Постанова № 54560005, 22.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2015 рокусправа № 804/11059/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Універсальна залізнична компанія» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі №804/11059/13-а за позовом Приватного підприємства «Універсальна залізнична компанія» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ПП «Універсальна залізнична компанія» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.04.2013 року №0001082250, яким було збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 108085 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 27021,25 грн. та податкове повідомлення рішення від 15.04.2013 року №0001072250, яким було збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 59847 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 14961,75 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПП «Універсальна залізнична компанія», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що податковий кредит ним сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта» є платниками ПДВ та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів по постачанню товарів. Апелянт вказував, що взаємовідносини з його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій, здійснення операцій підтверджується наявними первинними документами. Відсутність товарно-транспортних накладних апелянт пояснює обовязком по їх заповненню замовника перевезення, яким не є позивач. Апелянт вказував, що первинними документами підтверджується здійснення операцій, зокрема наявні видаткові та податкові накладні, копії договорів, специфікації до договорів, банківські виписки щодо оплати за отриманий товар. Апелянт вказував, що ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта» мають виробничі потужності та спроможні були виконувати укладені договори.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року закрито провадження у справі №804/11059/13-а у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0001072250 на суму основного зобовязання 59847 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0001082250 на суму основного зобовязання 32678 грн.; затверджено умови часткового примирення, досягнуті Приватним підприємством «Універсальна залізнична компанія» та ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, оформлені рішенням щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу від 08.04.2015 року №9483/10/04-61-22-4.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці позивача податковий орган встановив відсутність первинних документів, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, а саме встановлено відсутність доказів оплати за отриманий товар, його перевезення від продавця покупцю, встановлення відсутність використання придбаного товару у власній господарській діяльності, що вказує на його дійне не придбання, не можливо встановити реальність господарських операцій. Суд першої інстанції вказував, що при взаємовідносинах позивача з ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта» повинні були обовязково оформлятись товаро-транспортні накладні, які б засвідчували переміщення товару від продавця його покупцю. Товаро-транспортні накладні є первинними документами, які впливають на трактування дійсності господарських взаємовідносин. Суд першої інстанції вказував, що позивачем не доведено факту отримання товару саме від ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта», не доведено його можливому реалізацію третім субєктам. Встановлено відсутність підтверджень реальності господарських відносин позивача з його контрагентами, не підтверджено виконання укладених договорів.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Універсальна залізнична компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран» за період лютий, травень-серпень 2012 року та по взаємовідносинам з ТОВ «Шоковіта» за період жовтень, листопад 2012 року. За результатами перевірки 05.04.2013 року складено акт № 1025/22-6/32737139. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ПП «Універсальна залізнична компанія» порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 138, 140, 142, 143 ПК України, в результаті чого витрати за 2012 рік завищено на 155610 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання угод, занижено податок на прибуток за 2012 рік на суму 32678 грн.; встановлено порушення п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого підлягають збільшенню в сумі 359082 грн. вартість товарів, що отримані безоплатно, встановлено заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 75407 грн.; встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198 ПК України, а саме визначено завищення податкового кредиту по операціям з придбання товарів на суму 59847 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ПП «Універсальна залізнична компанія» з ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта», відсутність обєктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 15.04.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ПП «Універсальна залізнична компанія» збільшено розмір грошового зобовязання з ПДВ на суму 74808,75 грн., з яких за основним платежем 59847 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 14961,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким ПП «Універсальна залізнична компанія» збільшено розмір грошового зобовязання з податкову на прибуток на суму 135106 грн., з яких за основним платежем 108085 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 27021,25 грн.

Рішенням ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу від 08.04.2015 року №9483/10/04-61-22-4 погоджено застосування податкового компромісу до податкового зобовязання з ПДВ, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2013 року №0001072250 на суму 59847 грн. та податкового зобовязання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2013 року №0001082250 в частині 32678 грн.

Зважаючи на рішення щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу від 08.04.2015 року №9483/10/04-61-22-4, по податковому повідомленню-рішенню від 15.04.2013 року №0001072250 податковий компроміс досягнуто у повному обсязі. Відносно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2, податковий компроміс досягнуто у частині на суму основного зобовязання 32678 грн., тобто оскаржуваним є таке податкове повідомлення-рішення на суму основного зобовязання 75407 грн. та суму штрафних санкцій 18851,75 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 10.10.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Шоковіта» (продавець) було укладено договір поставки № 10/10-12, згідно якого ТОВ «Шоковіта» поставило товар (деталі) згідно специфікації за узгодженою ціною, покупець зобовязувався прийняти товар та оплатити його. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Шоковіта» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Шоковіта» видало ПП «Універсальна залізнична компанія» податкові накладні за період жовтня листопада 2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Як доказ виконання договору, надано видаткові накладні. Позивач здійснив сплату за отриманий товар, що підтверджується копіями виписок по банківським рахункам про рух коштів.

Відповідно до умов договору поставки № 10/10-12 та умов специфікацій, продавець ТОВ «Шоковіта» зобовязувався поставити товар власним транспортом за власний рахунок.

Встановлено, що 01.02.2011 року між ПП «Універсальна залізнична компанія» (покупець) та ТОВ «Лігран» (продавець) було укладено договір поставки № 02-12, згідно якого ТОВ «Лігран» поставило товар (деталі, запчастини) згідно специфікації за узгодженою ціною, покупець зобовязувався прийняти товар та оплатити його. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Лігран» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Лігран» видало ПП «Універсальна залізнична компанія» податкові накладні за період лютого, травня - серпня 2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Як доказ виконання договору, надано видаткові накладні. Як доказ виконання договору, надано видаткові накладні. Позивач частково здійснив сплату за отриманий товар, що підтверджується копіями виписок по банківським рахункам про рух коштів. У позивача обліковується кредитна заборгованість по розрахунку з продавцем за поставлений товар.

Відповідно до умов договору поставки № 02-12 та умов специфікацій, продавець ТОВ «Лігран» зобовязувався поставити товар власним транспортом за власний рахунок.

Встановлено, що придбаний у ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» товар був перепроданий третім особам та поставлявся третім особам, з якими були укладені договору купівлі-продажу. В матеріалах справи наявні копії договорів, укладені між ПП «Універсальна залізнична компанія» та ТОВ «Іпра-Софт», ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Димитровпогрузтранс», ДП « 38 відділ інженерно-технічних частин», ПАТ ВТУ «Шахтерскпогрузтранс», наявні копії податкових накладених, виданих ПП «Універсальна залізнична компанія» своїм покупцям. Отже, встановлено, що в подальшому придбаний товар було продано іншим субєктам господарювання.

Основними видами діяльності ПП «Універсальна залізнична компанія» відповідно до витягу з ЄДРПОУ є неспеціалізована оптова торгівля, підготовка роботи на будівельному майданчику, інші будівельно-монтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, будівництво залізниць і метрополітену.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обовязкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція повязана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобовязання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів вважає правомірним відображення в податковому обліку господарських операцій ПП «Універсальна залізнична компанія» з ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» у звязку з фактичним підтвердженням реальності таких господарських операцій, зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори про постачання товарів, які були укладені та діяли між позивачем з контрагентами - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є передача товару до покупця та оплата за нього, отримання результату від послуг. ПП «Універсальна залізнична компанія» отримало товар та послуги згідно договорів, здійснило за них оплату, тобто ланцюг обороту товару виконано.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар та послуги підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Окремо слід звернути увагу на формування податковою інспекцією сум оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та на розрахунок таких сум.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно п. 2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобовязання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобовязання.

При визначенні суми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом визначено суму основного зобовязання 108085 грн., однак така сума не підтверджена належним розрахунком, взаємовідносини ПП «Універсальна залізнична компанія» з ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран», за результатами яких сформовано податкові показники , сума яких складає 75407 грн.

Рішенням ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу від 08.04.2015 року №9483/10/04-61-22-4 погоджено застосування податкового компромісу до податкового зобовязання з ПДВ, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2013 року №0001072250 на суму 59847 грн. (на всю суму основного платежу) та податкового зобовязання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2013 року №0001082250 в частині 32678 грн. Тобто рішенням ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо часткового погодження застосування процедури податкового компромісу, виправлено помилку щодо суми основного платежу податкового повідомлення-рішення 15.04.2013 року №0001082250, відкориговану суму до вірних 75407,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що у податкового органу, у даному випадку ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області існує обовязок обґрунтувати суму, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні. Сума податкового повідомлення-рішення повинна бути обґрунтована та такою, щоб у платника податків чи суду не виникали обставини ставити її розрахунок під сумнів.

ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надано розрахунок податкового повідомлення-рішення 15.04.2013 року №0001082250, враховуючи застосування податкового компромісу щодо частини зобовязання, сума основного платежу складає 75407,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій складає 18851,75 грн., разом 94258,75 грн.

Зважаючи на застосування процедури податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0001072250 на суму 59847 грн., таке податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню. Податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0001082250 підлягає скасуванню у частині, по якій не застосовано процедуру податкового компромісу.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобовязаний субєкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПП «Універсальна залізнична компанія» задовольнити частково.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Універсальна залізнична компанія» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі №804/11059/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Приватного підприємства «Універсальна залізнична компанія» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0001072250 на суму 94258,75 грн., в тому числі за основним платежем 75407,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 18851,75 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.М. Лукманова

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук