Окрема думка судді № 54551868, 17.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

Окрема думка

В порядку ч. 3 ст. 25 КАС України

"17" грудня 2015 р. Справа № 820/7861/15

З постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року по справі № 820/7861/15 незгодна, з наступних підстав.

Частинами 1, 3 ст. 52 КАС України встановлено, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи (ч. 1 ст. 52).

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 3 ст. 52).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 190 КАС України суд апеляційної інстанції з'ясовує склад учасників адміністративного процесу.

За приписами ч. 1 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Вважаю, що аналіз зазначених положень КАС України дає підстави для висновку про те, що, оскільки Розділ IV «ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ», зокрема, глава 1 «АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ» не встановлює, як особливість, пряму заборону суду апеляційної інстанції вирішувати питання щодо заміни неналежної сторони у справі, встановивши, що судом першої інстанції помилково не застосована ст. 52 КАС України, суд апеляційної інстанції має повноваження її виправити.

Таким чином, вважаю, що питання щодо залучення до участі у справі належного відповідача судом апеляційної інстанції не розглянуто безпідставно.

Окрім того, судом апеляційної інстанції не з'ясовано питання про те, чи продовжує перебувати державний реєстратор ОСОБА_3. у трудових відносинах з реєстраційною службою Харківського УЮ Харківської області чи з управлінням юстиції.

Крім того, судом встановлено, що оскаржуване рішення державним реєстратором прийнято на підставі звернення 12.06.2015 року ОСОБА_2 стосовно скасування запису про належність йому нерухомого майна: нежитлових будівель: літ. «А-2» та літ. «Б-2», загальною площею 1.462,7 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1

Необхідність здійснення такої реєстраційної дії обґрунтована ОСОБА_2 рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.07.2011 року по справі № 2-2884/11, яким задоволені позовні вимоги ТОВ «Таміра» шляхом, зокрема, припинення його права власності на зазначене нерухоме майно.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Фідобанк», суд апеляційної інстанції зазначив про те, що на час прийняття оскаржуваного рішення державному реєстратору були подані усі документи, подання яких, встановлено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для прийняття державним реєстратором рішення № 22045796 від 12.06.2015 року.

Також, судом зазначено про те, що до судів першої та апеляційної інстанцій не було надано жодних доказів підтвердження факту відправлення Іпотекодавцю рекомендованим листом з повідомленням вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень умов договору кредиту (тобто п.п. 4.1 п. 4 іпотечного договору № П 001/73 08-1Д від 20.08.2008 року).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не надана оцінка тому факту, що рішенням Апеляційного суду Харківської область від 15.07.2015 року скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.07.2011 року по справі № 2-2884/11, в задоволені позовних вимог ТОВ «Таміра» до ОСОБА_2 відмовлено.

Я вважаю, що факт виконання чи невиконання п.п. 4.1 п. 4 іпотечного договору № П 001/73 08-1Д від 20.08.2008 року його учасниками не має жодного відношення до перевірки законності рішення державного реєстратора № 22045796 від 12.06.2015 року. А той факт, що судом вищої інстанції скасовано судове рішення, яке послугувало підставою для прийняття державним реєстратором 12.06.2015 року рішення № 22045796, є підставою для скасування цього рішення державного реєстратора.

Крім того, судом апеляційної інстанції скасована постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 року в тій частині, якою судом першої інстанції відмовлено в задоволені позовних вимог ПАТ «Фідобанк» з прийняттям нового судового рішення про відмову в їх задоволенні. Разом з тим, підстави для цього судом не наведені.

Таким чином, я вважаю, що у суду були відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, відповідно, - для скасування рішення суду першої інстанції.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Мельнікова Л.В.