Ухвала суду № 54577330, 24.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №667/6365/15-ц Головуючий в І інстанції Прохоренко В.В.

Провадження №22-ц/791/3371/15 Доповідач: Стародубець М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3секретаряОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючої від імені ОСОБА_6, на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення додаткових витрат на утримання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним вище позовом, уточненим в ході розгляду справи, зазначаючи, що вони з відповідачем є батьками малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею і перебуває на її утримані, батько дитини сплачує аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх своїх доходів.

Посилаючись на те, що внаслідок хоробливого стану здоровя дитини та у звязку з необхідністю її розвитку й навчання, нею було понесено додаткові витрати на утримання дочки, просила стягнути з відповідача 1/2 частину цих витрат в розмірі 26506,11 грн.

Рішенням суду від 20 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1487,56 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 189,60 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 30,79 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діюча від імені ОСОБА_6, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд поверхово й односторонньо розглянув справу, надавши безпідставно перевагу доводам відповідача, що призвело до порушення принципу пріоритетності прав дитини.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 викладеній в ній доводи не визнає, просить рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, залишити без змін.

Заслухавши доповідача, і осіб, які зявилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони по справі є батьками малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матірю, відповідач за рішенням суду сплачує на її утримання аліменти у розмірі 1/6 частини усіх доходів.

Вирішуючи спір, місцевий суд виходив з того, що до додаткових витрат на утримання дитини, обовязок брати участь у яких відповідно до ст.185 СК України покладено на батьків, відносяться лише ті витрати, що викликані особливими обставинами, зокрема розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо, а не ті, які повязані з щоденним побутом дитини, а тому поклав на відповідача обовязок відшкодувати ОСОБА_6 частину тільки тих документально підтверджених затрат, які вона понесла у звязку з лікуванням малолітньої ОСОБА_8 та відвідуванням нею додатково підготовчих занять до вступу в школу.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_7 частини витрат, понесених нею на харчування дитини, в тому числі в дитячому садочку, придбання одягу, взуття, іграшок і канцелярії для дочки, а також на оздоровлення останньої на морі не можуть бути задоволені, оскільки вказані обставини не відносяться до виключних, тобто таких, з якими закон повязує виникнення обовязку у батьків нести додаткові витрати на утримання дитини.

Зазначений висновок суду, на думку колегії суддів, узгоджується з вимогами діючого законодавства, адже такі потреби дитини, як харчування, в тому числі під час перебування в освітньому закладі, придбання їй одягу, взуття, канцелярських товарів, необхідних для навчання, іграшок для загального розвитку відносяться до щоденних і враховані законодавцем при обчисленні мінімального прожиткового розміру для дитини відповідного віку, відтак питання щодо їх розподілу між батьками врегульовано ст.ст. 180-184 СК України, й між сторонами по даній справі вирішено в судовому порядку з ухваленням відповідного рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_8.

Твердження ОСОБА_6 про те, що необхідність оздоровлення дитини на морі була викликана призначенням лікаря за медичним станом останньої, свого підтвердження не знайшли при розгляді справи судом як першої, так і апеляційної інстанції, враховуючи, що згідно консультативного висновку спеціаліста , долученого до позовної заяви, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторіях гастроентерологічного профілю (Моршин, Трускавець), в той час як надані позивачем документи не містять жодного підтвердження про те, що під час перебування на узбережжі Азовського моря з 01 по 22 серпня 2015 року дитина проходила лікування відповідно з призначенням лікаря.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість стягнутого судом розміру витрат на правову допомогу до уваги колегії суддів не приймаються як безпідставні, враховуючи що при вирішенні питання про їх розподіл місцевим судом було застосовано принцип пропорційності задоволення позовних вимог, що відповідає вимогам ст.88 ЦПК України.

Суд першої інстанції достатньо повно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав правильну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308 ЦПК України колегія суддів, -

У ХВ А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючої від імені ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _______ М.П. Стародубець

Судді: _______ Л.П. Воронцова

_______ ОСОБА_3