Ухвала суду № 54562427, 24.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/15092/13-ц Номер провадження 22-ц/775/898/2015

Номер провадження 22ц/775/898/2015

Єдиний унікальний номер судової справи : 234/15092/13-ц

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Жарова Ю.І.

Категорія 24

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Артемівськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Жарової Ю.І., суддів Халаджи О.В., Жданової В.С.

при секретарі судового засідання Марченко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 березня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води, -

ВСТАНОВИЛА:

До Краматорського міського суду Донецької області звернулося ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з позовом до ОСОБА_3 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго» надає послуги з опалення та підігріву води відповідачу ОСОБА_3 за адресою: вул.Сахалінська, 8-6 у м. Краматорську. Відповідач зазначені послуги не оплачує, у звязку з чим за ним за період з 01.08.2009 року по 01.03.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 9492,84 грн. Зазначену заборгованість позивач просить стягнути з відповідача разом з понесеними судовими витратами.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11 березня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Краматорськтеплоенерго» задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача суму заборгованості за опалення та підігрів води за період з 01.08.2009 року по 01.03.2013 року в сумі 9492 грн. 84 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року, відповідач по справі, ОСОБА_3, подав до апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначив, що починаючи з 31 грудня 2004 року квартира відповідача фактично зовсім не опалюється від системи центрального опалення, договору між позивачем та відповідачем немає.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог.

Позивач до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення відповідача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

В судовому засіданні встановлено, послуги з теплопостачання та підігріву води до житла, належного відповідачу, надає позивач ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (а.с.3,6-6-8).

Як вбачається з довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Донецькій області (а.с.10) відповідач ОСОБА_3 є зареєстрованим ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1990 року.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 є власником даної квартири, що підтверджується довідкою про склад сімї та реєстрацію (а.с.4).

Згідно виписки з особового рахунку (а.с.3) заборгованість відповідача ОСОБА_3 по оплаті послуг опалення та підігріву води за період з 01.08.2009 року по 01.03.2013 року становить 9492,84 грн.

Згідно із ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пп. 5 п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

З матеріалів справи встановлено, що письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення між позивачем та відповідачем не укладався, тому плату за ці послуги відповідач зобовязаний був вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до пунктів 25 - 26 цих Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядок відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758), який з 14 грудня 2007 року діє із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169.

«Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Зазначений порядок відключення квартири від централізованого опалення відповідачем не дотримано. Відповідне рішення міжвідомчої комісії щодо відключення квартири від мережі централізованого опалення, проект індивідуального теплопостачання відповідачем суду не надано, як не надано і акта про відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, складеного за участю представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, тобто за участю позивача, та затвердженого міжвідомчою комісією.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові по справі № 6-9цс11від 16 травня 2011 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Відповідно до ст. 3607 ЦПК України це судове рішення є обов'язковим для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи зазначене, підстави для ненарахування відповідачу плати за послуги теплопостачання в період з 01.08.2009 року по 01.03.2013 року у позивача відсутні.

Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з розрахунком ТОВ «Краматорськтеплоенерго» за період з 01.08.2009 року по 01.03.2013 року у ОСОБА_3 склалася заборгованість з оплати послуг за спожиту теплову енергію в розмірі 9492 грн. 84 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, належним чином перевіривши докази, дійшов вірного висновку щодо зобовязання відповідача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, оскільки самовільне відключення від мереж централізованого опалення, не є підставою для звільнення від обовязку по оплаті наданих позивачем послуг.

Довід апеляційної скарги про те, що відсутність письмового договору про надання послуг між позивачем та відповідачем виключає його обовязок сплачувати ці послуги, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Мешкаючи в багатоквартирному будинку, в який позивач надає теплову енергію, користуючись цими послугами на протязі тривалого проміжку часу відповідач своїми діями підтвердив наявність між ним та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідача виникли щомісячні обовязки по сплаті фактично отриманих послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги», на який посилається відповідач, дійсно передбачає укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 затверджено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги» такі випадки не передбачені, а тому відсутність письмового договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обовязку сплатити фактично отримані ним послуги з централізованого опалення квартири.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Посилання відповідача на акт про пожежу від 31.12.2004 року (а.с.20) не доводить доводів відповідача про те, що він внаслідок пожежі послугами позивача не користується, оскільки про відєднання мережі центрального опалення в акті взагалі не йдеться. Також, акт стосується грудня 2004 року, а позов періоду з 2009 року по 2013 рік.

Надані відповідачем фото своєї квартири, з яких нібито вбачається відсутність у квартирі батарей центрального опалення, які відрізані, не спростовують висновків суду про обґрунтованість позову, оскільки відомостей про відключення квартири відповідача в установленому законом порядку немає.

Рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство повязує можливість прийняття рішення про скасування оскаржуваного рішення. Рішення суду є законним і обґрунтованим.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді