Ухвала суду № 54570652, 17.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 642/8756/13-ц

Провадження № 22-ц-/790/8178/15 Головуючий І інстанції: Пашнєв В.Г.

Категорія: договірні Доповідач: Івах А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Івах А.П.,

суддів Шевченко Н.Ф., Черкасова В.В.,

при секретарі Каплоух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 19 серпня 2008 року між ТОВ «простоФінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №03007307534, відповідно до умов якогоТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язується надати ОСОБА_1 кредит у сумі 61200,00 грн., а останній зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього - Графіком платежів.

15 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобовязувалось передати грошові кошти розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а ТОВ «ПростоФінанс» зобовязувалось відступити ТО «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорам: перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення. Таким чином, Товариством Обмеженою Відповідальністю «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним Договором №03007307534 від 19.08.2008 року Товариству з обмеженої відповідальністю «Кредитні ініціативи». Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобовязання повністю виконали - ТОВ «Кредитні ініціативи передало грошові кошти, а ТОВ «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

ТОВ «ПростоФінанс» свої зобовязання за Кредитним договором виконало, надавши відповідачеві кредит у сумі 61200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням проперерахування коштів відповідно до заяви відповідача.

В порушення умов Кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконавав, в результаті чого, станом на 10.09.2013 року утворилася заборгованість, яка складається:

-за кредитом - 55733,12 грн.,

-по відсотках - 42618,48 грн.

-та комісії - 6046,56 грн.

-штраф (неустойка) 18247,33 грн..

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

-чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

-чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

-які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

-яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Розглядом справи достеменно встановлено, що 19 серпня 2008 року між ТОВ «простоФінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №03007307534.

Згідно умов кредитного договоруТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язується надати ОСОБА_1 кредит у сумі 61200,00 грн., а останній зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього - Графіком платежів.

Первинний кредитор взяті на себе зобовязання за кредитним договором виконав, надавши кредит у сумі 61200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів.

15 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобовязувалось передати грошові кошти розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а ТОВ «ПростоФінанс» зобовязувалось відступити ТО «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорам: перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Одже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» відступило право грошової вимоги за кредитним договором №03007307534 від 19.08.2008 року Товариству з обмеженої відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобовязання повністю виконали - ТОВ «Кредитні ініціативи» передало грошові кошти, а ТОВ «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Відмовляючи ТОВ «Кредитні Ініціативи» у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 256, 257, 261,266, 267 ЦК України та обґрунтовано виходив із того, що звертаючись 30 вересня 2013 року до суду із дійсним позовом про стягнення заборгованості за Договором від 19.08.2008 року позивач пропустив строк позовної давності, а тому порушене ним право вимагати належного виконання зобов'язання не підлягає захисту.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися пропорушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

При цьому суд прийняв до уваги, що відповідач припинив виконувати зобовязання за кредитним договором №03007307534 від 19 серпня 2008 року, 19 жовтня 2009 року, а позивач звернувся до суду з позовом лише у вересні 2013 року, тоді трирічний термін встановлений законом сплинув у жовтні 2012 року.

Оцінивши належність, допустимість та взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з урахуванням дати здійснення останнього платежу та дати останнього повернення кредиту, суд правильно дійшов висновку про те, що позов поданий після припинення права кредитора на задоволення своїх вимог і по кожному окремому платежу і по виконанню зобовязання в цілому.

Висновок суду відповідає дійсним обставинам справи, погоджується з вимогами ст. ст. 253, 261, 267 ЦК України та розясненнями, що містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин».

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді -