185 ч. 3 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_19, суд враховував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що до кримінальної відповідальності раніше притягувався, по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття, усунення заподіяної шкоди, з’явлення з зізнанням.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встанволено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_19 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_19 визнати винними за ст. 185 ч. 3 КК України обрати йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речові докази: вісім радіаторів опалення марки „Корадо - 22”, сім 25 – ти кілограмових мішки клєєвої суміші марки „МВ СТ 190”, три 25 – ти кілограмові мішки клею для плитки марки „СКп - 101”. Крім того 3 листопада 2007 року біля 24 години шляхом вільного доступу зірвав з фундаменту вищевказаного будинку16,2 квадратних метри /178 штук/ облицювальної плитки керамічної плитки марки „Балдоцер” - залишити ОСОБА_20

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду на протязі 15 діб через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 171/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

захисника ОСОБА_21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_30, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_31, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, неодруженого, непрацюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_32, судимого Старокостянтинівським районним судом 18 вересня 2007 року за ст. 185 ч. 2 КК України до трьох років позбавлення волі, на підстав ст. 75 КК України звільнений від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю один рік,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_22, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 21 березня 2008 року близько 21 години поблизу приміщення Старокостянтинівської центральної районної лікарні по вул. Лермонтова м. Старокостянтинова Хмельницької області, через незачинені задні ліві дверцята проник в салон автомобіля НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_23, звідки таємно викрав автомагнітолу марки „Панасонік” вартістю 457,50 грн., чоловічу норкову шапку вартістю 375 грн., чоловічу шкіряну куртку вартістю 520 грн., чоловічі шкіряні рукавички вартістю 56 грн., чоловічу парасольку вартістю 70 грн., а всього чужого майна на загальну суму 1478,50 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_22 вину визнав і пояснив, що, будучи випившим, 21 березня 2008 року біля 21 год., відкривши незачинені задні ліві дверцята, проник в належний потерпілому ОСОБА_23 автомобіль НОМЕР_2, що стояв неподалік приміщення Старокостянтинівської центральної лікарні по вул. Лермонтова м. Старокостянтинова, звідки викрав автомагнітолу марки „Панасонік”, чоловічу норкову шапку, чоловічу шкіряну куртку, чоловічі шкіряні рукавички, чоловічу парасольку.

Незалежно від пояснень підсудного ОСОБА_22 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_23, покази якого були оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що 21 березня 2008 року близько 21 години 30 хвилин виявив відсутність в своєму автомобілі, який стояв на території Старокостянтинівської центральної районної лікарні, автомагнітоли марки „Панасонік”, чоловічої норкової шапки, чоловічої шкіряної куртки, чоловічих шкіряних рукавичок, чоловічої парасольки /а. с. 24/.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_24 на досудовому слідстві, слідує, що 22 березня 2008 року біля 20 години до неї додому прийшов підсудний ОСОБА_22 і запропонував купити, належні його знайомому, автомагнітолу марки „Панасонік”, чоловічу норкову шапку, чоловічу шкіряну куртку, які вона придбала за 150 грн. /а. с. 27/.

Аналогічні покази на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, дав свідок ОСОБА_25 /а. с. 26/.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події ліві передня та задня дверцята автомобіля НОМЕР_1 були не до кінця закриті, на панелі для кріплення акустичних систем виявлені обривки електричних проводів /а. с. 5 - 9/.

Згідно протоколу добровільної видачі свідок ОСОБА_24 видала автомагнітолу марки „Панасонік”, чоловічу норкову шапку, чоловічу шкіряну куртку /а. с. 14/.

У відповідності до даних довідки ПП „ОСОБА_26В.” станом на 21 березня 2008 року вартість автомагнітоли марки „Панасонік” з врахуванням відсотку зносу становить 457,50 грн., довідки КП „Райкоопринкторг” за № 63 від 24 березня 2008 року станом на 21 березня 2008 року вартість чоловічої норкової шапки, чоловічої шкіряної куртки, чоловічих шкіряних рукавичок, чоловічої парасольки з врахуванням відсотку зносу становить 1021 грн. /а. с. 17/.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_22 в повторному таємному викраденні чужого майна доведена, тому його дії за ст. 185 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_22, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин під час іспитового строку, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає з’явлення з зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_22 можливе лише в ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_22 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України і обрати йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 18 вересня 2007 року і остаточно призначити чотири роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – взяття під варту.

Строк відбуття покарання відраховувати з 24 березня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_22 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу: „ за дослідження 3” судові витрати в розмірі 1095,25 грн.

Речові докази: автомагнітолу марки „Панасонік”, чоловічу норкову шапку, чоловічу шкіряну куртку - залишити потерпілому ОСОБА_23

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 107/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю прокурора Ковтуцького М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_33, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_34, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_34, несудимого,

ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_35, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_34, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_34, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

встановив:

Підсудні ОСОБА_27, ОСОБА_28, 20 грудня 2007 року близько 4 години за попередньою змовою між собою з метою викрадення чужого майна, знявши віконну раму приміщення пункту штучного осіменіння, що належить пайовикам СТОВ „Северинське” с. Северини Старокостянтинівського району і знаходиться с. Северини Старокостянтинівського району Хмельницької області, звідки таємно викрали два дерев’яних столи на загальну суму 20 грн., два дерев’яних стільці на загальну суму 20 грн., алюмінієвий бідон ємкістю 38 л. вартістю 50 грн., два доїльних апарати в комплекті на загальну суму 737 грн., крім того особисте майно потерпілого ОСОБА_29 – одноручну пилку вартістю 12 грн., солідолонагнітач вартістю 54,40 грн., 2 м. настільної клейонки вартістю 9 грн., а всього чужого майна на загальну суму 902,40 грн.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_27 та ОСОБА_28 вину визнали і підтвердили, що 20 грудня 2007 року біля 4 години за попередньою змовою між собою, зняли віконну раму і проникли в пункт штучного осіменіння СТОВ „Северинське” в с. Северини Старокостянтинівського району звідки викрали два дерев’яних столи, два дерев’яних стільці, алюмінієвий бідон ємкістю 38 л., два доїльних апарати в комплекті, одноручну пилку, солідолонагнітач, 2 м. настільної клейонки.

Оскільки підсудні ОСОБА_27 та ОСОБА_28 визнали вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудних та дослідженням доказів, що їх характеризують.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_27 та ОСОБА_28 в таємному викрадені чужого майна за попередньою змовою групою осіб шляхом проникнення у приміщення доведена, тому їх дії за ст. 185 ч. 3 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудним ОСОБА_27 та ОСОБА_28, суд враховував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, зокрема те, що вони притягуються до кримінальної відповідальності вперше, по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставиною, що пом’якшує їх покарання суд визнає щире каяття, усунення заподіяної шкоди.

Обставинами, що обтяжують їх покарання суд визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та в стані алкогольного сп’яніння.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_27 та ОСОБА_28 можливі без ізоляції їх від суспільства і рахує за можливе звільнити їх від покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_27 та ОСОБА_28 визнати винними за ст. 185 ч. 3 КК України обрати їм покарання у виді 3 років позбавлення волі кожному.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_27 та ОСОБА_28 від покарання з встановленням іспитового строку 1 рік кожному.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати їх не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речові докази: два дерев’яних столи, два дерев’яних стільці, алюмінієвий бідон ємкістю 38 л., два доїльних апарати в комплекті залишити - СТОВ „Северинське” с. Северини Старокостянтинівського району; одноручну пилку, солідолонагнітач, 2 м. настільної клейонки – залишити ОСОБА_29

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду на протязі 15 діб через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 100/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю прокурора Стефанського С.М.

захисника ОСОБА_30

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_36, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_37, українця, громадянина України, студента третього курсу заочного факультету № 2 Хмельницького університету „Поділля”, неодруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_38, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_31 8 вересня 2007 року близько 21 год., керуючи по вул. Будівельників в с. Воронківці Старокостянтинівського району Хмельницької області мотоциклом марки ЯВА - 350 державний номерний знак 08 – 72 РВД з несправною гальмівною системою, в порушення п. п. 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України в темну пору доби не вибрав безпечної швидкості руху і під час виникнення небезпеки для руху не зупинився, а допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_32, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_31 вину визнав і пояснив, що 8 вересня 2007 року в темну пору дня по вул. Будівельників в с. Воронківці Старокостянтинівського району, керуючи мотоциклом марки ЯВА - 350 державний номерний знак 08 – 72 РВД з несправними гальмами, не справився з керуванням, внаслідок чого наїхав на потерпілу ОСОБА_32

Оскільки підсудний ОСОБА_31 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного, потерпілої, її законного представника та дослідженням доказів, що його характеризують.

Так, потерпіла ОСОБА_32 суду показала, що 8 вересня 2007 року близько 21 год. підсудний ОСОБА_31, рухаючись на мотоциклі по вул. Будівельників в с. Воронківці, здійснив на неї наїзд.

Аналогічні покази дала законний представник потерпілої - ОСОБА_33

Дії підсудного ОСОБА_31 за ст. 286 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив п. п. 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України і вказані порушення знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку з наслідками, що настали, тобто з наїздом на потерпілу, внаслідок чого їй завдано тяжкі тілесні ушкодження.

Оскільки інкриміновані підсудному ОСОБА_31 органами досудового слідства порушення п. п. 2.1„а”, 2.1„б”, 2.1„в”, 2.8„в” Правил дорожнього руху України не регулюють дії водія в даній аварійній ситуації, тому їх слід з обвинувачення виключити.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_31, суд враховував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що до кримінальної відповідальності раніше притягувався, по місцю проживання та навчання характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття, усунення заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки шкода заподіяна внаслідок злочинних дій підсудного.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_31 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_31 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України і обрати йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ - мотоцикл марки ЯВА - 350 державний номерний знак 08 – 72 РВД залишити ОСОБА_31.

Стягнути з ОСОБА_31 на користь Старокостянтинівської центральної лікарні /р/р 35414017001461, код 02004479, МФО 815013 в Старокостянтинівському відділені Ощадбанку/ про 895,39 грн. матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

П О С Т А Н О В А № 1 – 95/2008

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Ковтуцькому М.І.

захисника ОСОБА_34

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_39, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_40, українця, громадянина України, учня 8класу загально – освітньої школи № 7 м. Старокостянтинова, неодруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_41, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_35 31 жовтня 2007 року близько 16 години в квартирі АДРЕСА_1 таємно викрав у потерпілого ОСОБА_36 мобільний телефон „ОСОБА_37 К – 750 і” вартістю 742 грн.; карту пам’яті „Меморі стік 512 Мб” вартістю 157 грн.; стартовий пакет „Мобілич” вартістю 10 грн., а всього майна на загальну суму 909 грн.

Підсудний ОСОБА_35 вину визнав і підтвердив, що 31 жовтня 2007 року біля 16 години, будучи в квартирі потерпілого ОСОБА_36, викрала у останнього мобільний телефон „ОСОБА_37 К – 750 і”.

Оскільки підсудний ОСОБА_35 вину визнав, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_35 в таємному викрадені чужого майна доведена, тому його дії за ст. 185 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Відповідно до ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Беручи до уваги, що щире каяття та подальша бездоганна поведінка неповнолітнього підсудного ОСОБА_35 свідчить про те, що на момент постановлення вироку, вона не потребують застосування покарання, суд вважає можливим на підставі ст. 105 КК України звільнити його від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Керуючись ст. ст. 9, 248, 447 КПК України на підставі ст. 105 КК України,

постановив:

ОСОБА_35 звільнити від покарання із застосуванням примусового заходу виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_38.

Закрити кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_35 у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

Скасувати стосовно ОСОБА_35 міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд.

Речовий доказ - мобільний телефон „ОСОБА_37 К – 750 і” залишити ОСОБА_39

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду на протязі 7 діб через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 2 – 38/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_42, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_18, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_23, одруженої, пенсіонерки, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_18, несудимої,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудна ОСОБА_40 24 червня 2007 року близько 20 години на вулиці в с. Решнівка Старокостянтинівського району Хмельницької області під час сварки умисно відштовхнула потерпілу ОСОБА_41, внаслідок чого вона впала на землю, покриту щебенем, отримавши легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_40 вину не визнала і пояснила, що, 24 червня 2007 року близько 20 години, перебуваючи біля свого будинку бачила, як потерпіла впала, зачепившись за ланцюг корови.

Однак винність підсудної ОСОБА_40 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується показами потерпілої, свідків, даними акту судово – медичного дослідження /обстеження/ та іншими матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_41 суду дала покази про те, що 24 червня 2007 року біля 20 години гнала свою корову по вулиці поблизу господарства підсудної, де зустріла останню, яка під час сварки зірвала з неї хустку та руками ззаду відштовхнула, від чого вона впала на землю, покриту щебенем, вдарившись головою, колінами та ліктями.

Оцінюючи показання підсудної ОСОБА_40 та потерпілої ОСОБА_41 щодо заподіяння тілесних ушкоджень, суд приймає до уваги показання потерпілої, оскільки вони послідовні, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_42, ОСОБА_43, даними акту судово – медичного дослідження /обстеження/.

Свідок ОСОБА_42 пояснив, що в квітні 2007 року відбирав пояснення у потерпілої та підсудної, зокрема остання сказала, що під час сварки відштовхнула потерпілу, від чого та впала на землю. Покази записувались з її слів, з ними вона ознайомлювалась, зауважень не надходило /а. с. 3,4 матеріалів перевірки/.

Свідок ОСОБА_43 суду дав покази про те, що згідно направлення проводив огляд потерпілої ОСОБА_41 на предмет визначення характеру тілесних ушкоджень, заподіяних сусідкою. Обстеження проводилось на третій день після події і було виявлено садна по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, крововиливу на передній поверхні лівого колінного суглобу.

Відповідно до даних акту судово-медичної експертизи № 269 від 26 червня 2007 року у потерпілої ОСОБА_41 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, крововиливу по передній поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Покази підсудної ОСОБА_40 та свідків ОСОБА_44, ОСОБА_45, які є родичами підсудної, про непричетність підсудної до заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, суд оцінює критично як намагання уникнути юридичної відповідальності, оскільки вони непослідовні, суперечливі і спростовуються доказами по справі. Згідно письмових пояснень підсудної ОСОБА_40 по матеріалах перевірки /а. с. 4/ вона пояснила, що „між ними виникла сварка, вона підійшла до неї і зі злості, попихнула її, і вона впала на землю. ... Крім їх двох на вулиці більше нікого не було”.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудної ОСОБА_40 у нанесенні легких тілесних ушкоджень доведеною і кваліфікацію її дій за ст. 125 ч. 1 КК України вірною.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_40 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, обставини, що пом’якшують та обтяжують її покарання.

Підсудна ОСОБА_40 до кримінальної відповідальності притягується вперше, є особою похилого віку, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують її покарання судом не встановлено.

У відповідності до ст. 23 ч. ч. 1, 2 п. 1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Позов потерпілої ОСОБА_41 про стягнення 2000 грн. моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, при визначенні якої суд врахував фізичний біль та душевні страждання, яких зазнала потерпіла у зв’язку з ушкодженням здоров’я, їх тривалість у часі, тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, і тому визначив їх у розмірі 300 грн.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_40 визнати винною за ст. 125 ч. 1 КК України і обрати їй покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Стягнути з ОСОБА_40 на користь ОСОБА_41 300 грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 79/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Баклана Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_46, ІНФОРМАЦІЯ_43, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_44, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_45, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_46 26 жовтня 2007 року близько 24 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поблизу бару „Зорепад” в м. Старокостянтинові Хмельницької області, приставивши до живота потерпілої ОСОБА_47 стартовий револьвер „Олімпик 6”, 22 калібру, який придатний для проведення пострілів, висловлював до неї погрози вбивства, які були прийняті останньою як реальні і давали підстави побоюватися за своє життя та здійснення цих погроз.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_46 вину визнав і пояснив, що 26 жовтня 2007 року близько 24 голини біля бару „Зорепад” в м. Старокостянтинові, будучи випившим, пригрозив вбивством для потерпілої ОСОБА_47, приставивши до живота стартовий револьвер „Олімпик 6”.

Оскільки підсудний ОСОБА_46 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням доказів, що його характеризують.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_46 в погрозі вбивства доведена, тому його дії за ст. 129 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_46, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує його покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_46 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Оскільки потерпіла ОСОБА_47 зазнала від діянь підсудного ОСОБА_46 душевних страждань у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї, тому позов про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_46 визнати винними за ст. 129 ч. 1 КК України обрати йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_46 на користь потерпілої ОСОБА_47 100 грн. моральної шкоди.

Речовий доказ – стартовий револьвер „Олімпик 6”, 22 калібру, виробництва Італії, без заводського номера - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 104/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_48, ІНФОРМАЦІЯ_46, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_47 – Керекешина Старокостянтинівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_48, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_48 30 вересня 2007 року в денну пору дня поблизу свого дворогосподарства по вул. Орджонікідзе, 67 м. Старокостянтинова Хмельницької області в посадці біля кладовища придбав, шляхом привласнення, знайдені 19 штук різного калібру набої, які носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу до 4 жовтня 2007 року.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_48 вину визнав і пояснив, що 30 вересня 2007 року знайшов в посадці біля кладовища поблизу свого будинку знайшов 19 штук різного калібру набої, які носив при собі без відповідного дозволу з метою виготовлення сувенірів.

Оскільки підсудний ОСОБА_48 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням доказів, що його характеризують.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_48 в незаконному носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів доведена, тому його дії за ст. 263 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_48, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання у справі не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_48 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_48 визнати винними за ст. 263 ч. 1 КК України обрати йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_48 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, одержувач платежу Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309 судові витрати в розмірі 164,77 грн.

Речові докази – 10 штук цілих набоїв, з яких 4 штуки 5,6 мм., 2 штуки 5,45 мм., 4 штуки 7,62 мм.; 9 штук гільз, з яких 2 штуки 9 мм., 3 штуки 5,45 мм., 4 штуки 5,6 мм.; 9 штук куль, з яких 2 штуки 9 мм., 3 штуки 5,45 мм., 4 штуки 5,6 мм. - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1- 276/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Крупській В.В.

з участю прокурора Ковтуцького М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_49, ІНФОРМАЦІЯ_49, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_34, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, одруженого, непрацюючого, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_50, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 310 ч. 2 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_49 в травні 2008 року на власній присадибній ділянці, яка знаходиться по вул. Першого Травня, 3 в с. Мартинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області незаконно посіяв і виростив 770 рослин коноплі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_49 вину визнав і пояснив, що в травні 2008 року на своїй присадибній ділянці по вул. Першого Травня, 3 в с. Мартинівка Старокостянтинівського району посіяв і виростив 770 рослин коноплі.

Оскільки підсудний ОСОБА_49 визнав вину, то суд, за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих його даних.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_49 в незаконному посіві та вирощуванні коноплі в кількості більше п’ятисот рослин доведена, тому його дії за ст. 310 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_49, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом’якшують його покарання.

Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання у справі не встановлено.

Беручи до уваги обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, суд визнає можливим на підставі ст. 69 КК України перейти до іншого більш м’якого виду покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_49 визнати винним за ст. 310 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України обрати йому покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_49 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу: „ за дослідження 7” судові витрати в розмірі 205 грн. 94 коп.

Речові докази – 770 рослин коноплі - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __

В И Р О К № 1 – 175/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Крупській В.В.

з участю прокурора Мельнику В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_50, ІНФОРМАЦІЯ_51, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_52, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_23, одруженого, непрацюючого, має на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_52, несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_50 в порушення ст. 4 Закону України „Про металобрухт”, ст. 2 ч. 3 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ст. 4 Закону України „Про підприємництво” на території автопарку СТОВ імені Шевченка в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району Хмельницької області організував незаконний пункт прийому металобрухту та здійснював операції по заготівлі брухту чорних металів без державної реєстрації та спеціального дозволу /ліцензії/, одержання яких передбачено законодавством.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_50 вину визнав і пояснив, що на території автопарку СТОВ імені Шевченка в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району створив пункт прийому металобрухту та купляв для подальшого перепродажу брухт чорних металів без державної реєстрації та спеціального дозволу /ліцензії/, встановлених діючи законодавством.

Оскільки підсудний ОСОБА_50 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням доказів, що його характеризують.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_50 в здійсненні операцій по заготівлі брухту чорних металів без державної реєстрації, без спеціального дозволу /ліцензії/, одержання яких передбачено законодавством та організації незаконного пункту прийому металобрухту доведена, тому його дії за ст. 213 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_50, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що для виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_50 є необхідним призначення йому покарання у виді громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_50 визнати винним за ст. 213 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.

Речові докази: вантажний автомобіль марки ГАЗ САЗ – 3570, шасі 0941362, 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 – залишити ОСОБА_50, 880 кг. брухту чорних металів - звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __