Справа № 686/22886/15-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2015 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі судді Демінської А.А., розглянувши в м. Хмельницький в приміщенні суду в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобовязання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в листопаді 2015 року звернулась до суду з вище вказаним позовом, в якому вказує, що з березня 2007 року їй було призначено пенсію за віком, у 2009 році вона переїхала жити на постійне місце до Ізраїлю, після чого відповідач, посилаючись на ст. 51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», припинив виплачувати їй пенсію. Вважає дії відповідача незаконними. Просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо відмови їй у поновленні виплати пенсії призначеної за віком та зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому поновити їй виплату пенсії за віком з 07.10.2015 року.
Відповідачу були вручені копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, після чого відповідачем суду надані письмові заперечення проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 27.04.2007 р. по 31.09.2009 р. перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому та отримувала пенсію за віком. За період з 01.09.2009 р. по 28.02.2010 р. проведено виплату пенсії з вересня 2009 року в сумі 4071,68 грн. разовою виплатою. З 28.02.2010р. виплату пенсії припинено по причині виїзду позивачки на постійне місце проживання в Ізраїль. Пунктом 2 частини 1 ст.49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. Статтею 51 цього Закону передбачено, що під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України. Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року вищевказані положення визнані неконституційними, але змін до закону не внесено, тому виплата пенсії поновленню не підлягає.
Суд вважає, що підстави для розгляду даної справи за загальними правилами адміністративного судочинства відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.04.2007 р. відповідачем призначена пенсію за віком. За період з 01.09.2009 р. по 28.02.2010 р. проведено виплату пенсії в сумі 4071,68 грн. разовою виплатою. З 28.02.2010 р. виплату пенсії припинено по причині виїзду позивачки на постійне місце проживання в Ізраїль. 20.09.2015 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про поновлення пенсії в Україні, однак поновлення не здійснено, про що відповідач довів до її відома листом від 16.10.2015 року, копія котрого наявна у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ст. 51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання закордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути визначена йому за шість місяців наперед перед виїздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року положення пункту 2 частини першої статті 49 та другого речення статті 51Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення і якщо згода не обовязковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, з 7.10.2009 року порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» з урахуванням рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності вище вказаних положень Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування».
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 7 жовтня 2009 року відсутні норми, які унеможливлюють виплату пенсії позивачу. Проживаючи в Державі Ізраїль, ОСОБА_1 як громадянка України має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.
За таких обставин позов слід задовольнити.
Оскільки від сплати судового збору позивач як інвалід ІІ групи звільнена, судові витрати у справі слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 7 15, 69 71, 86, 158 163, 183-2 КАС України, ст. 152 Конституції України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2015 р.
Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя:
Судове рішення № 54566154, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 24.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 686/22886/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: