Рішення № 54573856, 18.12.2012, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 1513/2613/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.,

при секретарі Д'яченко М.В.

розглянувши цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства Дельта Банк

до

ОСОБА_1, ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 319478,13 гривень, яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором.

В позовній заяві представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що 25.07.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банкта ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2-278/ФКВ-07, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 35000 доларів США на придбання автотранспортного засобу з розрахунку 13 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 25 липня 2007 р. по 24 липня 2014 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за укладеним кредитним договором, банком було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобовязалась солідарно відповідати за невиконання позичальником зобовязань за договором.

Банк виконав свої зобовязання за укладеним договором та надав ОСОБА_1 кредит в сумі 35000 тис. доларів США. Однак відповідач, отримавши кредитні кошти, своєчасно не виконував зобовязань за договором в звязку з чим станом на 08.08.2012 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 319478,13 гривень та яка складається з: - 222646,29 гривень тіло кредиту; - 96831,84 гривень - відсотки.

Враховуючи, що згідно Постанови Правління НБУ № 369 Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, 30.06.2010 року між ТОВ Укрпромбанк, АТ ОСОБА_5 національним ОСОБА_5 України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань Укрпромбанкуна користь АТ Дельта Банку, представник позивача в позовній заяві просив суд стягнути з відповідачів солідарно 319478,13 гривень заборгованості за укладеним кредитним договором та судові витрати та зазначив про те, що просить розглядати справу без його участі і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1,ОСОБА_2 в судове засідання за викликом суду повторно не прибули. Судові повістки, направлені відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України за адресою місця проживання відповідачів, зареєстрованою у встановленому порядку були повернуті установою звязку з відміткою про їх відсутність за зазначеною адресою. На підставі положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважає, що відповідачі повідомлені належним чином, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за їх відсутності суду не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України - у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ст. 224 ЦПК України -у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Судом встановлено, що, відповідачі, належним чином повідомлені судом, повторно не зявились в судове засідання, про причини неявки або зміну свого місця проживання не повідомили, в звязку з чим суд визнає причину неявки відповідачів в судове засідання неповажною та на підставі письмової заяви представника позивача згідно положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 25.07.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банкта ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2-278/ФКВ-07, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 35000 доларів США на придбання автотранспортного засобу з розрахунку 13 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 25 липня 2007 р. по 24 липня 2014 року.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами у розмірі не менш 417,00 доларів США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання Кредиту; шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п.п. 1.5, 2.6, 2.7 Кредитного договору, проценти за користуванням Кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуться позичальником у валюті кредиту по 20 число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 2-278/ФКВ-07, 25 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банкта було укладено договір поруки № 2-278/ZФКВПОР-07, згідно якого Поручитель, ОСОБА_2 зобовязався перед Кредитором ПАТ ОСОБА_5 повному обсязі солідарно відповідати за невиконання Позичальником ОСОБА_1 зобовязань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором № 2-278/ФКВ-07.

Як встановлено судом, ОСОБА_1, отримавши в банку кредитні кошти, неналежним чином виконував свої зобовязання за договором, внаслідок чого згідно доданої до позову представником позивача довідки станом на 08.08.2012 року за позичальником утворилась заборгованість за кредитним договором сумі 39969,75 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 319478,13 гривень та складається з:

- 222646,29 гривень тіло кредиту;

- 96831,84 гривень - відсотки.

Відповідно до Постанови Правління НБУ № 369 Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, 30.06.2010 р. між ТОВ Укрпромбанк, АТ ОСОБА_5 Національним банком України, було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ Укрпромбанкна користь АТ Дельта Банк, відповідно до якого ТОВ Укрпромбанкпередає АТ ОСОБА_6 вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. Таким чином ПАТ ОСОБА_7 право вимоги за кредитним договором №2-278/ФКВ-07 від 25.07.2007 р. та направляло досудові вимоги про необхідність ОСОБА_1, ОСОБА_2 дострокового погашення зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору № 2-278/ФКВ-07, - Банк має право вимагати дострокового повного повернення Кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями ( заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов цього Договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобовязань за цим Договором, а Позичальник зобовязаний протягом 30 календарних днів з дати надіслання ОСОБА_5 відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених п.п. аж, в тому числі і в випадку порушення позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

При розгляді і вирішенні справи судом було враховано наступні положення цивільного законодавства:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позикаглави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Згідно ч. 2 цієї статті Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.Згідно ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності зі ст.2 Закону України Про банки і банківську діяльністькошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ст. 47 Закону України Про банки та банківську діяльністьна підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати банківські операції, зокрема, операції з валютними цінностями.

Згідно з ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обовязок відповідачів повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладених між ними Договорів, оскільки неналежне виконання Позичальником ОСОБА_1 кредитного зобовязання підтверджується наданими суду доказами, інший відповідач, як поручитель, несе солідарну з Позичальником відповідальність за зобовязанням, звязку з чим порушене право позивача підлягає захисту, а позов задоволенню, згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, оскільки відповідно до ст. ст. 525, 625, 628 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Судові витрати по справі підлягають пропорційному стягненню з відповідачів на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, ст.ст. 524, 526, 530, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Дельта-Банкдо ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер 275925899;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

- на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, ЄДРПОУ 34047020, прострочену станом на 08.08.2012 року заборгованість за кредитним договором №2-278/ФКВ-07 від 25.07.2007 року в сумі 319 478,13 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_8 збір у розмірі 1597,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_8 збір у розмірі 1597,39 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_9