Рішення № 54562342, 24.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/4197/14-ц Номер провадження 22-ц/775/1184/2015

Головуючий у 1 інстанції Пискунов В.І. Єдиний унікальний номер 225/4197/14-ц

Доповідач Халаджи О.В. Номер провадження 22ц/775/1184/2015

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року м. Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Халаджи О.В.

суддів Жарової Ю.І., Санікової О.С.

за участю секретаря Хоміч Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31 грудня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» в особі Відділення «Дніпропетровськ РУ» АТ «Родовід банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Родовід Банк заборгованість за кредитом у розмірі 337 344 (триста тридцять сім тисяч триста сорок чотири) грн. 44 коп.; заборгованість по сплаті процентів в розмірі 153 453 сто пятдесят три тисячі чотириста пятдесят три) грн. 55 коп.; заборгованість зі сплати за обслуговування кредиту 37039 (тридцять сім тисяч тридцять девять)грн. 01 коп.; пеню за прострочку виконання грошових зобовязань в розмірі 210 779 (двісті десять тисяч сімсот сімдесят девять) грн. 74 коп.; 3% річних за прострочення виконання зобовязань зі своєчасного повернення кредиту в розмірі 25806,74 (двадцять пять тисяч вісімсот шість гривень 74 копійки) грн..; 3% річних за прострочення виконання зобовязань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків в розмірі 11 680,53 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 53 копійки) грн..; 3% річних за прострочення виконання зобовязань зі своєчасного повернення плати за обслуговування кредиту в розмірі 3248,63 (три тисячі двісті сорок вісім гривень 63 копійки) грн.; суму інфляційних втрат від суми простроченої плати за кредитом в розмірі 6242,98 (шість тисяч двісті сорок дві гривні 98 копійок) грн., а також судовій збір у сумі 3654,00 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що суд, при ухваленні рішення вийшов за межі заявлених позовних вимог, що є порушенням норм чинного законодавства України та є підставою для скасування оскаржуваного рішення, а саме: позовні вимоги були заявлені банком у доларах США, а тому сума заборгованості за кредитним договором та процентам згідно заявлених позовних вимог підлягає стягненню з відповідачів на користь банку у доларах США.

Просив рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Сторони до судового засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № Д002/АЄ-278.07.02 від 10.07.2007 року (а.с. 5-7) ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 25677,43 доларів США, із зобовязанням сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 7,77 %.

В порушення умов договору ОСОБА_1 не сплачував суми кредиту та відсотки за його користування, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка згідно із розрахунком, наданим позивачем до суду станом на 02 жовтня 2014 року становить 31125,02 доларів США, та 257997,24 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 21393,43 доларів США; заборгованість по сплаті процентів 9731,59 доларів США; заборгованість зі сплати за обслуговування кредиту 37039,01 грн.; пеня за прострочку виконання грошових зобовязань 210779,74 грн.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та вірно застосував норми матеріального права, прийшовши до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Проте в апеляційній скарзі позивач ПАТ «Родовід банк» просить скасувати ухвалене судове рішення з постановленням нового рішення про повне задоволення позовних вимог з визначенням суми заборгованості саме в доларах США, як це передбачено договором, в іншій частині рішення не оскаржується.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути

законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанцій не відповідає в частині стягнення суми кредиту з переведення іноземної валюти у еквівалент гривні.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 неналежним чином виконуються зобовязання по поверненню кредиту, а тому керуючись положеннями ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України стягнув заборгованість, яка визначена в доларах США, в еквіваленті в гривні станом на 31.12.2014 року, тобто на час винесення судового рішення.

Судом встановлено, що 10 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № Д002/АЄ-278.07.02 про надання кредиту, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 25677,43 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 7,7% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч. 1 і 3 ст. 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст. 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо в зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 24 вересня 2014 року №6-145цс14, від 16 вересня 2015 року № 6-190 цс 15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Проте суд першої інстанції стягнув заборгованість за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим Національним банком України, на час розгляду справи, що не узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 533 ЦК України.

Враховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом першої інстанції належним чином не встановлені, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частин, яка не відповідає вимогам Закону.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» в особі Відділення «Дніпропетровськ РУ» АТ «Родовід банк» задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 грудня 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк заборгованість за кредитом у розмірі 21 393 (двадцять одну тисячу триста девяносто три) долари США 43 центи, що еквівалентно 337 344 (триста тридцять сім тисяч триста сорок чотири) гривні 44 копійки та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 9 731 (девять тисяч сімсот тридцять один) долар США 59 центів, що еквівалентно 153 453 (сто пятдесят три тисячі чотириста пятдесят три) гривні 55 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, касаційна скарга на нього може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судд: