Ухвала суду № 54552588, 10.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року м. Київ К/800/37109/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О. І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромет» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромет» (далі - ТОВ «ТД «Євромет») звернулось до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року позовні вимоги ТОВ «ТД «Євромет» задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року апеляційну скаргу Західної ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Західна ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Євромет».

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Західною ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ТД "Євромет", з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 28 березня 2011 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт №233/20-33-22-03-07/37575023 від 04 лютого 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.138.1, п.138.4, п.138.8, п.138.9 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 770724,00 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2012 року - 17878,00 грн., за 3 квартал 2012 року - 12984,00 грн., за 4 квартал 2012 року - 13481,00 грн., за 2013 року - 726381,00 грн., за рахунок неправомірного віднесення до складу витрат в рядок 05.1 Декларації з податку на прибуток "Витрати операційної діяльності", в тому числі: "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг):

- вартості отриманого кругу у ТОВ "Феріт-Д" за 4 квартал 2012 року в сумі 14334,00 грн.;

- вартості отриманих труб та кругу у ТОВ "Стілфорд" за 2 кв. 2012 року в сумі 85133,00 грн., за 3 кв. 2012 року в сумі 61829,00 грн., за 4 кв. 2012 року в сумі 49858,00 грн., за 2013 рік в сумі 263425,00 грн.;

- вартості отриманих труб та кругу у ТОВ "Ветал-Тех" за 2013 рік в сумі 3559632,00 грн.

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.13.1 ст.188, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та "Порядку заповнення податкових накладних", затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року з урахуванням змін до "Порядку..." встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 748846,00 грн., у т.ч.: за листопад 2011 року у сумі 4465,00 грн., грудень 2011 року у сумі 6447,00 грн., лютий 2012 року у сумі 2273,00 грн., березень 2012 року у сумі 2052,00 грн., червень 2012 року у сумі 20234,00 грн., липень 2012 року у сумі 11199,00 грн., серпень 2012 у сумі 2831,00 грн., вересень 2012 року у сумі 165,00 грн., жовтень 2012 року у сумі 9,00 грн., листопад 2012 року у сумі 13558,00 грн., лютий 2013 року у сумі 17769,00 грн., квітень 2013 року у сумі 3720,00 грн., травень 2013 року у сумі 108431,00 грн., червень 2013 року у сумі 1240,00 грн., липень 2013 року у сумі 335062,00 грн., вересень 2013 року у сумі 14591,00 грн., жовтень 2013 року у сумі 173095,00 грн., грудень 2013 року у сумі 31705,00 грн., за рахунок:

- неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в Декларації з ПДВ всього у сумі 748846,00 грн., у т.ч.: за листопад 2011 року у сумі 4465,00 грн., грудень 2011 року у сумі 6447,00 грн.. лютий 2012 року у сумі 2273,00 грн., березень 2012 року у сумі 2052,00 грн., червень 2012 року у сумі 20234,00 грн., липень 2012 року у сумі 11199,00 грн., серпень 2012 року у сумі 2831,00 грн., вересень 2012 року у сумі 165,00 грн., жовтень 2012 року у сумі 9,00 грн., листопад 2012 року у сумі 13558,00 грн., лютий 2013 року у сумі 17769,00 грн., квітень 2013 року у сумі 3720,00 грн., травень 2013 року у сумі 108431,00 грн., червень 2013 року у сумі 1240,00 грн., липень 2013 року у сумі 335062,00 грн., вересень 2013 року у сумі 14591,00 грн., жовтень 2013 року у сумі 173095,00 грн., грудень 2013 року у сумі 31705,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Стідфорд", ТОВ "Вітал-Тех", ТОВ "Феріт Д", ТОВ "Укртехклмпсервіс".

п.46.1 ст. 46 та п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині ненадання додатку ПН в складі "Декларації про прибуток підприємств" за 9 місяців 2012 року.

ст.56 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

На підставі акта перевірки Західною ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000142211 від 05 березня 2015 року, яким ТОВ "ТД "Євромет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1123269,00 грн., з яких 748846,00 грн. - основний платіж, 374423,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0000132211 від 05 березня 2015 року, яким ТОВ "ТД "Євромет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 963405,00 грн., з яких 770724,00 грн. - основний платіж, 192681,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся позивач на підставі договору поставки №СТ-0037 від 18 квітня 2012 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Стілфорд". Також між позивачем та ТОВ "Вітал-Тех" укладено договір поставки №01021301 від 01 лютого 2013 року, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вироби зі сталі нержавіючої. Придбаний "ТД Євромет" у ТОВ "Вітал-Тех" товар був використаний для подальшої реалізації. Крім того позивачем, у листопаді 2012 року було придбано у ТОВ "ФЕРРІТ-Д" круг діаметром 20мм МС12х18Н10Т. Також ТОВ "ТД Євромет", придбано у ТОВ "Укртехкомпсервіс" по замовленню, з листопада 2011 року по листопад 2012 року комп'ютерну техніку та аксесуари до неї. Реальність, товарність та виконання договорів підтверджується матеріалами справи.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податковим органом не надано жодного судового рішення щодо визнання нікчемними (недійсними) укладених між позивачем та зазначеними контрагентами угод.

Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України .

Стаття 44 Податкового кодексу України встановлює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом 1 п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Податкового кодексу України, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ «ТД Євромет» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТД Євромет» підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів, а отже зазначене повністю спростовує доводи відповідача, що здійснені позивачем і його контрагентами господарські операції не мали реального характеру, а використовувались виключно для зменшення податкових зобов'язань позивача, не має документального підтвердження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність правових підстав задоволення позовних вимог ТОВ «ТД «Євромет» та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров