Постанова № 54575656, 22.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 907/546/15

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Закарпатської області на ухвалу від 09.10.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Закарпатської області №907/546/15 за позовомЗаступника прокурора Закарпатської області в інтересах державидо 1.Ужгородської міської ради 2. Приватного підприємства "Никіта" 3. Департаменту міського господарства Ужгородської міської радипровизнання недійсними та скасування рішень Ужгородської міської ради; визнання недійсним договору оренди; зобов'язання повернути земельну ділянку, за участю представників: Генпрокуратури - Збарих С.М.відповідача 1 - відповідача 2 - відповідача 3 -не з'явились не з'явились не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2015 у справі №907/546/15 (суддя Ушак І.Г.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави до Ужгородської міської ради (далі-відповідач-1), Приватного підприємства "Никіта" (далі-відповідач-2), Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (далі-відповідач-3) про визнання недійсними та скасування рішень Ужгородської міської ради №336 від 13.06.2007 "Про погодження земельної ділянки для розміщення та будівництва готельно-торгівельного комплексу в районі вул. Університетської", №1040 від 20.03.2009 "Про надання та приватизацію земельних ділянок" в частині п. 1.9 та №1115 від 15.05.2009 "Про надання в оренду земельної ділянки", визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.12.2010 №041023500097, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Закарпатської області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Одночасно, Заступником прокурора Закарпатської області заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати на строк до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2015 у справі №907/546/15 (колегія суддів у складі головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) відмовлено Заступнику прокурора Закарпатської області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернено заявнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Заступник прокурора Закарпатської області, не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2015, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, справу направити до Львівського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду, посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Скаржник вважає, що оскільки Державним бюджетом України на 2015 рік видатки на здійснення органами прокуратури представницької діяльності, зокрема, на сплату судового збору не передбачено, суд апеляційної інстанції на підставі приписів ст. 129 Конституції України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинен був звільнити заявника апеляційної інстанції від сплати судового збору або відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі.

Відзивів на касаційну скаргу від відповідачів не надійшло.

Представники відповідачів не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 10.12.2015.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі та повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, подану Заступником прокурора Закарпатської області на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2015, Львівський апеляційний господарський суд зазначив, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутності у органу державної влади коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від його сплати.

Однак, зазначений висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає таким, що зроблений з порушенням норм процесуального права, оскільки подане Заступником прокурора Закарпатської області клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі було розглянуто виключно в контексті клопотання про звільнення від сплати судового збору, втім наявність/відсутність підстав для відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення апеляційним господарським судом не встановлювалася.

Згідно зі ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За приписами ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

За змістом вказаних вище приписів, прокурор, що звернувся до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій зазначено про відсутність державного органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, набуває статусу процесуального позивача, який на підставі визначених Конституцією та законами України принципів реалізує відповідні процесуальні права та несе процесуальні обов'язки.

При цьому, наділення державою органів прокуратури повноваженнями, що реалізуються через процесуальні права та обов'язки сторони, в т.ч. обов'язок сплати судового збору за звернення до суду, який прокладено на органи прокуратури Законом України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 01.09.2015), поряд з не визначенням механізму реалізації права на звернення до суду, в т.ч. на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, за відсутності внаслідок не передбачення в Державному бюджеті України на 2015 рік коштів на видатки органів прокуратури по сплаті судового збору, до моменту фактичного виділення і надходження цільових коштів на спеціальні рахунки органу прокуратури, не може вважатись перешкодою для реалізації цих прав, адже, норма ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлює право суду на відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відтак, для забезпечення реалізації прокурором як позивачем в господарському спорі принципу, визначеного ст. 129 Конституції України щодо гарантування права на апеляційне оскарження, а також враховуючи доводи прокурора щодо обставин відсутності коштів на сплату судового збору, відсутності правових підстав для їх самостійного залучення з іншого, не державного, джерела фінансування, суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості на підставі приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити сплату судового збору до ухвалення постанови, втім навіть не розглянув таке клопотання Заступника прокурора Закарпатської області, викладене в його апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2015 у справі №907/546/15 підлягає скасуванню з направленням справи до господарського суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2015 у справі Господарського суду Закарпатської області №907/546/15 скасувати.

Справу направити на розгляд Львівського апеляційного господарського суду.

Стягнути з Прокуратури Закарпатської області в доход Державного бюджету України 1218(одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя К.В.Грейц

Судді: С.В.Бакуліна

О.І. Поляк