Постанова № 54566186, 17.12.2015, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1468/15

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тихонова І.В.

при секретарі судового засідання: Ларіної П.Є.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника 1-го відповідача: не прибув

представника 2-го відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 обєднаної Державної податкової інспекції у м. Луганська Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про часткове визнання та скасування висновку, визнання та скасування довідки, наказу про звільнення та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2015 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2, яким просив:

- визнати висновок ОСОБА_5 ОДПІ у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області №253 від 04.09.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» протиправним та скасувати в частині встановлення:

1) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» підрозділу А «ОСОБА_3, що перебуває у власності, в оренда чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним» рядку 25 не відображення квартири за адресою: м. Луганськ, вул. 4 Донецька, 68а/283;

2) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» підрозділу А «ОСОБА_3, що перебуває у власності, в оренда чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним» рядку 28 не відображення парко-місце за адресою: м. Луганськ, вул. 4 Донецька, 68а/283;

3) вартість майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_2 за час перебування на посадах, вказаних у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел, а саме:

- витрати на придбання не задекларованої квартири за адресою: м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а/283 становлять 733 800,00 грн.;

- витрати на придбання не задекларованого парко-місця №115 за адресою: м. Луганськ, вул. 4 Донецька, 68а/283 становлять 80 000,00 грн.

В подальшому позивач подав уточнені позовні вимоги, якими просив крім зазначених у первинному позові вимог, також:

- визнати протиправною Довідку ОСОБА_1 митниці ДФС про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;

- визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_1 митниці ДФС №428-о від 22.09.2015 про звільнення;

- поновити на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» ОСОБА_1 митниці ДФС з 22.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

У декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік зазначив все належне майно на той час, а саме, квартиру за адресою: м. Луганськ, вул.. 1-а Славянская, 116, кв.26 та автомобіль Фольсфаген-Гольф 2011 року випуску. Першим відповідачем було повідомлено про реєстрацію на імя позивача іншого, не задекларованого, майна, з приводу чого були надані пояснення, що 27.11.2013 було укладено з ТОВ «Нові Технології» договори купівлі-продажу майнових прав на квартиру та паркувальне місце за адресою: м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а. За умовами договорів право власності на майнові права покупець набуває після оформлення та підписання сторонами договорів Акту приймання-передачі майнових прав. Тільки після набуття права власності на майнові права на квартиру та паркувальне місце, покупець самостійно повинен оформити правовстановлюючі документи. Як зазначив позивач, на теперішні час договори не виконані в повному обсязі ані зі сторони позивача, ані зі сторони продавця внаслідок проведення антитерористичної операції та встановлення на цих територіях режиму так званої ОСОБА_1 народної республіки. Отже такі обставини, на думку позивача, унеможливило реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно та отримання відповідних Свідоцтв про право власності. Про реєстрацію вказаного майна на його імя дізнався саме від першого відповідача.

Крім того, позивач зазначив, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44115153 від 18.09.2015 за ним 16.05.2014 зареєстровано квартиру №238, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а. Підставою виникнення права власності є Свідоцтво про право власності серія та номер 21778811, виданий 18.05.2014. Позивач звертає увагу, що 18.05.2014 це був вихідний день. Згідно цього Витягу за позивачем зареєстроване парко-місце №115, яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а.

Позивач зазначив, що ніколи не звертався до Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Луганської області для реєстрації своїх майнових прав на вказану квартиру та парко-місце, а отже, на думку позивача, відсутні ознаки умисного приховування недекларування такого майна.

Також позивач зазначив, що перший відповідач не взяв до уваги його письмові пояснення, обставини, викладені в поясненні не перевірив, а перевірку провів однобоко та поверхнево, чим, на переконання позивача, порушив загальні принципи очищення влади, а саме презумпція невинуватості та гарантування прав на захист.

Позивач також не погоджується з висновком першого відповідача щодо перевищення сум витрат на придбання не задекларованого нерухомого майна, оскільки перший відповідач не запитував пояснень з цього приводу та належні документи для підтвердження понесених витрат на придбання майна отриманим доходам. Під час перевірки першим відповідачем не досліджувалось питання реальності понесених позивачем витрат. Питання з цього приводу не запитувались. Надані позивачем документи для підтвердження платоспроможності за вказаними Договорами взагалі не відображені та не враховувались при винесенні оскаржуваного Висновку. Крім того, позивач зазначив, що відповідач підтверджує суми нарахованого (виплаченого) доходу у сумі 1 000 209,20 грн. за період з 1998 року. А позивач стверджує, що працює в митних органах з 15 березня 1993 року.

Отже, висновок першого відповідача про суму нарахованого (виплаченого) доходу в сумі 1 000 209,20 грн. не повний та необґрунтований належними доказами, а саме даними позивача декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за час перебування на посадах, відповідно до Закону України «Про очищення влади».

22.09.2015 другий відповідач наказом №428-о позивача було звільнено з займаної посади начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» відповідно до пункту 7І ч.1 ст.36 КЗпП України на підставі довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Даний наказ позивач вважає незаконним, оскільки підставою для звільнення є довідка про результати перевірки, яка складено у відповідності до Висновку першого відповідача №253 від 04.09.2015, яка оскаржується позивачем.

Позивач вважає, що другий відповідач вчинив протиправну бездіяльність, а саме не звернувся із належним запитом до першого відповідача з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації про зазначення недостовірної інформації про майно в декларації та належного обґрунтування невідповідності сум і доходів сумі понесених витрат.

Під час судового засідання позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги та надали пояснення, аналогічно викладеним в уточненому позові (а.с.197-202).

Представник першого відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. В своїх запереченнях (а.с.110-116) представник першого відповідача зазначив, що висновок №253 від 04.09.2015 складений за результатами проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» є обєктивним, правомірним, складеним відповідно до норм чинного законодавства.

24.03.2015 на адресу ОСОБА_5 ОДПІ у м. Луганську ГУ ДФС у Луганській області від ОСОБА_1 митниці ДФС надійшов запит від 06.03.2015 про проведення перевірки, до якого долучено копію заяви ОСОБА_2 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», копія паспорту громадянина України, копія декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, копія трудової книжки.

Відповідно до Порядку №1100 для перевірки відомостей, зазначених ОСОБА_2 в декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік були надіслані запити про надання відомостей до компетентних державних органів та установ. З отриманих відповідей компетентних органів частково підтверджено задекларовані дані у рядках 24-28 рядках декларації. Так, у рядку 25 декларації, позивач задекларував квартиру за адресою : м. Луганськ, вул.. 1 Славянская, 116/26. Згідно пояснень ОСОБА_2 це майно він придбав 16.06.2006 за 252500 грн. Для придбання квартири було оформлено договір іпотеки в ОТР-банк, сума першого внеску за квартиру становить 25250,00 грн. та щомісячні платежі становили 1800,00 грн. щомісячно. Надати цей договір іпотеки позивач не має можливості, оскільки він залишився в м. Луганську. За результатами отриманої інформації ОСОБА_2 за період 1998 по червень 2006 року становить 102838,01 грн. Таким чином, дійшли висновку, що сума отриманого доходу перевищує понесені витрати на сплату першого внеску за квартиру та щомісячних платежів.

Також перевіркою було встановлено, що позивач не задекларував у декларації за 2014 рік квартиру №283 та парко-місце №115, розташовано за адресою: м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а. Згідно письмових пояснень на зазначене майно, у позивача у наявності є тільки договори купівлі-продажу майнових прав. Акти приймання-передачі не були підписані між ним та забудовником, інших документів в нього не має, тому він не вказав, що це нерухоме майно є у нього у власності. За результатом отриманої інформації ОСОБА_2 за період з 1998 по грудень 2013 року отримав 779524,20 грн. Згідно договорів купівлі-продажу майнових прав вартість квартири складає 733800,00 грн., вартість парко-місця 80000,00 грн. Згідно письмового пояснення ОСОБА_2 для придбання зазначеного нерухомого майна було використано кошти від продажу будинку за адресою м. Луганськ, вул.. Челюскінців,26 у сумі 316403 грн. та від продажу земельної ділянки за цією адресою у сумі 71685,00 грн. Але згідно п.п.2.2 п.2 договору купівлі-продажу №1075 від 29.11.2013, будинок за адресою: м. Луганськ, вул.. Челюскінців, 26 було продано за 149000 грн. З огляду на зазначене дійшли висновку, що позивач у своїх поясненнях надав неправдиву інформацію про суму отриманого доходу від продажу будинку та земельної ділянки. Тому загальна сума отриманого доходу з продажу будівлі та земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул.. Челюскінців, 26, складає 220685,00 грн., а з урахуванням доходів отриманих за період 1998 грудень 2013 рік, сума доходів складає 1 000 209,20 грн. Інших видів отриманих доходів або грошових коштів, які б отримував ОСОБА_2 за цей період, позивач у своїх поясненнях не вказав та не надав документів, які ю свідчили про надходження доходів. При цьому при складанні висновку були враховані та відображені пояснення позивача, надані під час перевірки. За наслідками перевірки було складено висновок №253 від 04.09.2015, де встановлено не відповідність даних, зазначених ОСОБА_2 у декларації за 2014 рік та інформації, яка надійшла від відповідних державних органів.

За таких підстав, відповідач вважає, що діяв в межах повноважень, наданих законом, у висновку здійснено детальний аналіз умов Договорів, термінів сплати по затвердженому графіку, наслідки у разі несплати, пояснення ОСОБА_2 з приводу зазначеного майна, врахував економічні та політичні події, які відбувалися на час складання Договорів, та закінчення термінів сплати своїх зобовязань по Договору, в також враховуючи надану інформаційну Довідку Державного Реєстратора речових прав на нерухоме майно цілком та обєктивно врахувало понесені позивачем витрати, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині скасування Висновку.

Другий відповідач по справі надав пояснення, в яких зазначив, що на підставі отриманого Висновку №253 від 04.09.2015 було складено Довідку про результати перевірки, передбачену Законом України «Про очищення влади» від 22.09.2015, в який зазначено, що до ОСОБА_2 застосовуються заборони, передбачені ч.3 ст.1 Закону України «Про очищення влади» на підставі ч.8 ст.3 Закону України «Про очищення влади». Наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 22.09.2015 №428-о «Про звільнення ОСОБА_2Л.» , відповідно до п.7І ч.1 ст.36 КЗпП України.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що є сестрою позивача у справі ОСОБА_2 23 листопада 2013 року під розписку надала грошові кошти у розмірі 250000,00 грн. для купівлі квартири у м. Луганську, які залишилися у спадок після смерті батька. Під час судового засідання судом було досліджено копію зазначеної розписки від 23.11.2013 (т.1 а.с. 107).

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтування позовних вимог за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини.

ОСОБА_2 15.03.1993 року був прийнятий на посаду інспектора Луганської митниці та перебував на різних посадах органів митного контролю до 22.09.2015. Відповідно до запису у трудової книжки ОСОБА_2 був звільнений на підставі п.7І ч.1 ст.36 КЗпП України (том 1 а.с.82-89). Факт звільнення з займаної посади також підтверджується наказом ОСОБА_1 митниці ДФС від 22.09.2015 №428-о (том 1 а.с.80).

13.02.2015 ОСОБА_2 подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, в якій:

- в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно», а саме що перебуває у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним, в п.25 зазначено квартира загальною площею 54 кв.м. за адресою м. Луганськ, вул.. 1-а Словянська, 116/26;

- в розділі ІV «Відомості про транспортні засоби», а саме що перебуває у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування), в п.35 зазначено автомобіль VOLKSWAGEN GOLF 2011 року випуску (том 1 а.с.14-22).

05.03.2015 позивачем на імя в.о. начальника ОСОБА_1 митниці ДФС було написано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», якою надав згоду (том 1 а.с.175).

06.03.2015 другий відповідач ОСОБА_1 митниці ДФС, надіслала першому відповідачу ОСОБА_5 ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області запит про проведення перевірки (том 1 а.с.176). До вказаного запиту надана копія заяви позивача про проведення перевірки, копія паспорта (том 1 а.с.167-169), декларація про майно, доходи, втрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік (том 1 а.с.170-174), копія трудової книжки (том 1 а.с.160-166).

07.04.2015 за № 5138/12-14-17-02/02 на адресу Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції було направлено запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме ОСОБА_2 (том 1 а.с.159).

На вказаний запит було надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо субєкта ОСОБА_2 (том 1 а.с.151-158).

При розрахунку вартості майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади» (том 1 а.с.147-149) були враховані дані про доходи позивача за період з 01.10.1998 по 31.12.2014 (том 1 а.с.150).

З висновку розрахунку вартості майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», а саме квартири за адресою м, ОСОБА_1, АДРЕСА_1, вбачається, що сума отриманого доходу перевищує понесені витрати на сплату першого внеску за квартиру та щомісячні платежі (том 1 а.с.149).

З висновку розрахунку вартості майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», а саме автомобіля VOLKSWAGEN GOLF 2011 року випуску, вбачається що сума отриманого доходу перевищує понесені витрати на придбання автомобіля. (том 1 а.с.148)

З висновку розрахунку вартості майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 та парко-місце за цією ж адресою, вбачається, що сума отриманого доходу за період з 1998 року по грудень 2013 року менша ніж понесені витрати на придбання цього майна. (том 1 а.с.147)

До цього висновку ОСОБА_5 обєднана Державна податкова інспекція у м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області дійшла з огляду на те, що згідно пояснення ОСОБА_2 (том 1 а.с.129-130) для придбання квартири та парко-місця за адресою м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а, було використано кошти від продажу будинку за адресою: м. Луганськ, вул.. Челюскінців, 29 у сумі 316403,00 грн. та земельної ділянки за цією адресою у сумі 71685,00 грн. Але згідно п.п.2.2 п.2 договору купівлі-продажу №1075 від 29.11.2013 будинок за адресою м. Луганськ, вул.. Челюскінців, 26 було продано за 149000,00 грн. (том 1 а.с.143-146). Загальна сума, отримана від продажу будинку та земельної ділянки становить 220685,00 грн. (14900,00 грн. + 71685,00 грн.), відображена у формі №1ДФ за 4 квартал 2013 року. Згідно висновку, сума отриманого доходу за період з 1998 року по грудень 2013 року становить 1000209,20 грн. (779524,20 грн. + 220685,00 грн.). Сума видатків на придбане майно складається: - з витрат на придбання квартири за адресою м. Луганськ, вул.. Словянська 1, 116/26 та сплату внесків за іпотечним договором до листопада 2013 року ця сума становить 25250,00 + (21600,00 х 7) = 176450,00 грн.; - з витрат на придбання автомобіля VOLKSWAGEN GOLF 2011 року випуску у сумі 20000,00 грн.; - з витрат на придбання парко-місця №115 та квартири №283 за адресою м. Луганськ вул. 4 Донецька, 68а загальною сумою 813800 грн. Таким чином, сума отриманого доходу менша ніж понесені витрати на придбання квартири та парко-місця на 190040,80 грн. (том 1 а.с.147).

За результатами перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» ОСОБА_5 обєднана Державна податкова інспекція у м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області склала висновок №253 від 04.09.2015, який є предметом оскарження (том 1 а.с.120-121).

Позивач вважає даний Висновок протиправним з огляду на те, що в декларації за 2014 рік ним було зазначено належне йому на той час майно, а саме квартиру за адресою м. Луганськ, вул. 1-а Словянська, 116/26 та автомобіль VOLKSWAGEN GOLF 2011 року випуску.

В судовому засіданні встановлено, що за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: ЕН 246883, виданий 29.05.2003 Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, зареєстровано обєкт нерухомого майна за адресою м.Луганськ, вул.. Донєцкая 4, буд.68а, приміщення 115, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с.39-40). Дата державної реєстрації 27.05.2014. Підстава виникнення права власності свідоцтво про право на власність серія та номер: 22258280, виданий 28.05.2014.

Також встановлено, що за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: ЕН 246883, виданий 29.05.2003 Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, зареєстровано обєкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с.41-42). Дата державної реєстрації 16.05.2014. Підстава виникнення права власності свідоцтво про право на власність серія та номер: 21778811, виданий 18.05.2014.

Вказані права власності на нерухомі обєкти виникли у позивача на підставі укладених між позивачем та ТОВ «Нові технології» договорів купівлі-продажу майнових прав (том 1 а.с.23-38).

Також за результатами проведеної перевірки другим відповідачем ОСОБА_1 митницею ДФС складено довідку (том 1 а.с.207), яку позивач просив визнати протиправною та скасувати.

На підставі зазначеної довідки позивача наказом ОСОБА_1 митниці ДФС №428-о від 22.09.2015 було звільнено з займаної посади на підставі п.7-2 ч.1 ст.36 КЗпП України (том 1 а.с.208-209), який оскаржується позивачем.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч.3, 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100, зареєстрованого Міністерством юстиції України 04.11.2014 за №1385/26162.

Цей Порядок визначає процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - перевірка). Цей Порядок визначає процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - перевірка).

Відповідно до п.6 Порядку №1100 (у редакції, що діяла на час складання висновку) за результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

З аналізу вищезазначених постанови КМУ та наказу Мінфіну вбачається, що проводиться перевірка достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» осіб, яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», за весь період перебування на посадах.

У розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_7, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій ст. 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою ст. 4 цього Закону.

За змістом ч. 8 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена ч. 3 ст. 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» визначено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону про очищення влади (далі відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 111 частини першої статті 2 Закону про очищення влади, у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі перевірка) встановлено Порядком № 1100.

Пунктом 3 цього Порядку визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою зясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 110 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою зясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 110 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обовязкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

В силу ч. 14 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» керівник органу, передбачений ч. 4 цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пп. 1 та/або 2 ч. 5 цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої ст. 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Аналізуючи вказані вище положення законодавства, суд приходить до висновку, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватися в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто саме собою неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону про очищення влади в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону про очищення влади єднального і розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох критеріїв.

За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана з висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.

Сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Наявність у висновку про результати перевірки інформації про підтвердження законності джерел набуття майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування відповідної заборони.

Посилання позивача на те, що про реєстрацію на його імя нерухомого майна квартири та парко-місця за адресою: м. Луганськ, вул.. 4-а Донецька, 68а, дізнався лише з оскаржуваного висновку, суд не приймає до уваги, оскільки дії державного реєстратора в частині здійснення реєстраційних дій за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, з підстав зазначених у позові, у судовому порядку не визнані протиправними, а тому суд дійшов висновку, що позивач при складанні декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» підрозділу А «ОСОБА_3, що перебуває у власності, в оренда чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним» рядку 25 не відобразив квартиру за адресою: м. Луганськ, вул. 4 Донецька, 68а/283, яка перебуває у власності, у рядку 28 не відобразив парко-місце №115 за адресою: м. Луганськ, вул. 4 Донецька, 68а/283, що призвело до правильного висновку ОСОБА_5 ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо недостовірності даних про майно декларанта, а тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими відповідачем - ОСОБА_5 обєднаною Державною податковою інспекцією у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, провела перевірку отриманого доходу ОСОБА_2 лише за період з 1998 року, при цьому позивач працює на посадах, передбачених у п.1-11 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади» з 1992 року. Таким чином відповідачем ОСОБА_5 ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області не в повному обсязі здійснено перевірку набутого майна (його вартості) джерелам доходів. Крім того, під час судового засідання свідок ОСОБА_6, підтвердила про позичання грошей у розмірі 250000 грн. ОСОБА_2 для купівлі квартири в м. Луганську. При цьому встановити факт чи зясовувала даний факт особа, яка здійснювала перевірку з боку ОСОБА_5 ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, не можливо, оскільки дана особа, за словами представника відповідача, звільнилася. Будь-яких інших документів до суду не надано. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_5 ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області при здійсненні перевірки не в повному обсязі дули досліджені доходи ОСОБА_2 під час перебування на посадах передбачених у п.1-11 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», що в свою чергу призвело до передчасного висновку про невідповідність наявній податкової інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел, витратам на придбання нерухомого майна за адресою: м.Луганськ, вул.. 4-а Донецька, 68а, а саме квартири №283 та парко-місця №115.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною Довідку ОСОБА_1 митниці ДФС від 18.09.2015 про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», суд не знаходить підстав для задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що саме рішення субєкта владних повноважень може бути визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до п.36 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч.3, 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563, на підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк (з дня надходження останньої відповіді/висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу.

Таким чином, Довідка ОСОБА_1 митниці ДФС від 18.09.2015 про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», щодо якої заявлено позовні вимоги, є лише документом, який засвідчує факт проведення перевірки та його результати, а тому не є рішенням субєкта владних повноважень, який може бути оскаржений у судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу ОСОБА_1 митниці ДФС №428-о від 22.09.2015 про звільнення, та поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» ОСОБА_1 митниці ДФС з 22.09.2015 суд виходить з наступного.

Відповідно до п.7-2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом України «Про очищення влади».

Прийняття другим відповідачем ОСОБА_1 митницею ДФС оскаржуваного позивачем наказу про його звільнення є наслідком дій першого відповідача складання висновку № 253 від 04.09.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», щодо якої у судовому засіданні встановлено про передчасність окремих висновків.

За таких підстав оскаржуваний наказ ОСОБА_1 митниці ДФС №428-о від 22.09.2015 про звільнення ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а ОСОБА_2 підлягає поновленню на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» ОСОБА_1 митниці ДФС з 23.09.2015, оскільки останній день звільнення 22.09.2015, вважається робочим днем.

Відповідно до ч.3 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність прийняття наказу про звільнення позивача з займаної посади та його поновлення, з урахуванням часу з дати звільнення та прийняття судом рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді, з якої його було звільнено, минув час час вимушеного прогулу, з урахуванням вимог ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог на стягнути на користь позивача кошти за час вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі за текстом - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З урахуванням наданої ОСОБА_1 митниці ДФС про середній заробіток за робочий день у розмірі 380,84 грн. та час вимушеного прогулу 61 робочий день, з ОСОБА_1 митниці ДФС підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 23231,24 грн.

З урахуванням встановленим у судовому засіданні обставин справи, які підтверджені належними доказами, керуючись вимогами ст.162 КАС України щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 обєднаної Державної податкової інспекції у м. Луганська Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про часткове визнання та скасування висновку, визнання та скасування довідки, наказу про звільнення та поновлення на посаді задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_5 ОДПІ у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області №253 від 04.09.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» в частині встановлення вартості майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_2 за час перебування на посадах, вказаних у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», що не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел, а саме:

- витрат на придбання не задекларованої квартири за адресою: м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а/283 становлять 733 800,00 грн.;

- витрат на придбання не задекларованого парко-місця №115 за адресою: м. Луганськ, вул.. 4 Донецька, 68а/283 становлять 80 000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_1 митниці ДФС №428-о від 22.09.2015 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» ОСОБА_1 митниці ДФС.

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» ОСОБА_1 митниці ДФС з 23 вересня 2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 23231,24 грн. (двадцять три тисячі двісті тридцять одна грн. 24 коп.).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судове рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та виплат заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 22 грудня 2015 року.

Суддя ОСОБА_8