Ухвала суду № 54570532, 22.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження: № 22-ц-/790/6726/15 Головуючий: 1 інстанції

Справа: № 643/6922/15-ц ОСОБА_1

Категорія: трудові Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Швецової Л.А., Бровченка І.О.,

за участю секретаря: Каменської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Автрамат» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобовязання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому вказувала на те, що після звільнення з роботи в ПАТ «Автрамат», де вона працювала протягом багатьох років, у звязку зі скорочення штату працівників, їй не було повернуто особистих речей, що знаходилися на її робочому місці. Крім того, при звільненні з роботи товариство не здійснило з нею повного розрахунку по заробітній платі, а Голова правління ПАТ «Автрамат» взагалі відмовив позивачці у наданні відповідної довідки про нараховану їй заробітну плату за період з 1975 року по 2005 рік.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка ОСОБА_2 просила суд визнати дії та бездіяльність відповідача - ПАТ «Автрамат» протиправними, зобовязати останнього повернути їй залишені нею на робочому місці речі, провести з нею повний розрахунок по заробітній платі за період 1975-2005 років, а також стягнути з відповідача - роботодавця на її користь 50000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй порушенням її трудових прав.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2015 року було відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ОСОБА_2 та призначено її до розгляду в судовому засіданні по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, в звязку з повторною неявкою позивачки в судове засідання.

В апеляційній скарзі позивачки ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вищезазначеної ухвали районного суду про залишення її позовної заяви без розгляду, як такої, що постановлена з порушенням норм цивільного процесуального права, та направлення справи до того ж суду першої інстанції для подальшого її розгляду по суті.

В обґрунтування своєї скарги апелянт ОСОБА_2 вказує на те, що про час та місце проведення судового засідання по справі, призначеного судом на 11 год. 20 хв. 13 травня 2015 року вона належним чином не повідомлялась, а в судове засідання, призначене на 12 год. 00 хв. 30 червня 2015 року вона, будучи інвалідом 2-ї групи, не зявилась з поважних причин, завчасно повідомивши про це секретаря судді в телефонному режимі, який цю інформацію не зафіксував, телефонограму відповідним чином не оформив, а відтак цей документ взагалі відсутній у матеріалах цивільної справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали районного суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Повноваження апеляційного суду визначені у статті 307 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема є:

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

- порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, районний суд виходив із того, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи судом, 13.05.2015 року, а також повторно 30.06.2015 року в судові засідання не зявилась і заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.

Однак, із таким висновком районного суду судова колегія погодитись не може, оскільки цей висновок є помилковим і таким, що суперечить матеріалам справи та не ґрунтується на законі.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

За загальними правилами, встановленими ч.ч. 1, 2 ст. 6, ч. 1 ст. 158 ЦПК України, розгляд цивільних справ у всіх судах проводиться усно і відкрито та відбувається в судовому засіданні з обовязковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

Таким чином, поінформованість про час та місце судового розгляду справи або вчинення окремої процесуальної дії, є однією із суттєвих гарантій реалізації учасниками цивільних процесуальних правовідносин права на особисту участь у процесі. Доведення цієї інформації, зокрема до осіб, які беруть участь у справі, є необхідною умовою проведення судового розгляду (вчинення окремої процесуальної дії) і тому становить обовязок суду.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками - повідомленнями.

Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки - повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обовязковою.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

За приписами ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через курєрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час та місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Особи, які беруть участь у справі, можуть бути викликані в суд також телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів звязку, які забезпечують фіксацію виклику (ч. 6 ст. 74 ЦПК України).

За правилами ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, зокрема, у разі: першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 169 ЦПК України).

Такі ж наслідки неявки позивача в судове засідання передбачені й пунктом 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Відповідно до вказаної правової норми суд постановлює ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже, суд вправі залишити заяву без розгляду за наявності всіх перелічених вище умов, у їх сукупності, а саме:

- позивача належним чином було повідомлено про час і місце розгляду справи;

- він повторно, тобто двічі поспіль, не зявився в судове засідання;

- від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачка ОСОБА_2, дійсно не зявилась у судові засідання, призначені судом першої інстанції на 11 год. 20 хв. 13 травня 2015 року, а також на 12 год. 00 хв. 30 червня 2015 року, хоча про час та місце проведення останнього судового засідання, в якому було постановлено оскаржувану ухвалу, позивачка була повідомлена належним чином, про що свідчить її розписка про вручення їй судової повістки про виклик до суду (а.с. 6, 11, 14).

Разом із тим, як вбачається з розписки про отримання судової повістки про виклик у попереднє судове засідання, призначене судом на 11 год. 20 хв. 13 травня 2015 року, ця судова повістка була вручена за місцем проживання позивачки ОСОБА_2 лише напередодні, тобто 12 травня 2015 року, що суперечить приписам ч. 4 ст. 74 ЦПК України та не може бути визнано належним повідомленням останньої про час та місце проведення цього судового засідання (а.с. 16).

При цьому, в матеріалах цивільної справи відсутні дані на підтвердження того, що позивачка ОСОБА_2 будь-яким іншим способом завчасно повідомлялася судом про час та місце судового засідання, призначеного на 11 год. 20 хв. 13 травня 2015 року, а відтак у суду першої інстанції не було законних підстав для застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, та залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, оскаржувана ухвала Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, в звязку з чим судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України скасувати це судове рішення та направити справу до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Автрамат» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобовязання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: