Рішення № 54554602, 05.02.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7496/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05.02.2014 року Києво Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Регіон» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, покладання обовязку провести записи у трудовій книжці, зобовязання виплатити середньомісячний заробіток за час утримання трудової книжки та за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Регіон» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, покладання обовязку провести записи у трудовій книжці, зобовязання виплатити середньомісячний заробіток за час утримання трудової книжки та за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він ОСОБА_2 у червні 2011 року влаштувався на роботу до ДП «ТРК Регіон» ТОВ «ІМА» на посаду радіомонтера. До бухгалтерії він подав трудову книжку. При влаштуванні на роботу він здав свою трудову книжку відповідальному працівнику фірми - ОСОБА_3.

Керівником на підприємстві, за період його праці, був ОСОБА_4, який в основному перебував в офісі за адресою м. Київ, вул. Шпака,2.

Розпорядження щодо роботи позивачу надавались по місцю роботи у м. Вишневому. Він сумлінно виконував всю роботу, яку йому було доручено, зокрема, по обслуговуванню ліній кабельного телебачення у Вишневому. В окремих випадках за конкретними розпорядженнями керівництва фірми, в тому числі ОСОБА_4, виконував роботу у м.Києві та Київській області.

Наряди (розпорядження) на роботу давались особисто директором - ОСОБА_4 та іншими керівниками, які знаходились у м. Вишневому та фактично передавали його розпорядження. Він затверджував графіки виконання робіт, і всі інші питання щодо загального керівництва на роботі вирішував він особисто. Позивачу, як і решті працівникам, доводилось працювати і у вихідні дні (суботу та за окремими заявками і в неділю).

В кінці серпня 2012 року позивач вирішив звільнитись з роботи, про що написав заяву про звільнення за власним бажанням. Таке звільнення було погоджено із директором фірми ОСОБА_4

Позивачу не було надано розрахунок по зарплаті у 2012 році після звільнення, мотивуючи тим, що він вже отримав. Але трудову книжку позивачу не повернули.

На його неодноразові звернення до директора ОСОБА_4 та бухгалтера фірми ОСОБА_3, якій він у червні 2011 року передавав свою трудову книжку щодо повернення його трудової книжки, позивач отримував пояснення, що її не можуть знайти, тому потрібно трохи почекати.

ОСОБА_5 декілька разів приходив на роботу після звільнення по трудову, але йому постійно обіцяли віддати її пізніше. Потім сказали, що трудову книжку загублено і будуть робити її дублікат, треба збирати довідки про його місця роботи.

Позивач декілька разів звертався безпосередньо та по телефону в офіс - (м. Київ, вул..Шпака) до ОСОБА_4 про необхідність віддати трудову, але він не реагував на його звернення, говорив що трудову книжку ще не знайшли.

Трудову книжку позивачу віддали на початку липня 2013 року.

Жодних записів про його роботу на ДП «ТРК Регіон» TOB «ІМА» за період з червня 2011 року по вересень 2012 року у ній немає.

На заяви з цього питання ОСОБА_4 жодної відповіді не надає.

У звязку з цим, позивач не міг влаштуватися на роботу.

У звязку з тим, що у трудовій книжці немає запису про роботу в період з червня 2011 року по вересень 2012 року, позивач не має одного року страхового стажу, який йому колись буде потрібно для обчислення пенсії.

Обставини виконання позивачем робіт за трудовим договором, незаконне утримання трудової книжки підтвердять ряд свідків, які достовірно знають про його життя та роботу протягом 2011 року - липень 2013 року.

У звязку з незаконним утриманням його трудової книжки, відсутністю записів у ній позивачу заподіяно моральну шкоду в сумі 15тисгрн.

На підставі викладено позивач просив встановити, факт, що має юридичне значення: що в період з 01.06.2010 року по вересень 2011 року він перебував у трудових відносинах з Дочірнім підприємством «Телерадіокомпанія «Регіон» товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА», Код ЄДРПОУ. 30367740 (м. Вишневе, Києво-Святошинськогорайону, Київської обл., вул. Жовтнева, 37-А) форма працевлаштування основна, у якому працював на посаді радіомонтера.

Зобовязати відповідача провести записи у трудовій книжці позивача про прийняття на роботу у ДП «Телерадіокомпанія «Регіон» товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА» та звільнення з роботи за власними бажанням у вказаний період часу. Зобов'язати відповідача виплатити позивачу середньомісячний заробіток за час утримання трудової книжки та за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 1.10.2011 року по дату прийняття рішення суду. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду 15 тис грн.

В подальшому позивач уточним позовні вимоги та просив встановити, факт, що має юридичне значення: що в період з 01.06.2010 року по вересень 2012 року він перебував у трудових відносинах з Дочірнім підприємством «Телерадіокомпанія «Регіон» товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА», Код ЄДРПОУ. 30367740 (м. Вишневе, Києво-Святошинськогорайону, Київської обл., вул. Жовтнева, 37-А) форма працевлаштування основна, у якому працював на посаді радіомонтера.

Зобовязати відповідача провести записи у трудовій книжці позивача про прийняття його на роботу у ДП «Телерадіокомпанія «Регіон» товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА» 01.06.2011 року на посаду радіомонтера та звільнення його з роботи з 31.08.2012 за власним бажанням.

Стягнути з відповідача ДП на користь позивача середньомісячний заробіток за час утримання трудової книжки та за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 1.09.2012 року по дату прийняття рішення суду в сумі, в залежності від наданої довідки ДП про середню заробітню плату позивача радіомонтера до 31.08.2012 року. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду 15 тис грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у позовних вимогах відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, та зібрані в ній докази, знаходить що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах пред'явлених ними позовних вимог, вихід за які за ініціативою суду не допускається.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1, 2 ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.. 237 - 1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з відповідачем ДП «Телерадіокомпанія «Регіон» товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА» на посаді радіомонтера ІІ розряду з 1 листопада 2006 року по 14 серпня 2009 року, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Трудовий договір між даними сторонами було розірвано на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням позивача ОСОБА_5

Згідно з запису в трудовій книжці позивача, з 21.12.2009 він перебував у трудових відносинах з Малим виробничо-комерційним приватним підприємством «Опечень» по 04.02.2010 року.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він в продовж з 01.06.2010 року по вересень 2012 він перебував у трудових відносинах з відповідачем, виконував роботу радіомонтера. Тому, суд не вбачає підстав для встановлення юридичного факту у вигляді існування трудових відносин між позивачем та відповідачем ДП «ТРК «Регіон» ТОВ «ІМА», а позовні вимоги щодо встановлення факту перебування у трудових відносинах, та всі похідні вимоги не підлягають до задоволення.

Таким чином позивачем не були підтверджені ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог у позовній заяві.

При таких обставинах, у звязку з недоведеністю позивачем порушення його законних прав з боку відповідача, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 21, 38, 79, 83, 94, 116, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 15, 16, 23 ЦК, та керуючись ст.ст.10, 60, 61, 209, 218, 212 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Регіон» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМА» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, покладання обовязку провести записи у трудовій книжці, зобовязання виплатити середньомісячний заробіток за час утримання трудової книжки та за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Т.В. Дубас