Ухвала суду № 54554322, 23.12.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

№ 1-КП/359/178/2015

359/1982/15-к

УХВАЛА

23 грудня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

судді Мельника О.О.,

судді Чирки С.С.,

за участю прокурора Кравчини В.В.,

за участю перекладача ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого ОСОБА_2,

за участю обвинуваченого ОСОБА_3,

за участю захисника ОСОБА_4;

за участю захисника ОСОБА_5,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 Максвела Узома та обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, у справі за обвинуваченням ОСОБА_2 Максвела Узома у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.305, 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 29.10.2015 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 залишено без змін - у виді тримання під вартою, та продовжено їм строк запобіжного заходу до 27.12.2015 року.

В ході розгляду кримінального провадження вирішується питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою.

Прокурор просить суд продовжити тримання обвинувачених під вартою, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що ризики які існували на досудовому слідстві не зменшились та продовжують існувати.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_5, заперечують проти продовження тримання обвинувачених під вартою. В обґрунтування своїх заперечень, вважають за можливе змінити запобіжний захід тримання під вартою на альтернативний більш м'який, а саме просять застосувати домашній арешт. Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченого главою 18 чинного КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Як розяснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Обвинувачені не зареєстровані та не проживають за місцем розгляду кримінального провадження та обидва є мешканцями іншого регіону.

За ознаками кримінальних правопорушень, передбачених обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України вони класифікуються згідно ст. 12 КК України, як особливо тяжкі, у звязку з чим на досудовому розслідуванні їм був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, що під впливом тяжкості покарань, які загрожують обвинуваченим, вони будуть переховуватись від судового слідства, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та у такий спосіб перешкоджатимуть розгляду даного кримінального провадження.

Жоден із більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченим належить продовжити тримання під вартою на 2 місяці.

Керуючись п. 1, п.3, п.4, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 197, ст. 314, ст. 315, ст. 316, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст.369, ст. 370, ч. 3 ст. 371, ст. 372 КПК України, суд, -

постановив:

Продовжити ОСОБА_2 Максвелу Узому, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 лютого 2016 р. включно.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 лютого 2016 р. включно.

Утримувати ОСОБА_2 Максвела Узома, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в Київському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області ДПтС України.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Головуючий: підпис ОСОБА_7

Суддя: підпис ОСОБА_8

Суддя: підпис ОСОБА_9

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_7