Ухвала суду № 54551554, 22.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р.Справа № 820/7210/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 820/7210/15

за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив:

- визнати незаконними дії ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області, щодо проведення документальної планової виїзної перевірки діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1;

- скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області від 28.05.2015 р. №00030771702 про застосування штрафних санкцій на суму 12388,82 грн.;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2015 року №0003051702 щодо штрафних санкцій на суму 510,00 грн., №0003061702 щодо штрафних санкцій на суму 510,00 грн., №0003041720 щодо сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 143625,87 грн. в т.ч. 114900,70 грн., 28725,17 грн. штрафні санкції;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2015 року №Ф-30 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 65047,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 820/7210/15 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 22.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 здійснює приватну нотаріальну діяльність по Харківському міському нотаріальному окрузі на підставі реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності №381 від 07.11.2007 року (а.с. 16-17).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності самозайнятої особи (приватного нотаріуса) ОСОБА_1 (а.с.20).

Результати перевірки оформлені актом від 14.05.2015 р. №2129/1702/2780407221.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів: пп.14.1.108, пп.14.1.219, п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.4 ст.138, п.177.4 ст.177 ПК України, а саме: занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 183520,12 грн., в т.ч. за 2011 р. - 68625,42 грн., 2012 р. - 114900,70 грн.; - абз1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 65047,8 грн., в т.ч. за 2011 р. - 52633,66 грн., 2012 р. - 12414,14 грн.; п.119.2 ст.119 ПК України, в частині не відображення у повному обсязі у податкових розрахунках суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за період з 01.01.2011-31.12.2013 рік; п.121 ст.121 ПК України, незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПКУ строків їх зберігання. (а.с.21-47).

З посиланням на висновки вказаного акту перевірки відповідачем складена вимога від 14.05.2015 р. №Ю-17, якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 65047,80 грн. (а.с. 48).

Окрім того, відповідачем за наслідками проведеної перевірки прийнято рішення №0003071702 від 28.04.2015 р. про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 53), та податкові повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. №0003051702, №0003061702, №0003041702. (а.с. 49-51).

Не погодившись з рішеннями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області.

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області №764/1/20-40-04-14 від 17.06.2015 р. частково задоволено скаргу ОСОБА_1, вимогу ДПІ від 14.05.2015 р. №Ю-17 - скасовано (а.с.60-63), сформовано та направлено нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30 від 06.07.2015 року у сумі 65047,80 грн. (а.с.52).

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області №949/1/20-40-04-14 від 03.07.2015 р. рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 28.05.2015 №0003071720 скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 12388,82 грн., а скаргу приватного нотаріуса ОСОБА_1 від 02.06.2015 р. №34/01-16 залишено без задоволення.

21.07.2015 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято нове рішення №0003951701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного податку. (а.с.69-72).

Перевіряючи дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 КАС України при проведенні спірної перевірки, юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 14.05.2015 р. №2129/1702/2780407221 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Вказаною нормою встановлюються особливості сплати єдиного внеску для різних платників, перелік яких визначений у статті 4 вказаного Закону. Відповідно до пункту 5 частини 1 зазначеної статті платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме нотаріальною діяльністю, та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 року за № 1014/18309 та діяла до 03.12.2013 року.

Пунктом 3.4. даного Порядку передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Аналогічне положення міститься і у пункті 3.4. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2013 року № 1628/24160 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 435 від 14.04.2015).

Отже, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі "усього" таблиці 3 Додатка № 5 до Порядку № 454 та Порядку № 22-2 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1. ст.1 ПКУ визначено, що цей кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 1.3 цієї ж статті, ПКУ не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону №2464, органи доходів і зборів мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом а також проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Стаття 3 Закону України "Про нотаріат" визначає, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як випливає із приписів п. 14.1.226 ст. 14 ПКУ, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб.

Отже, приватний нотаріус є фізичною особою, а в трактуванні ПКУ та Закону № 2464 - самозайнятою особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, та не є суб`єктом, що зобов`язаний надавати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску органам доходів і зборів та не підлягає перевірці ними з цього приводу.

Відповідно до абзацу другого п. 75.1 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Виходячи з наведеного, проведення посадовою особою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області планової документальної виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування єдиного соціального внеску є перевищенням такою особою своїх службових повноважень.

За таких підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правомірності донарахування відповідачем єдиного соціального внеску на загальну суму у розмірі 65047,80 грн., колегія суддів зазначає наступне.

За правилами, встановленими ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час періоду, що перевірявся) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010 року № 1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до п.5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем, з використанням даних Книги обліку доходів і витрат, у визначені законом терміни (до 01 травня року, що настає за звітнім) були подані наступні податкові декларації: за 2011 р. декларація №228805 від 27.04.2012 р., згідно з якою сума чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску (пп.2 п.1 ст.7 Закону України №2464) становить 607120,00 грн.; за 2012 р. декларація №1300020907 від 30.04.2013 р., згідно з якою сума чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску (пп.2 п.1 ст.7 Закону України №2464) становить 852424,00 грн.; за 2013 р. декларація №1400026615 від 17.04.2014 р., згідно з якою сума чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування для єдиного внеску (пп.2 п.1 ст.7 Закону України №2464) становить 508993,00 грн.

Також в акті перевірки зазначено та не заперечується відповідачем, що позивач у визначені законом строки подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011, 2012 та 2013 рік, які були заповнені відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом міністерства доходів і зборів №454 від 09.09.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 року №1638/24160.

Враховуючи вищенаведене, сплачений позивачем ЄСВ покриває мінімальний розмір внеску встановлений Законом №2464, що зумовлює висновок про те, що позивач правильно визначив суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок. Позивач у встановленому законом порядку та за встановленою формою і у передбачені строки надавав відповідачу звіти про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску, у зв'язку з чим, суд вважає безпідставною та противоправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2015 р.

Щодо винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.05.2015 року №0003061702, яким самозайнятій особі ОСОБА_1 нараховано адміністративний штраф у розмірі 510 грн. за порушення п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що податковим органом не надано доказів та не наведено доводів вчинення ОСОБА_1 вищевказаного податкового порушення, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

З приводу заниження позивачем доходу у сумі 183526,12 грн. колегією суддів встановлено наступне.

Зі змісту акту перевірки від 14.05.2015 р. Слідує, що контролюючим органом встановлено завищення позивачем суми витрат на 183526,12 грн., у тому числі за 2011 р. - 68625,42 грн., за 2012 р. - 114900,70 грн.

В обґрунтування даного судження відповідач зазначив, що до складу витрат позивачем включено витрати, які не підтверджені документально щодо зв'язку із здійсненням нотаріальної діяльності, зокрема витрати за надання консультаційних, інформаційних, маркетингових послуг (виконання робіт) по договору з ФО-П ОСОБА_2 від 04.01.2011 р. №1/1 та оренди приміщення. Перевіряючим зазначено, що позивачем при виконанні (підписанні) даних договорів не доведено економічну вигоду самозайнятої особи у зв'язку з отриманням даних послуг та факт використання вищезазначених послуг у приватній нотаріальній діяльності.

Перевіряючи обґрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується нормами ст.178 Податкового кодексу України.

Згідно з п.178.1 ст.178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст.65 цього Кодексу.

У відповідності до п.178.2 ст.178 Податкового кодексу України, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

Пунктом 178.3 статті 178 Податкового кодексу України визначено базу оподаткування при здійсненні незалежної професійної діяльності, а саме, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Частиною 9 ст.24 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові договори, відповідно, зазначене вказує на можливість залучення нотаріусом при здійсненні своєї діяльності (на договірних засадах) необхідних ресурсів, придбання товарів, робіт чи послуг.

Діяльність приватного нотаріуса здійснюється у сфері права та з цим пов'язане надання приватним нотаріусом консультацій правового характеру, роз'яснень з питань вчинення нотаріальних дій, складання проектів угод і заяв. Для належного здійснення своїх обов'язків у даній сфері нотаріус повинен володіти достатніми знаннями й відомостями у різних галузях права, що в свою чергу вказує на можливість здійснення нотаріусом витрат як на підвищення власного освітнього рівня, закупівлю фахової літератури так і не виключає можливості закупівлі послуг з юридичного консультування. Здійснені нотаріусом витрати на правові послуги третіх осіб також можуть бути пов'язаними із провадженням нотаріальної діяльності та спрямовані на належне здійснення функцій нотаріуса і надання відповідних послуг.

На час розгляду справи договір на виконання робіт від 04.01.2011 р., з оплатою 34000 грн. щомісяця та договір оренди нежилого приміщення №1 від 11.10.2012 р. з оплатою 113990,91 грн. щомісяця не визнані у судовому порядку недійсними або фіктивними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність та протиправність висновків ДПІ про заниження позивачем доходу у сумі 183526,12 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення ДПІ про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування № 0003041720 від 28.05.2015року (а.с. 51) підлягає скасуванню.

З приводу незаконності винесення відповідачем рішення №000305702 від 28.05.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 49) клегія суддів зазначає наступне.

Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 19.09.2013 № 1622/24154 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до п. 7.1. Інструкції №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно п.7.12 Інструкції № 455, суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Оскільки податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій винесено окремим рішенням, це є порушенням вимог Інструкції № 455.

Крім того, штрафні санкції розраховуються у відсотковому співвідношенні до розміру донарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування, а враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.15 р. є незаконною, то відповідно і донарахована в рішенні №0003051702 сума штрафних санкцій є необґрунтованою.

За таких підстав, вказані рішення суб'єкта владних повноважень підлягають скасуванню, отже позов в цій частині також є обґрунтованим.

Щодо незаконності податкового повідомлення-рішення рішення від 28.05.2015 р. №0003051702 (а.с. 49) колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що рішенням від 28.05.2015 р. №0003051702 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. за порушення п.51.1 ст.51 та п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Як слідує з акту перевірки, фактичною підставою для прийняття вказаного рішення слували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки порушення позивачем розд. ІІІ Порядку заповнення та податкового розрахунку, яке полягало в тому, що позивач надав розрахунок (форма №1ДФ) за період з 01.01.2011-31.12.2013 рр., в якому не відображено нараховані та виплачені суми по чотирьох ФО-П з ознакою доходу "157" та "101".

Пунктом 14.1.180 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст. 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно п. п. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до ст. 119.2. ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Податковим органом не встановлено порушень платника податків щодо розміру, строку чи порядку сплати податків: ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тому суд дійшов висновку, що дане рішення винесено відповідачем безпідставно, за відсутності наслідків, які б передбачали накладення фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірних рішень та не наведено законодавчо визначених підстав для проведення перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відстрочено сплату судового збору в розмірі 4886 грн. 20 коп. до ухвалення судового рішення по даній справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 820/7210/15 залишити без змін.

Стягнути судовий збір в розмірі 4886 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 23.12.2015 р.