Постанова № 54574266, 15.02.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р. Справа № 2а-13458/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2010 року Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулась до суду із позовом до фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку на загальну суму 1038 грн. 34 коп.

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без участі його представника з урахуванням позиції викладеної в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечення на позовну заяву не надав. Про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У відповідності до ст. 17 Закону України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідач, фізична особа - субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 20.06.2002 року (а.с. 6-7).

Відповідач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області як платник єдиного податку.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Також п. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 було отримано свідоцтво на сплату єдиного податку, свідоцтво серії «Є» № 456970 (а.с. 9).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (зі змінами та доповненнями) фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для фізичних осіб підприємців встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Частиною 6 ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що субєкт малого підприємництва-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного казначейства України.

Відповідач несвоєчасно сплачував єдиний податок, у звязку з чим виникла заборгованість перед бюджетом, яка станом на 25.05.2010 року складає 1038 грн. 34 коп. (а.с. 5).

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську у звязку з несплатою податкового боргу відповідачу 06.04.2009р. було направлено лист - повідомлення про сплату заборгованості по єдиному податку, але відповідачем заборгованість в добровільному порядку не була сплачена.

Статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (зі змінами та доповненнями) визначено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

У відповідності до положень ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-XII завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Пунктом 11 статті 11 вказаного Закону також встановлено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За даних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими письмовими доказами.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (вул. Стасова, б. 95, м. Дніпродзержинськ, 51912, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку (р/р 34217379700016, одержувач платежу відділення держказначейства у м. Дніпродзержинську ,код ЄДРПОУ 24232324, банк отримувач УДКУ, код платежу 16050200) у розмірі 1038 грн. 34 коп. (тисяча тридцять вісім гривень 34 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 01.02.2011 року.

Суддя ОСОБА_1