Ухвала суду № 54551733, 21.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р.Справа № 820/5947/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015р. по справі №820/5947/15

за позовом ОСОБА_3

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни , Харківського міського управління юстиції треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_1

про скасування рішення та запису,

ВСТАНОВИЛА:

10.06.2015 року, ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни, в якому просила суд:

- скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни про державну реєстрацію прав на нерухоме майно НОМЕР_1 від 05.02.2013 року;

- скасувати запис №87014 від 22.01.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі - продажу від 24.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Золотоус - Жидковою О.О. за реєстровим №3224.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року було залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 року було замінено відповідача Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції її правонаступником Харківським міським управлінням юстиції у зв'язку з ліквідацією.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень НОМЕР_1 від 05.02.2013 року.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій просила суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року по справі №820/5947/15, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі, у зв'язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального права, та невірне застосовано норми та положення процесуального права.

ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року по справі №820/5947/15, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі, у зв'язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального права, та невірне застосовано норми та положення процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 21.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 238544 від 05.02.2013 року, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павловою Катериною Сергіївною проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Підставою для проведення державної реєстрації права власності на 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 був договір купівлі-продажу від 24.12.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О. за реєстровим № 3224.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2013 року по справі №2/643/239/13 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ житлового будинку задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Накладено арешт на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за НОМЕР_2. Заборонено вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно - 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за НОМЕР_2.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30.07.2013 року по справі №2/643/239/13 позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним договір від 11.12.2012 р. купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г.

Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 право спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 119,8 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м літ. "А-1" з житловою прибудівлею літ. "А 1-1", сінями літ. "аі ", тамбуром літ. "а4", прибудовою літ. "а5", гаражем літ. "И", басейном літ. "М", льохом літ. "Е", огорожею літ. "№№ 4, 6-10", за адресою: АДРЕСА_1

Визначені частки у праві власності на цей житловий будинок наступним чином: за ОСОБА_1 - 88/200 частини; за ОСОБА_3 - 51/200 частини; за ОСОБА_6 - 61/200 частини.

Визначений порядок користування житловим будинком наступним чином: за ОСОБА_1 кімнати 1-1,1-3,1-4,1-5,1-6,1-7, IV; за ОСОБА_3 житлова кімната 2-4; за ОСОБА_6 житлова кімната 2-6; за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у спільне користування нежитлові приміщення 2-1,2-2,2-3,2-5, III.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 13.02.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 30.07.2013 року в частині визнання за ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 право спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 119,8 кв.м., житловою площею 56,7 кв.м літ. "А-1" з житловою прибудівлею літ. "А 1-1", сінями літ. "аі ", тамбуром літ. "а4", прибудовою літ. "а5", гаражем літ. "И", басейном літ. "М", льохом літ. "Е", огорожею літ. "№№ 4, 6-10", за адресою: АДРЕСА_1; визначення часток у праві власності на цей житловий будинок наступним чином: за ОСОБА_1 - 88/200 частини; за ОСОБА_3 - 51/200 частини; за ОСОБА_6 - 61/200 частини; визначення порядку користування житловим будинком наступним чином: за ОСОБА_1 кімнати 1-1, 1-3, 1-4, 1-5,. 1-6, 1-7, IV; за ОСОБА_3 житлова кімната 2-4; за ОСОБА_6 житлова кімната 2-6; за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у спільне користування нежитлові приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-5, III - скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 в цій частині задоволено частково.

Визнано прибудову літ. "А 1-1" до житлового будинку АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину прибудови літ. "А 1-1" до житлового будинку АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду залишено без зміни.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №168153 від 28.01.2013 р. зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна на 1/2 частину домоволодіння НОМЕР_3, що розташоване АДРЕСА_1 на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2013 року по справі №2/643/239/13 за ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, в частині скасування Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 238544 від 05.02.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року за N 1952-IV (далі по тексту - Закон України №1952-IV) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з ст. 2 Закон України №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закон України №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 1 статті 4 Закону України №1952-IV визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, серед іншого, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч.2, 4 ст. 9 Закону України №1952-IV, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру права бо відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобовязані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2013 року по справі №2/643/239/13 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ житлового будинку було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Накладено арешт на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за НОМЕР_2. Заборонено вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно - 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за НОМЕР_2.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Частиною статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни № 238544 від 05.02.2013 року про державну реєстрацію прав на нерухоме майно на 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 підлягало скасуванню, оскільки з 25.01.2013 року діє обтяження - арешт нерухомого майна на 1/2 частину домоволодіння НОМЕР_3, що розташоване АДРЕСА_1 на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2013 року по справі №2/643/239/13 за ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частину домоволодіння НОМЕР_3, що розташоване АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Статтею 26 Закон України №1952-IV передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначено Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 р. за № 1429/20167 (далі по тексту - Порядок № 3502/5).

Відповідно до п. 2.1 Порядку №3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.6 Порядку №3502/5 визначено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог в частині скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни № 238544 від 05.02.2013 року про державну реєстрацію прав на нерухоме майно на 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Щодо позовних вимог в частині скасування запису № 87014 від 22.01.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі - продажу від 24.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О. за реєстровим №3224, колегія суддів вважає, що зазначена позовна вимога є похідною від попередньої позовної вимоги, а тому судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у її задоволенні.

Крім того, суд зазначає, що державна реєстрація прав та їх обтяжень з видачею свідоцтва на право власності в установленому чинним законодавством України порядку віднесена до повноважень державного реєстратора та знаходиться поза компетенцією суду.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року по справі №820/5947/15 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2 колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін, вимоги апеляційних скарг щодо покладення судових витрат на позивача по справі не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015р. по справі №820/5947/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 23.12.2015 р.