Ухвала суду № 54552751, 23.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 грудня 2015 року м. Київ К/800/49618/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити таку пенсію.

Позивач звернувся з касаційною скаргою на зазначене судове рішення, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 29 вересня 1986 року по 15 серпня 1988 року та з 15 серпня 1988 року по 18 грудня 2005 року працював майстром та виконробом землерийної дільниці в управлінні механізації Чернівецького облагробуду, яке в подальшому реорганізоване в ВАТ «Управління механізації», що підтверджується копією трудової книжки. 28 листопада 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях із заявою про призначення йому пенсії за віком по списку №2, у задоволенні якої відповідачем відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідно пільгового стажу роботи. Як на причину відмови пенсійний орган послався на те, що період роботи ОСОБА_1 з 22 серпня 1992 року по 18 грудня 2005 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки право на пільгове пенсійне забезпечення не підтверджено результатами атестації робочих місць.

Апеляційний суд зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Тому відмова відповідача в призначенні пенсії на пільгових умовах є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

За обставин, коли у такій категорії спорів існує усталена судова практика Верховного Суду України (відповідна правова позиція висловлена в постанові від 10 вересня 2013 року №21-183а13, від 10 березня 2015 року №21-51а15), а оскаржуване судове рішення їй не протирічить, касаційна скарга не може вважатися обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.І. Цуркан