Ухвала суду № 54564998, 18.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/13458/14 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/783/4243/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 І. І.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника-

ОСОБА_3, представника ПАТ «Південкомбанк» - ОСОБА_4, представника ПАТ «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП»- ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП», про визнання припиненим зобовязання за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2015 року позов ПАТ «Комерційний Банк» Південкомбанк» до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний Банк» Південкомбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 949 928, 17 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом 80743, 98 грн., пеня за порушення строків повернення процентів за користування кредитом 146, 72 грн., а всього 1033818, 87 грн.

Вирішено питання судових витрат.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Комерційний Банк» Південкомбанк» третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП», про визнання припиненим зобовязання за кредитним договором визнання відсутнім права на стягнення заборгованості за кредитним договором, визнання припиненим договору застави майнових прав на депозитний вклад відмовити за безпідставністю.

Дане рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі вказує, що судом не взято до уваги те, що при ухваленні рішення на момент спору зобовязання відповідача за кредитним договором виконано повністю через автоматичне набуття позивачем права вимоги на предмет застави та договірне списання коштів із вкладного рахунку на рахунок погашення кредиту.Так основою спірних відносин є кредитний продукт позивача - кредит під заставу депозиту. Його складовими частинами є: укладений між ПрАТ «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» та ПАТ«Комерційний Банк «Південкомбанк» договір банківського вкладу «Стандартний» № 588Д-21Ю від 14 березня 2013 року про розміщення депозитного вкладу на суму 1000000 гривень; укладений між ОСОБА_2 та ПАТ«Комерційний Банк «Південкомбанк» кредитний договір № 170К-21Ф від 15 березня 2013 року про надання кредиту в сумі 950000 гривень; укладений між ПрАТ «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» та ПАТ«Комерційний Банк«Південкомбанк» договір застави майнових прав на депозитний вклад № 1703-21 Ф від 15 березня 2013 року, згідно якого майнові права ПрАТ СК«ЕЙЕМДЖИ ГРУП» подоговору банківського вкладу передано в заставу ПАТ«Комерційний Банк «Південкомбанк» для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 по кредитному договору (далі Договір застави). Всі правочини повязані в єдиний комплекс із забезпечення сторонами рівних прав і обовязків. Внаслідок такої повязаності у відношенні до виконання зобовязань за кредитним договором ПрАТ СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» та ОСОБА_2 діють перед ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» як одне ціле: ПрАТ СК«ЕЙЕМДЖИ ГРУП» розмістив депозит виключно для надання коштів з нього в кредит ОСОБА_2, а ОСОБА_2 ні в якому разі не мав наміру отримати кредит за інших умов, ніж за рахунок грошових коштів ПрАТ СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» та під їх заставу.

ПрАТ СК«ЕЙЕМДЖИ ГРУП» в кредитному проекті є кредитором грошових коштів, використаних для надання кредиту ОСОБА_2, а останній в цих відносинах є боржником на грошові кошти, що надані в проект ПрАТ СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП». Роль ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» в цих відносинах є посередницькою, обмежується функцією приймання - видачі одного й того ж грошового кредитного ресурсу, платою за який буде дохід банку у сумі маргінальної різниці процентів. Єдиним джерелом погашення зобовязань позичальника від імені ПрАТ СК«ЕЙЕМДЖИ ГРУП» (заставодавця) передбачено предмет застави (розділ 5 Договору застави майнових прав на депозитний вклад № 1703-21 Ф від 15 березня 2013 року).

Відповідно до умов п.5.5 Договору застави від 18 березня 2014 рокуПрАТ СК«ЕЙЕМДЖИ ГРУП» (вкладник за договором банківського вкладу (заставодавець за договором застави) звернувся до ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» (боржник за договором банківського вкладу (заставодавець) за договором застави, із заявою про дострокове вкладу та про розірвання Договору банківського вкладу. Внаслідок такого звернення ПрАТ СК«ЕЙЕМДЖИ ГРУП» 18 березня 2014 року ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» набув безумовного права на звернення стягнення за договором застави. Вважає, що зобовязання ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» за договором банківського вкладу в межах коштів, що дорівнюють заборгованості ОСОБА_2 станом на 18.03.2014 року є припиненими, а кредитні зобовязання ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 18.03.2014 року погашені повністю.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Комерційний Банк «Південкомбанк» відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника представника третьої особи на підтримання доводів скарги, представника відповідача на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.03.2013 року між ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» та ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» був укладений договір банківського вкладу «Стандартний» № 588Д-21Ю, зобов'язання за яким розподіляються наступним чином, Вкладник розміщує грошові кошти у Банку, в свою чергу ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» приймає грошові кошти від Вкладника та сплачує на користь ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» проценти за користування даними коштами.

15.03.2013 року між ПАТ «Комерційний Банк «ПІВДЕНКОМБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 170К-21Ф.

Згідно абз.1 п.1.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 950 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17 % річних, з кінцевою датою повернення кредиту 25.02.2015 року.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, визначені пунктом 2.1 Кредитного договору, та 15.03.2013 року видав Позичальнику кредит в сумі 950 000,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 39684 від 15.03.2013 року.

В свою чергу, абз.2 п.1.1 Кредитного договору передбачено, що кредит надається Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Погашення кредиту здійснюється без встановлення графіку. Пунктом 3.3.4 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти та комісії на умовах цього договору. Пунктом 2.6 Кредитного договору передбачено, що сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, а також в останній день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок в ПАТ «Комерційний Банк «ПІВДЕНКОМБАНК».

Крім того, 15.03.2013 року між ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» та ПрАТ «СК «ЕИЕМДЖИ ГРУП» укладено договір застави майнових прав на депозитний вклад № 1703-21Ф. Згідно з п. 4.2.2 Договору застави, Заставодавець зобов'язаний не здійснювати уступки заставленого права або обтяження його зобов'язаннями на користь третіх осіб. Таким чином, Договором застави передбачена пряма заборона відступати право вимоги за договором банківського вкладу № 588Д-2ПО від 14.03.2013 року.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це визначається кредитним договором.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідачем за Кредитним договором, не виконано зобов'язання, передбачені п. 1.1, п. 2.6 та п.п. 3.3.4 Кредитного договору, щодо сплати заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом у строки, визначені Кредитним договором.

Таким чином, станом на 28.10.2014 року заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором складає 1 033 818,87 грн., що підтверджується розрахунком кредитної заборгованості Позичальника, в тому числі: заборгованість за кредитом - 949 928,17 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 80 743,98 грн.; пеня за порушення строків повернення процентів за користування кредитом - 3 146,72 грн..

26.09.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Згідно зазначеного рішення з 26.09.2014 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» ОСОБА_6

Доводи апеляційної скарги щодо можливості повернення кредитних коштів за рахунок дострокового вилучення вкладу та твердження про порушень Банком є помилковим, та такими, що не відповідають дійсності оскільки Додатковою угодою № 1 до договору банківського вкладу № 588Д-21Ю від 15.03.2013 року, даний договір доповнено підпунктами 1.7., 1.8. та 1.9. наступного змісту:

«1.7. За умовами цього Договору не знижувальний залишок на вкладному (депозитному) рахунку на період дії Кредитного договору № 170К-21Ф від 15 березня 2013 року (надалі - кредитний договір) укладеного між ПАТ «КБ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» та ОСОБА_2, в частині виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором встановлюється у розмірі 1 000 000, 00 (один мільйон) гривень 00 копійок».

«1.8. Майнові права на Вклад, що є предметом цього Договору, є предметом застави згідно з Договором застави майнових прав на депозитний вклад № 1703-21Ф від 15 березня 2013 р. (надалі - Договір застави), укладеним між ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» (Заставо/держателем) та Вкладником (Заставодавцем) в забезпечення виконання ним зобов'язань за Кредитним договором».

«1.9. Вкладник не має права вимагати достроково розірвати Договір або зменшувати суму вкладу нижче суми не знижувального залишку, визначену п. 1.7. цього Договору, до повного виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором».

Посилання апелянта на порушення Банком п. 3.1.5., 5.5. та 1.2.1. Договору застави майнових прав на депозитний вклад № 1703-21Ф від 15 березня 2013 pоку є безпідставними, оскільки в даних пунктах викладені саме права Банку, а не обов'язки, а тому невиконанням зазначених пунктів Банк не міг порушити будь-чиї права.

Строки, в які вклад має бути повернутий ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП», передбачено умовами договору банківського вкладу № 588Д-2ПО від 14.03.2013 року. При цьому, умовою виникнення такого права є повне виконання зобов'язань за Кредитними договорами, укладеними між ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» та ОСОБА_2

Виходячи з визначення застави (ч. 2 ст. 1 Закону «Про заставу» та ст. 572 ЦК), в силу застави кредитор (заставодержатель) мас право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. При цьому законодавством не передбачено право заставодавця вимагати звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК.

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Припинення зобов'язання регулюється главою 50 ЦК України. Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за зобов'язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов'язку виконувати. Однією з підстав припинення зобов'язання є поєднання (збіг) в одній особі боржника і кредитора (ст. 606 ЦК).

Зважаючи на вищенаведене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що в даному випадку має місце своєрідне правонаступництво, оскільки права й обов'язки переходять від боржника до кредитора, і навпаки. Оскільки внаслідок об'єднання із двох самостійних сторін у зобов'язанні утворюється одна, всі зобов'язання між ними анулюються. Це є можливим, при злитті чи приєднанні юридичних осіб, що пов'язані взаємними зобов'язаннями, або ж у разі, якщо до особи в порядку спадкування переходять права вимоги до себе ж у зобов'язанні. В цих обох випадках зникає один із суб'єктів правовідношення, у зв'язку з чим припиняється і саме правовідношення.

Проте, відповідно до умов укладеного Кредитного договору № 170К-21Ф, зобов'язанням Банку є - надання грошових коштів ОСОБА_2, зобов'язанням ОСОБА_2 за зазначеним договором - повернення Банку коштів, наданих в користування, та сплата процентів за користування коштами в розмірі та в строки обумовлені договором.

Крім того, згідно укладеного договору банківського вкладу «Стандартний» № 588Д-21Ю від 14.03.2013 року, зобов'язання розподіляються наступним чином: ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» розміщує грошові кошти у ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», в свою чергу Банк приймає грошові кошти від Вкладника та сплачує на користь ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» проценти за користування даними коштами.

Оскільки поєднання боржника і кредитора в одній особі ні за зобов'язаннями за Кредитним договором, ні за зобов'язаннями за Договором банківського вкладу не відбулось, відтак, у ОСОБА_2 немає належних підстав для посилання на статтю 606 ЦК України.

Будь - яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч. 1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_7