Рішення № 54567625, 01.12.2015, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10061/15-ц

Провадження № 2/185/5424/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Врони А.О., за участю секретаря судового засідання Мікаілова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлоград позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

14 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4», в якому просить стягнути з ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 52223 грн. 74 коп., стягнути з ОСОБА_2 витрати, повязані з проведенням автотоварознавчого дослідження, в розмірі 1500 грн., стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20000грн., стягнути з ОСОБА_3 франшизу в розмірі 1000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві приватної власності належить автомобіль марки «Ford Focus», 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1. 26 травня 2015 року о 16 годині водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ГАЗ 3302-228», державний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул.Дніпровській в м. Павлограді Дніпропетровської області, виконуючи поворот ліворуч, не переконався в безпеці руху та не пропустив автомобіль марки «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів та отримані механічні ушкодження. Своїми діями, відповідач грубо порушив вимоги: п.10.1, 10.4, 16.13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року за справою про адміністративні правопорушення №185/6834/15-п ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Внаслідок наїзду ОСОБА_2, автомобіль марки «Ford Focus», 2012 року випуску державний номер НОМЕР_1, отримав значні механічні пошкодження. Згідно з висновком дослідження спеціаліста-автотоварознавця №081/15 від 20.06.2015 року, величина матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля марки «Ford Focus» становить 210989 грн. 75 коп., вартість проведення експертизи становить 1500 грн. 05 червня 2015 року позивачем з ФОП ОСОБА_5 було узгоджено виконання ремонтних робіт пошкодженого автомобіля позивача. Вартість виконаних ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу склала 101223,74 грн., що підтверджується актом виконаних робіт ФОП ОСОБА_5 від 17.08.2015 року. Відповідно до платіжного доручення № 3Р036846 від 14.07.2015 року приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4», з яким у ОСОБА_3 укладено договір страхування, на рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_5, який здійснював ремонт автомобіля позивача, було перераховано суму страхової виплати в розмірі 49000 грн. Таким чином, шкоду заподіяну автомобілю позивача частково поніс страховик, за вирахуванням франшизи, яка складає 1000 грн. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу також було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, викликаних дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати свою власністю за її прямим призначенням, клопотами по ремонту автомобіля, позивач тривалий час не міг користуватися належним йому автомобілем. Розмір відшкодування моральної шкоду позивач визначає у розмірі 20000 грн.

Позивач в судове засідання не зявився, згідно письмової заяви просив розглянути справу без його участі, позов підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, згідно письмової заяви просила розглянути справу без її участі.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 травня 2015 року о 16 годині водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ГАЗ 3302-228», державний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Дніпровській в м. Павлограді Дніпропетровської області, виконуючи поворот ліворуч, не переконався в безпеці руху та не пропустив автомобіль марки «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який рухався назустріч, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів та автомобілі отримали механічні ушкодження..

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року у справі про адміністративні правопорушення №185/6834/15-п ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року залишена без змін.

Як вбачається з висновку №081/15 експертного автотоварознавчого дослідження від 20 червня 2015 року вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Ford Focus», держ. № НОМЕР_3 складає 210989,75 грн.

Вартість проведення експертного автотоварознавчого дослідження склала 1500 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до акту виконаних робіт фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 за № НОМЕР_4 від 17.08.2015 року та квитанцією до прибуткового ордеру № 31 від 17.08.2015 року вартість виконаних робіт по відновленню пошкодженого транспортного засобу марки «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1, склала 25530 грн. 74 коп., вартість запчастин та матеріалів склала 75693 грн., разом 101223 грн. 74 коп.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №31 від 17 серпня 2015 року фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 прийнято від ОСОБА_1 оплату за ремонт автомобіля марки «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1.

Власником транспортного засобу марки «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

У відповідності до поліса №АІ/4399531 від 23.01.2015 року, який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди, страхувальником є ОСОБА_3, страховик - ПрАТ " Княжа Вієнна Інш Княжа Вієнна ОСОБА_4 уранс ОСОБА_4 ", застраховано автомобіль ГАЗ 3302-288 з державним номерним знаком АЕ 0774 ЕР, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну складає 50000 грн., розмір франшизи 1000грн.

Третя особа, страховик за вказаним вище полісом, ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4», згідно платіжного доручення № 3Р036846 від 14.07.2015 року перерахувала ОСОБА_1 відшкодування згідно страхового акту №150000032763 від 13.07.2015 року в межах ліміту відповідальності в розмірі 49000 грн. за вирахуванням франшизи в розмірі 1000 грн.

Відповідно до норм ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким джерелом визнається діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів (будь-яких), механізмів, обладнання. Особою, відповідальною за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка володіє таким джерелом на відповідній правовій підставі. Правовою підставою володіння, яке є критерієм визначення особи, відповідальної за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути будь-яка правова підстава, що передбачена чи допускається актами цивільного законодавства.

Як вбачається з розяснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в п.6 постанови Пленуму від 01.03.2013 року №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Суд приходить до висновку, що відшкодування матеріальної шкоди, виходячи з розміру, яка визначена акту виконаних робіт фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 за № НОМЕР_4 від 17.08.2015 року, буде ефективним поновлення прав позивача, оскільки відображає реальні витрати, які були необхідні для відновлення пошкодженого автомобіля.

Враховуючи, що відповідач, ОСОБА_2, керував на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем на підставі водійського посвідчення та технічного паспорту на транспортний засіб, тобто володів автомобілем, джерелом підвищеної небезпеки, на відповідній правовій підставі, а завдання шкоди позивачу доведено матеріалами справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 52223 грн. 74 коп. (101223 грн. 74 коп. 49000 грн.) та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500 грн.

Що стосується відшкодування моральної шкоди суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно роз'яснень, наданих Верховним Судом України в п. 9 постанови Пленуму від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Позивач постраждав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, його автомобіль було пошкоджено, у звязку з чим позивач не міг його використовувати, а також був змушений самостійно ремонтувати автомобіль, що підтверджує наявність вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи характер заподіяної позивачу шкоди та обсяг перенесених позивачем страждань, суд вважає, що розумний, співрозмірний, достатній та справедливий розмір моральної шкоди не може перевищувати 5000 грн. на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218,224-232 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 52223 (пятдесят дві тисячі двісті двадцять три)грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, повязані з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 (пять тисяч)грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1024 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 44 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя А. О. Врона