Рішення № 54575335, 08.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4878/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення збитків та моральної шкоди задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 збитки в розмірі 40 040,00 (сорок тисяч сорок) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 500,40 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120,00 грн..

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2013 року та постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди відмовити.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам в повному обсязі з наступних підстав.

Так, позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 працював у нього бригадиром під час здійснення будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Кар'єрна, 6.

Позивач зазначає, що під час здійснення будівництва вищевказаного житлового будинку бригадою працівників, де відповідач був головним бригадиром, а також особою відповідальною за будівництво, позивачу завдано матеріальних збитків неякісним виконанням будівельних робіт.

У зв'язку з цим позивач був змушений найняти іншу бригаду для усунення недоліків виконаної відповідачем роботи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні будівництва відповідач порушив зобов'язання щодо здійснення будівництва у відповідності із вимогами будівельних норм, роботу виконав неякісно та відмовився від усунення недоліків виявлених під час приймання виконаних робіт, тому на підставі ст..ст. 509,526,610,611,623 ЦК України на користь позивача підлягають стягненню збитки в сумі 40040,00 грн. та моральна шкода в сумі 10000,00грн.

Однак, колегія не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Суд стягнув збитки з відповідача за порушення останнім зобовязання щодо здійснення будівництва у відповідності із вимогами будівельних норм, при цьому судом не встановлено, які правовідносини склались між сторонами та які норми права регулюють виниклі правовідносини.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти обєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх…».

Укладення такого договору у звичайній усній формі суперечить вимогам законодавства України.

У відповідності до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» «… За договором підряду підрядник зобовязується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (обєкт будівництва), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обовязок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (обєкт будівництва) та оплатити їх.

Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладання договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва обєкта); права та обовязки сторін; порядок забезпечення виконання зобовязання за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження обєкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацію, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва обєкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (обєкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатація обєкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок регулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання».

Особливістю договору будівельного підряду є суб'єктний склад, а також наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду. Підрядником у даному договорі можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців. Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.

Основним обов'язком підрядника є обов'язок здійснити будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов'язаний, зокрема: 1) виконати роботи відповідно до проектної документації; 2) повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва; 3) надати матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, тому він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт, тощо.

Замовник зобов'язаний своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об'єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню; передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, тощо. Замовник має право здійснювати контроль та нагляд за будівництвом.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

У відповідності до вимог статті 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Такий договір в матеріалах справи відсутній як і відповідна документація, яка б надавала право , як позивачу так і відповідачу на початок проведення будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов (ст. 866 ЦК України).

Не можна вважати, що між сторонами був укладений договір побудованого підряду, тому, що ОСОБА_2 не здійснює підприємницьку діяльність з приводу надання будівельних послуг і його діяльність не підпадає під визначення, надане у ст. 865 ЦК України.

Відповідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зазначено, що, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт сторони, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

У відповідності до статей 58, 59 ЦПК України докази мають бути належними та допустимими.

Відповідно до частини першої статті 60, частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів, передбачених ст.ст. 57-59 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. З ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а у ст. 212 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За встановлених обставин справи колегія вважає, що позивач не надав суду достатніх та переконливих доказів на підтвердження укладеного договору та порушення відповідачем будь-яких зобовязань , передбачених цим договором.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність договірних правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому в задоволені позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307 , 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення збитків та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_5