Постанова № 54571544, 23.12.2015, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/734/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю прокурора Тимощука В.С., Гаврилюка В.В., Войнаровського М.О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, на утриманні одна малолітня дитина, не працює, не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 наказом начальника УМВС України у Вінницькій області №99 о/с від 14.06.2010 призначений на посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, виконуючи свої службові обов`язки, відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 (із змінами та доповненнями), був представником влади (ст.1), відповідно наділений повноваженнями по забезпеченню особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів (п.1 ст. 2), був зобов`язаний попереджати правопорушення і припиняти їх (п.2 ст.2), охороняти і забезпечувати громадський порядок (п. 3 ст. 2), виявляти і розкривати злочини, розшукувати осіб, які їх вчинили (п. 4 ст. 2), захищати власність від злочинних посягань (п.6 ст.2), виявляти, попереджати, припиняти і розкривати злочини (п.2 ст.10), переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з дільничним інспектором міліції Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4, вирок відносно якого набув законної сили, шляхом обману, незаконно, заволодів грошовими коштами ОСОБА_1, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності та не складенням протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП за наступних обставин.

ОСОБА_2 під час виконання доручення старшого слідчого СВ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_5 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №120120103100000266, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, перебуваючи 29.12.2012 у службовому приміщенні дільничного пункту міліції за адресою: смт. Шпиків, вул. Поштова, 8, в період часу з 15:00 до 16:00, достовірно знаючи про те, що розслідування кримінальних проваджень і прийняття в них процесуальних рішень не входить до його службових обовязків, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, використовуючи надані йому владні повноваження всупереч інтересам служби, з метою провокування обставин, що могли передувати отриманню грошової винагороди, повідомив ОСОБА_1 завідомо неправдиві відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності за крадіжку майна СТ «Зустріч» з приміщення кафе «Шашлична».

Після чого, ОСОБА_2, зловживаючи владою, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, всупереч інтересам служби, перебуваючи у тому ж службовому кабінеті, висунув ОСОБА_1 незаконну вимогу про передачу йому грошових коштів у сумі 2000 грн., погрожуючи останньому незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, а також викликом працівників ДАІ та складанням на ОСОБА_1 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 130 КУпАП за керування автомобілем останнім у нетверезому стані.

Під час цього ОСОБА_4, діючи у співучасті з ОСОБА_2, надав мовчазну згоду на вчинення незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_1 за не притягнення його до кримінальної відповідальності та не складенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, яка виразилась у бездіяльності щодо заперечення вчинення таких дій.

ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 являються працівниками правоохоронного органу, тобто представниками влади, будучи введений останніми в оману та сприймаючи реально їх спроможність, як працівників міліції, притягнути його до кримінальної відповідальності та складенні протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП, погодився передати їм визначену суму грошових коштів.

У подальшому, ОСОБА_2, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, використовуючи свої владні повноваження всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, достовірно знаючи про те, що розслідування у кримінальному провадженні і прийняття в них процесуальних рішень не входить до його службових обовязків, 29.12.2012 у службовому приміщенні дільничного пункту міліції за адресою: смт. Шпиків, вул. Поштова, 8, в період часу з 15:00 до 16:00, діючи з корисливих мотивів, шляхом обману ОСОБА_1, умисно заволодів його грошовими коштами у сумі 1000 грн., частину з яких у сумі 300 грн. передав ОСОБА_4

Після цього, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, 13.02.2013 в період часу з 09:00 до 12:00, перебуваючи у службовому приміщенні дільничного пункту міліції за адресою: смт. Шпиків, вул. Поштова, 8, завершаючи спільний злочинний умисел на отримання шляхом обману грошових коштів від ОСОБА_1, одержав від нього другу частину грошових коштів у сумі 1000 грн., купюрами номіналом по 100 грн. за номерами та серіями: АЄ 9034729, ВЄ 0676148, ВЧ 1070849, ЄА 7885249, ЄШ 8092410, ЄВ 0696779, ВД 5917781, ЄВ 8958385, ВЗ 5699598, ГЦ 1983758, після чого був викритий та затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєні інкримінованого йому злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України не визнав і суду показав, що дійсно 29.12.2012 року, він перебував в складі слідчо-оперативної групи по факту крадіжки в смт. Шпиків, в кафе «Шашлична». В ході вчинення процесуальних дій, з метою розкриття вказаного злочину, поступила інформація, що до вчинення вказаної крадіжки може бути причетний житель смт. Шпиків ОСОБА_1 Ним було зясовано, що ОСОБА_1 на час отримання даної інформації перебував в с. Рахни-Лісові Шаргородського району. Коли той виїхав звідти, то він, разом з іншими працівниками міліції, вирішив зустріти його на під'їзді до смт. Шпиків, так як в інформації йому сказали на якому автомобілі той буде їхати. При під'їзді до смт. Шпиків, зі сторони с. Рахни-Лісові, вони побачили, як автомобіль, схожий на автомобіль ОСОБА_1 різко зупинився біля автозаправочної станції. Тоді він разом з іншими працівниками міліції під'їхали до нього. Він представився і запитав прізвище водія, на що той відповів, що його прізвище ОСОБА_1 Він повідомив йому, що необхідно проїхати до відділу міліції для з'ясування певних обставин, а саме, де він знаходився напередодні і чим займався. Як, йому здалося, водій ОСОБА_1 перебував в нетверезому стані, про що він в нього і запитав. На це, ОСОБА_1, витягнув з кишені 200 грн. і простягнув їх, намагаючись дати йому. Однак, він вказані гроші викинув на землю, і знову запропонував ОСОБА_1 проїхати до відділу міліції. Після цього, ОСОБА_1 було поміщено до службового автомобіля і доставлено до Шпиківського відділення міліції. Там, за дорученням слідчого, в провадженні якого знаходилась справа про крадіжку, він допитав ОСОБА_1, а також проводив допит інших осіб. Коли ОСОБА_1 перебував у відділенні міліції, то приходила його дружина. Після допиту, ОСОБА_1 відпустили додому і він разом з дружиною покинули приміщення. Ніяких коштів він в нього не вимагав, і не говорив тому про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Після цих подій, 3.01.2013 року, він звернувся до ОСОБА_1 з проханням відремонтувати котел опалювання в його батьків в с. Торків, той пообіцяв, що подивиться. Після цього він декілька разів ще телефонував до нього з приводу ремонту котла. І після цього, ОСОБА_1 приїздив в с. Торків до будинку його батьків, але котел так і не відремонтував, тому 12.01.2013 року, інший майстер відремонтував котел. З цього ж питання він приїздив до нього додому і розмовляв з ним у веранді будинку. Вже 13.02.2013 року, до нього зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що хоче про щось з ним поговорити, але він йому відповів, щоб той їхав до відділення міліції в смт. Шпиків, де знаходився ОСОБА_4, і там вирішив всі питання, так як він перебував в той час в райвідділі міліції м. Тульчина. Але з приводу якого питання ОСОБА_1 телефонував до нього, йому невідомо. Вже після цього дзвінка, коли його затримали працівники УМВС, він дізнався про передачу коштів ОСОБА_4 З останнім в нього ніяких домовленостей про отримання коштів від ОСОБА_1 не було. Крім того, вважає, що ОСОБА_4 обмовив його щодо отримання грошей від ОСОБА_1, так як ОСОБА_4 перебував в його підпорядкуванні по службі, і в них часто виникали сварки і непорозуміння з приводу того, що той не виконував його вказівки та траплялись випадки появи на роботі в нетверезому стані. Однак, він офіційно до керівництва не звертався. Також вважає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази його винуватості, а також докази щодо помічення грошей, які отримав ОСОБА_4 є недопустими про що він подав відповідне клопотання. Тому вважає всі обвинувачення в його адресу безпідставними і просить суд його виправдати.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.2 КК України не визнав, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показами потерпілого, свідків, матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 29.12.2012 року, близько 15:00 год., він повертався додому в смт. Шпиків з с. Рахни-Лісові, Шаргородського району. В цей час, при вїзді в см. Шпиків, він почув якийсь шум в роботі двигуна автомобіля і вирішив зупинитись неподалік автозаправочної станції. Зупинившись, він відкрив капот автомобіля для з'ясування даних обставин. В цей час зі сторони смт. Шпиків до його автомобіля, під'їхали два автомобіля з яких вийшли п'ять осіб, четверо яких перебували у форменому одязі працівників міліції, а одна особа у цивільному одязі. Він помітив, що один із автомобілів які під'їхали, був службовим автомобілем працівників міліції. Підійшовши, працівник міліції представився ОСОБА_2, і запропонував розповісти йому чим він займався 28.12.2012 року. Не зрозумівши запитання, він запитав, що сталось. Після цього, нічого йому не пояснюючи ОСОБА_2 заломав його праву руку за спину, а потім ліву руку та надів на руки наручники. При цьому, дав вказівку комусь із своїх колег, щоб вони сіли за кермо його автомобіля, а його помістили в автомобіль марки ВАЗ 2107, темно-зеленого кольору. У подальшому його доставили до приміщення дільничного пункту міліції, що у смт. Шпиків. У приміщенні дільничного пункту міліції його завели у кабінет. В даному кабінеті перебували працівники міліції. Після цього ОСОБА_2 не знімаючи наручників, провів у нього особистий обшук, в ході якого забрав його мобільний телефон. Крім цього, у лівій верхній кишені його куртки, ОСОБА_2, виявив гроші, однак дані кошти він не вилучав. У подальшому ОСОБА_2 почав його запитувати, де він був та чим займався 28.12.2012 року. Він повідомив, що перебував дома спільно із своєю дружиною. Однак, ОСОБА_2, на це повідомив, що нібито його відбитки пальців виявлені у магазині у якому було скоєно крадіжку. Він заперечив даний факт, і повідомив, що такого не може бути. Після цього ОСОБА_2 почав погрожувати, сказавши, що за таких обставин відбитки його пальців цілком можливо будуть сьогодні виявлені у магазині, та надав вказівку комусь із своїх колег зняти у нього відбитки пальців. Він знову намагався пояснити ОСОБА_2, та іншим працівникам міліції, що він не причетний до скоєння злочину, і запропонував зателефонувати дружині та його знайомим для з'ясування того, де він перебував 28.12.2012 року. В цей час у відділенні міліції з'явилась його цивільна дружина ОСОБА_6, якій ОСОБА_2 повідомив, що його, ОСОБА_1, очікує в'язниця. Дружина підтвердила те що він перебував дома. Після цього ОСОБА_2 попросив дружину залишити їх на одинці. Він запитав у ОСОБА_2, що той від нього хоче. На це ОСОБА_2 сказав, що можливо він і не причетний до крадіжки, але він керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння. І той зобовязаний повідомити працівників ДАІ, щоб прибули і склали протокол про адміністративне правопорушення, за керування автомобілем в стані алкогольного спяніння. Але він може цього і не робити, при цьому ОСОБА_2 підняв до верху два пальці своєї правої руки. Таким чином, він зрозумів, що це означає цифру два. Він запитав у ОСОБА_2, що це означає дві тисячі гривень? ОСОБА_2 відповів, що так. Він сказав, що не має таких грошей. ОСОБА_2 запитав чи дома є такі грошові кошти, він повідомив що немає. ОСОБА_2 запитав у нього скільки грошей він має при собі, і він повідомив, що є одна тисяча гривень. ОСОБА_2 сказав передати йому дані гроші, при цьому відкрив свою папку і він поклав гроші. Після цього ОСОБА_2 запитав, коли він зможе передати йому решту грошових коштів, тобто ще тисячу гривень, він відповів, що можливо після різдвяних свят. Тоді ОСОБА_2 продиктував йому свій номер мобільного телефону та сказав, щоб він продиктував йому свій номер, що він і зробив. При передачі коштів, інших працівників міліції в кабінеті не було. Також ОСОБА_2 повідомив, про те, що коли він знайде решту грошових коштів, щоб зателефонував йому. Коли він вийшов із дільничного пункту міліції, то розповів своїй дружині, що передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1000 грн. Після цього, його дружина запитала у ОСОБА_2 навіщо він забрав у нього гроші, а ОСОБА_2 повідомив, що одна тисяча це ще мало, необхідно ще одну тисячу гривень, тому що він (ОСОБА_2В.) працює не один. Приблизно 10.01.2013 року, йому зателефонував ОСОБА_2 та запитав, чи зібрав він гроші, на що він відповів, що ще ні, тоді той сказав, щоб він не тягнув час. Приблизно 11 або 12 січня 2013 року, йому зателефонував незнайомий номер, відповівши на телефонний дзвінок, він з'ясував, що це дзвонить дільничний інспектор міліції на ім'я ОСОБА_7 та також цікавився чи зібрав він гроші, він повідомив, що ще ні. Крім цього той запитав, чи телефонував ОСОБА_2 Приблизно в 20 числах січня 2013 року, ОСОБА_2 особисто приходив до нього додому. Двері йому відчинила дружина, і він попросив покликати його. Він розмовляв із ОСОБА_2 у коридорі власного будинку. ОСОБА_2 радив йому чим по-швидше знайти гроші та передати йому, однак він відповів, що на даний час не має такої можливості. Приблизно через декілька днів він перебував поряд із магазином «Райдуга», що в смт. Шпиків, і помітив що у автомобілі марки ВАЗ 2107 темно-зеленого кольору перебуває працівник міліції, який також перебував у приміщенні дільничного пункту міліції. Він підійшов до власного автомобіля, однак в цей час працівник міліції подав йому сигнал фарами власного автомобіля і він зрозумів, що необхідно підійти до нього. Підійшовши до нього, працівник міліції, а саме на ім'я ОСОБА_7 почав йому погрожувати, а саме повідомив, що якщо він не передасть їм грошові кошти в сумі 1000 грн., у найближчий час, то вони підкинуть йому наркотичні засоби або спровокують якусь іншу ситуацію, і наполягав на тому, щоб він передав їм гроші. Приблизно 05.02.2013 року, він зустрівся із ОСОБА_2, який також йому погрожував, що підкине наркотичні засоби або дасть команду працівникам ДАІ постійно зупиняти його автомобіль. Також, 11.02.2013 року, неподалік магазину «Райдуга» до нього підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_7 і знову запитували коли він передасть їм грошові кошти, він відповів що постараюсь найближчим часом. В зв'язку з вказаною ситуацією, він звернувся до працівників УМВС України у Вінницькій області з відповідною заявою про вимагання коштів. Після цього, 13.02.2013 року, він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2, з приводу того, що погодився передати грошові кошти в сумі 1000 грн. ОСОБА_2 повідомив, що він перебуває у м. Тульчин, однак вказав, щоб він під'їхав до дільничного пункту міліції, що розташований в смт. Шпиків та зустрівся із дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 якому і необхідно передати визначену суму грошей. Приблизно через 15-20 хвилин, він під'їхав до приміщення міліції та увійшов до службового кабінету ОСОБА_4 Той, одразу ж вийшов із свого кабінету та пішов у напрямку виходу із приміщення, він пішов в слід за ним. ОСОБА_4 вийшов з приміщення дільничного пункту міліції, а саме до дороги та почав роздивлятись навкруги. Переконавшись, що нікого із зайвих осіб немає запропонував йому пройти до службового кабінету. В службовому кабінеті він повідомив ОСОБА_4, що приніс грошові кошти в сумі 1000 грн., як сказав ОСОБА_2 В розмові, яка відбулась між ними повідомив ОСОБА_4 про те, що раніше вже передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000 грн. На його слова ОСОБА_4 здивовано перепитав чому 1000 грн., коли він передав лише 800 грн. На його запитання, він відповів, що крім 800 грн., в коридорі дільничного пункту міліції того дня коли його затримали передав ОСОБА_2 ще 200 грн. ОСОБА_4 при цьому відповів, що про передачу ОСОБА_2В, додатково ще 200 грн., він нічого не знає. Після цього, він дістав із верхньої нагрудної кишені власної куртки грошові кошти в сумі 1000 грн., та передав їх ОСОБА_4, який взяв гроші, оглянув купюри і поклав їх до сейфу, що розташований ліворуч від нього. При цьому він запитав у ОСОБА_4 чи не мають вони до нього більше ніяких претензій та не будуть порушувати щодо нього справи. ОСОБА_8 запевнив, що усе буде гаразд, а також запропонував звертатись до нього, якщо будуть якійсь проблеми. Після цього, він запитав у ОСОБА_4В, чи може бути вільним, на що той повідомив, що так та провів до виходу із приміщення дільничного пункту міліції, а точніше до його автомобіля марки ВАЗ 2106, який перебував навпроти входу у дільничний пункт міліції.

Що стосується питання ремонтування газового котла в батьків ОСОБА_2, то він дійсно перебував дома у ОСОБА_9 приблизно в 20-х числах січня 2013 року, на прохання ОСОБА_2 Після огляду котла він повідомив, що у ньому перегоріла деталь і її необхідно замінити. При цьому він повідомив, що це коштуватиме разом з матеріалом та його роботою близько 300 грн., на що ОСОБА_9 повідомив, що йому необхідно порадитись. Після цього він жодного разу не бачив його. В с. Торків до батьків ОСОБА_9, він їздив на прохання ОСОБА_2 за власний кошт, при цьому ОСОБА_2 просив його подивитись до котла та при можливості відремонтувати. Також він повідомив, що «потім розберемось». Після всіх цих подій, 17.10.2013 року ОСОБА_2 приходив до нього додому та просив вибачення, також він повідомив, що його дружина у зв'язку із сильним хвилюванням потрапила у лікарню. При цьому ОСОБА_2 попросив його написати розписку про те, що не має бажання з ним судитись та не має до нього жодних претензій. Таку розписку він написав та передав йому у зв'язку із тим, що йому стало його шкода. На час розгляду справи претензій він до ОСОБА_2 матеріального чи морального характеру не має, але вважає, що той повинен понести покарання за вчинене.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що він працював на посаді ДІМ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області з квітня 2011 року, в званні старшого лейтенанта міліції. В грудні 2012 року поступило повідомлення про крадіжку в кафе «Шашлична», СТ «Зустріч». По приїзду на місце, він побачив зірвані навісні замки дверей, після чого зателефонував до чергового Тульчинського РВ та повідомив про даний факт. В цей же день приїхала слідчо-оперативна група та одразу почали проводити необхідні дії, в тому числі встановлювати очевидців та свідків скоєного, проводити огляд місця події та опитувати працівників кафе. Під час опитування було встановлено, що до вчинення крадіжки міг бути причетний житель смт. Шпиків, ОСОБА_1, який прибув на автомобілі ВАЗ 2106, білого кольору. Також було встановлено, що він працює в сільгосптехніці в с. Рахни-Лісові, Шаргородського району. ОСОБА_2 зателефонував ДІМ, який обслуговує с. Рахни-Лісові та запитав, де знаходиться ОСОБА_1. Через деякий час їх повідомили, що автомобіль ОСОБА_1 стоїть біля кафе «Шафо» в с. Рахни-Лісові. Згодом повідомили, що ОСОБА_1 виїхав в сторону смт. Шпиків. Приблизно біля 13:00 год., він та працівники слідчо-оперативної групи виїхали на автомобілі ВАЗ 2107 червоного кольору та зупинилися біля заправки при в'їзді до смт. Шпиків. В цей час, вони побачили, як по дорозі їхав схожий автомобіль, який створив аварійну ситуацію при обгоні автомобіля, який рухався в попутному напрямку, його автомобіль почало заносити, однак побачивши їх водій зупинився та підняв капот автомобіля, при цьому повідомив, що він не знаходився за кермом автомобіля, а водій відійшов по своїх питаннях. Вони виявили, що ОСОБА_1 знаходився в нетверезому стані, що було видно по рухам, поведінці, запаху алкоголю. Але його не освідовували, адміністративного протоколу не складали. Від пропозиції ОСОБА_2 під'їхати до ДПМ, що в смт. Шпиків, ОСОБА_1 відмовився. Крім ОСОБА_1 в автомобілі знаходилося ще 2 мешканці с. Рахни-Лісові. ОСОБА_1 постійно відмовлявся їхати в смт. Шпиків, та намагався дати ОСОБА_2 гроші 200 грн., з метою уникнення непорозумінь, які останній викинув на землю. ОСОБА_1 був доставлений службовим автомобілем під керуванням ОСОБА_2 до ДПМ. В автомобілі, окрім ОСОБА_2, знаходилися на задньому сидінні він та ОСОБА_1.

Під час перебування ОСОБА_1 в ДПМ, інший працівник міліції ОСОБА_10 їздив за місцем проживання до останнього та перевіряв на наявність викрадених речей, яких не виявилося. Встановивши, що ОСОБА_1 не причетний до скоєння злочину працівники слідчо-оперативної групи поїхали, в ДПМ залишилися він, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_10. Після цього він та ОСОБА_10 вийшли покурити та коли повернулися ОСОБА_1 з ОСОБА_2 пожимали руки, і він зрозумів, що вирішилося питання, щоб не викликати працівників ДАІ, та не складати адміністративний протокол за керування ОСОБА_1 автомобілем в нетверезому стані. Коли ОСОБА_1 пішов, ОСОБА_2 передав йому кошти в розмірі 300 грн., купюрами 200 та 100 грн. та повідомив, що це йому передав ОСОБА_1. При передачі йому коштів ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 повинен передати ще 1400 грн., після січневих свят, за не складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП. На цей час йому було не відомо мобільний телефон ОСОБА_1. До 10.02.2013 він неодноразово зустрічався з ОСОБА_2, який повідомив, що він телефонував до ОСОБА_1 щодо надання коштів, який сказав що коштів на даний час немає, однак він віддасть їх пізніше. Через декілька днів він зустрівся з ОСОБА_2, який дав номер телефону ОСОБА_1 та попросив його зателефонувати останньому щодо повернення коштів, що він і зробив та отримав ідентичну відповідь і наголосив, що зателефонує коли з'являться кошти.

11.02.2013 він повертався з ОСОБА_2 з м. Тульчина, який повідомив, що до нього телефонував ОСОБА_1, який хоче на цьому тижні розрахуватися. Біля магазину «Райдуга» до них під'їхав ОСОБА_1, який повідомив, що 12 або 13 січня розрахується з ними. 13.02.2013 він знаходився в службовому кабінеті ДПМ та до нього близько 09:00 зателефонував ОСОБА_2 та сказав, що приїде ОСОБА_1. В цей день він зустрівся на порозі ДПМ з ОСОБА_1, після чого вони зайшли до кабінету, де він передав йому 1000 грн., номінал купюр не бачив та поклав їх до лівої нижньої кишені. Крім нього та ОСОБА_1 в кабінеті нікого не було. Після передачі коштів, ОСОБА_1 повідомив, що раніше він ОСОБА_2 передав ще 1000 грн., однак в нього виник сумнів щодо правдивості його слів, так як ОСОБА_2 раніше говорив, що ОСОБА_1 дав лише 600 грн. Отримавши кошти від ОСОБА_1, він провів його до автомобіля, а сам повернувся до кабінету, а коли виходив був затриманий працівниками внутрішньої безпеки УМВС України у Вінницькій області. Також він чув що ОСОБА_2 говорив ОСОБА_1 в кабінеті, коли перший раз його затримали, що кошти які він мав передати будуть і за те, що його не будуть притягувати до кримінальної відповідальності за крадіжку в кафе.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_1 28 чи 29 грудня 2012 року, точної дати вона не памятає, до них додому прийшов дільничний інспектор Кугутюк О.В., який працював в смт. Шпиків, ще з двома працівниками міліції, і повідомив, що вони розшукують ОСОБА_1 Вона відповіла, що його немає вдома. Через деякий час їй зателефонували з відділення міліції, і повідомили,що ОСОБА_1 затримали. Тоді вона зібралась і прийшла до відділення. Зайшовши в кабінет, вона побачила ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ще двох працівників міліції, яких не знала. Потім вона вийшла із кабінету, і до неї підійшов ОСОБА_2 і сказав, що ОСОБА_1 вчинив злочин, але всі питання можна вирішити і показав на пальцях цифру два, вона зрозуміла,що це дві тисячі гривень. При цьому ОСОБА_2 сказав, що 1000 грн. нічого не вирішує, і необхідно поділитись з людьми. Потім він повернувся в кабінет, а вона чекала ОСОБА_1 біля відділення. Коли той вийшов, то сказав, що віддав 1000 грн., і потрібно віддати ще стільки ж ОСОБА_2, за те, що його відпустили. Після цього, чоловік говорив, що ОСОБА_2 телефонував до нього і вимагав віддати гроші в сумі 1000 грн. Також, ОСОБА_2 приїздив до них додому ввечері і про щось говорив з чоловіком в коридорі, коли той повернувся до будинку, то сказав, що ОСОБА_2 знову вимагав дати гроші.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що в грудні 2012 року, він працював на посаді начальника СВ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області. На той час, точної дати він не памятає, проводилось розслідування по кримінальній справі по факту крадіжки в кафе «Шашлична» смт. Шпиків. ДІМ Тульчинського РВ УМВС ОСОБА_2, до складу слідчо-оперативної групи не входив, однак міг проводити опитування громадян з приводу встановлення обставин крадіжки. Про обставини отримання коштів ОСОБА_2 від ОСОБА_1, йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що на час вчинення крадіжки в кафе «Шашлична», смт. Шпиків, він працював на посаді заступника начальника СВ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області. До складу СОГ, яка займалась розкриттям даного злочину ОСОБА_2 не входив.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працював на посаді оперуповноваженого Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, і приймав участь в розкритті злочину по факту крадіжки в кафе «Шашлична», смт. Шпикова, в грудні 2012 року. Версій про те, що ОСОБА_1 міг бути причетний до вчинення даного злочину, в них не було. Також йому відомо, що ОСОБА_2 розмовляв із ОСОБА_1, з приводу ремонту газового котла в його батьків. Це було в його присутності в січні 2013 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав,що він був в складі СОГ по факту крадіжки із кафе «Шашлична» смт. Шпиків. В групі також був ОСОБА_2 так як, він обслуговував дільницю смт. Шпикова. Була якась інформація, що до крадіжки міг бути причетний ОСОБА_1 Через деякий час він разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_4 виїхали на окраїну смт. Шпикова, щоб зустріти ОСОБА_1, який мав їхати з с. Рахни-Лісові. Біля АЗС зупинився автомобіль ВАЗ 2106, і вони під'їхали до нього, водієм виявився саме той ОСОБА_1, якого вони розшукували. Під час розмови ОСОБА_1 намагався дати ОСОБА_2 гроші в сумі 200 грн., але той повернув чи викинув їх на землю. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до відділення міліції, але той відмовлявся, тоді під'їхала ще одна група працівників міліції і ОСОБА_1 було доставлено до відділення. Там було проведено допит, після чого ОСОБА_1 відпустили. Коли той перебував у відділенні, то приходила його дружина. Про вимагання грошей в ОСОБА_1 йому нічого невідомо і свідком таких подій він не був. Також йому невідомо і про відносини між ОСОБА_2 і ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду підтвердили той факт, що відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були робочі, траплялись і сварки між ними, але все було в межах роботи. Про обставини вимагання грошей їм нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що коли відбулась крадіжка в смт.Шпиків в кафе «Шашлична», то він службовим автомобілем возив СОГ. В якийсь період йому сказали їхати до «літака», що біля АЗС на виїзді із смт.Шпиків. Коли він під'їхав з іншими працівниками міліції, то побачив там службовий автомобіль ОСОБА_2 та ВАЗ 2106. До його автомобіля посадили якогось чоловіка, як потім з'ясувалось, це був ОСОБА_1 і того доставили до відділення міліції в смт. Шпиків. Що там відбувалось йому невідомо.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що в останніх числах грудня 2012 року, точної дати він не памятає, він їхав разом з ОСОБА_1 з с. Рахни-Лісові в смт. Шпиків. При в'їзді в селище, ОСОБА_1 зупинився біля АЗС, і до автомобіля під'їхали працівники міліції. На дорозі, біля автомобіля відбулась якась розмова, і на ОСОБА_1 працівником міліції було накладено наручники, його помістили в службовий автомобіль і повезли до відділення міліції. А на автомобілі ОСОБА_1 до відділення поїхав інший працівник міліції. Він також в цьому автомобілі, з працівником міліції під'їхав до міліції. Що там відбувалось йому невідомо.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підтвердили той факт, що ОСОБА_1В приїздив додому до ОСОБА_9 з приводу ремонту котла.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

- витягом з кримінального провадження № 42013010000000039 від 7.02.2013 про внесення заяви ОСОБА_1 до ЄРДР про вчинення відносно нього кримінального правопорушення працівниками Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області (т.2 а.с. 27);

- заявою ОСОБА_1 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення (т.2 а.с. 28), відповідно до якої останній вказує на те, що кошти з нього вимагали працівники міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_4 А також вказав про отримання ОСОБА_2 коштів в сумі 1000 грн. 30.12.2012 року;

- матеріалами кримінального провадження № 12012010310000266 за фактом крадіжки майна з кафе «Шашлична» СТ Зустріч, смт. Шпиків. (т.2 а.с. 38-62), відповідно до яких 30.12.2012 року, ОСОБА_20 Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 проводив допити свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_1 (а.с. 48-49, 50-51), ОСОБА_22 (а.с. 54-55);

- ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області, яка набула законної сили, відповідно до якої вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 5 червня 2013 року відносно ОСОБА_4 - змінено, виключивши з вироку вказівку про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за попередньою змовою з ОСОБА_2 та зазначивши у вироку, що «ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбаченні ч.3 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України, за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділенні в окреме провадження», в іншій частині вироку залишити без змін (т.2 а.с. 128-132). Вказаною ухвалою спростовуються доводи обвинуваченого, щодо обмови його ОСОБА_4, а також доводять обставини вчинення злочину за попередньою змовою;

- постановою від 9.04.2013 року про виділення з матеріалів досудового розслідування за № 42013010000000039 від 8.02.2013 року матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_2 (т.2 а.с. 16-18);

- відтвореним в судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 359 КПК України, звукозаписами телефонної розмови 13.02.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в приміщенні відділення міліції смт. Шпиків при передачі коштів останньому. Під час вказаної розмови ОСОБА_1 вказав на те, що раніше він вже передавав гроші ОСОБА_2 Даний доказ в повній мірі підтверджує послідовність та правдивість показів як ОСОБА_1, так і ОСОБА_4 щодо обставин вчинення злочину та отримання коштів.

Даючи оцінку доводам обвинуваченого про те, що він не вчиняв даного злочину, суд вважає, що вони в повній мірі спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Так, доводи обвинуваченого щодо незаконності вироку Тульчинського районного суду відносно ОСОБА_4, спростованні ухвалою колегії Апеляційного суду Вінницької області, в частині щодо незаконного, на думку обвинуваченого, визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, а також встановлення тих фактів, які ніким не оспорювались, а також щодо незаконного виділення матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування.

Не можуть судом братись до уваги і доводи обвинуваченого щодо недопустимості доказів показів свідка ОСОБА_4, на підставі ч.2 ст. 96 КПК України. За приписами вказаної правової норми, доведення недостовірності показів свідка може мати місце, з метою підтвердження його нечесності. Однак, отриманні в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_4 в повній мірі відповідають показам даним ним під час його допиту в якості обвинуваченого в судовому засіданні, і не викликають в суду будь-яких сумнівів в його нечесності.

За вказаних обставин, суд вважає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_2, які не знайшли свого обєктивного підтвердження, є одним із способів його захисту для уникнення відповідальності за вчинений злочин.

Разом з тим, суд визнає недопустимим доказ, а саме протоколом огляду речей від 13.02.2013 року, відповідно до якого було оглянуто та помічено грошові кошти в сумі 1000 грн. (т. 2 а.с. 30-33). Так, понятими при проведенні даної слідчої дії були близькі родичі, а саме мати та брат, цивільної дружини потерпілого ОСОБА_1 Відповідно до вимог ст. 223 п. 7 ч. 3 КПК України, понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного,обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

В силу ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд також критично ставиться до показів обвинуваченого в частині неприязних відносин з ОСОБА_4, які виникли під час роботи в Тульчинському РВ УМВС України у Вінницькій області, в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 перебуваючи в підпорядкуванні ОСОБА_2 не виконував його прямі вказівки, як начальника. Вказані обставини, спростовані показами свідків, а також показами самого обвинуваченого, який вказав, що будь-яких документальних підтверджень, які б свідчили про його реагування, як керівника, відносно підлеглого, до вищестоящого керівництва Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області не направлялись та особисто ним не вживались.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого являється шахрайство вчинене за попередньою змовою групою осіб, доведена в судовому засіданні в повному обсязі, тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч.2 КК України.

Обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, наслідки, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, в звязку з чим необхідним і достатнім покаранням для виправлення і попередження нових злочинів, буде призначення покарання у виді сплати штрафу в дохід держави в межах санкції визначеної ч.2 ст. 190 КК України.

Щодо запобіжного заходу, суд вважає, що підстав для його зміни немає.

Підлягають скасуванню заходи забезпечення кримінального правопорушення встановленні ухвалою слідчого судді від 18.02.2013 року щодо накладення арешту, який передбачає заборону ОСОБА_2 розпоряджатись будь-яким чином та використовувати належне йому на праві власності майно, а саме: грошові кошти в сумі 110 грн., мобільний телефон марки Nokia 6300, флеш-накопичувач.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді сплати штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить одна тисяча сімсот гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_23 до вступу вироку в законну силу залишити попередній особисте зобов'язання.

Скасувати заходи забезпечення кримінального правопорушення встановленні ухвалою слідчого судді від 18.02.2013 року щодо накладення арешту, який передбачає заборону ОСОБА_2 розпоряджатись будь-яким чином та використовувати належне йому на праві власності майно, а саме: грошові кошти в сумі 110 грн., мобільний телефон марки Nokia 6300, флеш-накопичувач.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: