Ухвала суду № 54566229, 22.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 грудня 2015 р. Справа № 805/4901/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 470, 11 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 470, 11 грн., обґрунтовуючи тим, що відповідачу було призначено допомогу по безробіттю на підставі наданих недостовірних відомостей.

Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не зявився.

З урахуванням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено, що предметом адміністративного позову є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 470, 11 грн., а підставою предявлення позову є незаконне одержання відповідачем матеріальних коштів в розмірі 2 470, 11 грн. (допомога по безробіттю).

Суд вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обовязку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Отже, однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 50 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень; відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1 4 ч.4 ст. 50 КАС України, свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом субєкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання субєктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих субєктів владних повноважень.

Тлумачення ч.4 ст. 50 КАС України дозволяє дійти висновку, що і п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права субєкта владних повноважень на адміністративний позов. Такий безпідставний підхід до розуміння змісту п. 5 ч. 4 ст.50 КАС України по суті призводить до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обовязків та можливої дискреційної поведінки.

За п. 4 ч. 4 ст.50 КАС України, субєкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх обєднань, юридичних осіб, які не є субєктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що даний позов заявлений про стягнення грошових коштів, що стали власністю громадянина ОСОБА_1, не підпадають під дію п. 4 ч. 4 ст. 50 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України у справах №21-2209а15 від 22.09.2015 року, №21- 1884а15 від 22.09.2015 року,

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що спір є приватно-правовим і повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У звязку з чим провадження у справі підлягаю закриттю.

Одночасно суд розяснює позивачу, що спір про стягнення заборгованості з незаконно одержаної виплати допомоги по безробіттю належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 157 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження по справі № 805/4901/15-а за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 470, 11 грн. закрити.

Розяснити позивачу, що розгляд справи віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяБабіч С.І.