П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Величко О.В.
при секретарі - Мітюхіної О.В.
за участі позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
праці та соціального захисту населення ОСОБА_3
Красно армійської міської ради Донецької області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 рік, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про стягнення заборгованості з недоотриманої компенсації на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2505,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ст..48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Позивач зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом 2 групи, у зв»язку з цим ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради виплатило йому компенсацію на оздоровлення за 2008 рік в сумі 120 грн.
Позивач вказує на те, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради при виплаті спірної компенсації в розмірі меншому, ніж передбачено ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», значно звужує її право на отримання матеріальної допомоги.
Позивач надає розрахунок недоотриманої щорічної компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю за 2008 рік, яка відповідно до наданого розрахунку становить 2505,00 грн.
Відповідач, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради, з адміністративним позовом не погодився та надав заперечення на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на ст..ст.62,63 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яка передбачає, що витрати, пов»язані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Виходячи з фінансових можливостей, держава гарантує виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених постановами Кабінету міністрів № 562 від 12.07.2005 року та № 836 від 26.07.1996 року.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача – ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, пояснила, що виплати допомоги на оздоровлення виплачувались позивачу відповідно до вимог діючого законодавства. Просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з»явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:
ОСОБА_1 має статус учасника громадянина, який постраждав внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджено посвідченням А № 065827 від 18.06.1996 року ( а.с.4), згідно довідки МСЕК № 007046 від 03.09.2007 року є інвалідом 2 групи ( а.с. 19.
Позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсокої АЕС щорічно отримує від ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст.. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно Положення про ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради , затвердженого рішенням міської ради від 22.08.2007 р. № 5/ 16-32 основними задачами управління є призначення та виплата соціальної допомоги, компенсації і інших соціальних виплат, встановлених законодавством.
На звернення позивача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради повідомило, що компенсація на оздоровлення виплачена в розмірах за 2008 рік- 120,00 грн. ( а.с.16) , а також листом № 09/ 308 від 19.06.2008 року ( а.с.6) відмовило у виплаті компенсації на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст..48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказана відповідь ( а.с.6) стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Як вбачається з довідки про розмір отриманих позивачем сум щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в травні 2008 року позивач отримав допомогу на оздоровлення в розмірі 120,00 грн. Отримання вищевказаних сум підтверджує сам позивач.
Право на щорічну допомогу ( соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст.. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений законом розмір допомоги не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно – правовими актами ( ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади) , оскільки ст..22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст.113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.
У відповідності із ст.. 9 КАС України в разі невідповідності будь-якого нормативно - правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796- Х11 від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які визнані учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії, інваліди 2 групи - виплачується у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, право позивача на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст..17 Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», в якій зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Тобто при виплаті спірної допомоги за 2008 рік ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради повинно було керуватися ст.48 спеціального закону, а саме Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України № 10- ра/2007 р. від 22.05.2008 р. по справі № 1-28/2008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) встановлено, що ухвалюючи рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України ст.. 38 Бюджетного кодексу України та ст.. 95 Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет – встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасувати чи змінювати обсяг прав і обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. У зв»язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що « зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів передбачено законами України не відповідає ст..ст. 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст..ст. 21,22, п.1 ч. 2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України». Отже, Конституційний суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет, підзаконними нормативними актами не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві , і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Враховуючи зазначене, виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, здійснена відповідачем у розмірі 120 грн., передбаченому Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є такою, що порушує норми спеціального закону.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107 ( 107-17) розмір мінімальної заробітної плати на 01.04.2008 року становить 525 грн.
Таким чином, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 525 х 5 = 2625.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати компенсації на оздоровлення позивачу за 2008 р у розмірах менших від п»яти мінімальних заробітних плат є протиправними.
Позивач фактично отримав за 2008 рік 120,00 грн . Отже виплаті позивачеві підлягає заборгованістьзі сплати щорічної допомоги у розмірі 2625 - 120 = 2505,00 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст..88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
Керуючись ст..ст.11,17-20, 69-72, 86, 94, 158-163,167,185,186,254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красно армійської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 ріки задовольнити .
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат за 2008 рік.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України з реєстраційного рахунку 35214011001530, КЕКВ 1341, МФО 834016, ЗКПО 25953161, в ГУДКУ в Донецькій області КПК 2501150, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2505,00 грн.( дві тисячі п»ятсот п»ять грн)
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складання в пов ному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційного суду, або у порядку ст.186 КАС України.
Суддя:
Судове рішення № 5455435, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 03.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-48. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: