Рішення № 54577581, 24.12.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9873/15-ц

Провадження № 2/750/3333/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого судді Супруна О.П.

при секретарі Носенко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

29 вересня 2015 року УПСЗН Деснянської районної у місті Чернігові ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у розмірі 8051 грн. 61 коп. за період з 21.10.2014 по 31.01.2015.

Представник позивача у судове засідання не зявилася, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позов.

Відповідач до суду не зявився, про час і місце розгляду справи оповіщений у встановленому законом порядку, у поданих запереченнях проти позову просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні належить відмовити.

Дана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, оскільки за змістом ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед субєктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8, п. п. 2, 3). Спори з приводу стягнення безпідставно сплачених грошових сум не є публічно-правовими, тому відповідні заяви слід розглядати в порядку цивільного судочинства (статті 1212, 1213 ЦК України) (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3, п. 30).

Так, с удом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради як особа, яка переміщується із тимчасово-окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з 21 жовтня 2014 року.

23 жовтня 2014 року рішенням про призначення допомог переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 була призначена допомога на загальну суму на сімю 2400 грн.

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

22.01.2015 Міністерством соціальної політики України на адресу структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій було надіслано лист № 684/о/14-15/5 про організацію роботи забезпечення соціального захисту сімей військовослужбовців, в якому зазначалося, що питання надання сімям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, слід розглядати у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житловим приміщенням та не отримує виплат на зазначені цілі (а.с. 10).

19.02.2015 Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради позивачу було надіслано повідомлення № 05-06/18 про обсяг надміру сплачених коштів та строки їх повернення, відповідно до якого позивач повинен був повернути 8051,61 грн. у вигляді виплаченої допомоги особам для покриття витрат на проживання, у тому числі витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 3).

Відповідно додатку № 1 до довідки № 70/9/32 військової частини А4444 від 05.02.2015 ОСОБА_1 отримує компенсацію за піднайом житла з 09.07.2014, в цій же довідці зазначено, що військовослужбовці військової частини А4444 житловими приміщеннями не забезпечувалися (а.с. 9).

06.02.2015 було прийнято розпорядження № 05-15/404, яким було вирішено припинити виплату допомоги з 01.02.2015та здійснити розрахунок надміру виплачених бюджетних коштів за період з 21.10.2014 по 31.01.2015 (а.с. 4).

У правовідносинах, що виникли між сторонами, вбачається спір про стягнення з фізичної особи надміру виплачених коштів, а саме щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що фактично є спором щодо повернення безпідставно набутого майна.

Відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоровя або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісної з боку набувача, інше майно, якщо не встановлено законом.

Враховуючи, що перерахунок адресної соціальної допомоги відповідачу як переміщеній особі здійснено позивачем на підставі листа Міністерства соціальної політики України, який був виданий значно пізніше, ніж така допомога відповідачу призначена, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідач є недобросовісним набувачем через надання ним неправдивої інформації про неотримання соціальних виплат. Крім того, вказаний лист не є нормативним актом та не є підставою для припинення щомісячної адресної допомоги, якщо це передбачено законодавством.

Крім того, щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та грошова компенсація за піднайом житла, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом ними житлових приміщень, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, мають різну правову природу.

Такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у справі 750/3127/15-а, виклавши його в ухвалі від 01 жовтня 2015 року (а.с.46-50).

Грошова компенсація за піднайом жилого приміщення виплачується: особам офіцерського складу у разі, коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло; курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та жилого приміщення за місцем проходження ними військової служби (навчання).

Виплата грошової компенсації здійснюється за розрахунком (заявкою) потреби в коштах на компенсацію за піднайом житла, який подає військова частина (установа) на наступний місяць. Відповідно до ч. 10 ст. 14 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.

Щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється на підставі Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, відповідно до п. 2 якого грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Враховуючи вищевикладені обставини справи та правові норми, які регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 88, 209, 212 - 215, 224 - 226, 228, 294ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Деснянський районний суд м. Черніговапротягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.П. Супрун

З оригіналом згідно

Суддя: О.П.Супрун

Секретар с/з: ОСОБА_3

Рішення суду від 24 грудня 2015 року не набрало законної сили.

Суддя: О.П.Супрун

Секретар с/з: ОСОБА_3