Ухвала суду № 54558068, 22.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 грудня 2015 року м. Київ № К/800/53077/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

встановив:

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року, позов задоволено: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 з 11.06.2015р. пенсію згідно з довідкою про заробітну плату від 10.06.2015р № 4/470, виданої Полтавським обласним військовим комісаріатом за період з 07.08.1987р. по 10.10.1987р. з урахуванням недонарахованої суми заробітної плати за понаднормовий час роботи відповідно до табелю обліку робочого часу за вересень 1987 року на підставі діючого з 01.01.2012 р. підпункту 2 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У касаційній скарзі Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно відповідач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих мотивів, що відсутні кошти, призначені на сплату судових витрат.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що становило 73,08грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 87,70грн (73,08грн х 120%).

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведені в клопотанні відповідача аргументи не свідчать про такий майновий стан УПФУ, за якого воно позбавлене можливості сплатити 87,70грн судового збору і не є підставою для звільнення від його сплати, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 108, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для сплати судового збору в сумі 87,70грн до 15 січня 2016 року.

3. Роз'яснити, що у разі неусунення зазначеного недоліку, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.К. Черпак