Постанова № 54551478, 23.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12122/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, третя особа Державне підприємство «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про стягнення заборгованості в розмірі 3954114,45 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2015 року позов задоволено частково: стягнуто з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України заборгованість з ПДВ в сумі 2730 673 грн. 52 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції, зокрема, позивач - в частині відмови в позові, а відповідач та третя особа - в частині його задоволення та постановити нову відповідно про задоволення позову в повному обсязі та про відмову в його задоволенні. При цьому апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а відповідача та третьої особи має бути задоволена.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову. Апеляційна інстанція не може підтримати таку правову позицію, з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» належить до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

За ДП «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3954114,45 грн., який виник на підставі податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих декларації по ПДВ.

Податковим органом на адресу ДП «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» направлялись податкова вимога від 03.12.2012 року № 1900 на суму 148624,39 грн.

З метою погашення податкової заборгованості позивачем 29.01.2015 року було направлено Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України подання про прийняття рішення щодо погашення податкового боргу третьої особи в порядку ст. 96 ПК України.

У відповідь на подання відповідач, листом від 27 лютого 2015 року № 7/21-3-2217 повідомив податковий орган про те, що для погашення податкового боргу ДП «Дніпроцивільпроект» звернулися до Апеляційного суду Дніпропетровської області з заявою про розстрочку податкового боргу шляхом погашення заборгованості згідно графіку. Також відзначено, що на черговому засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно оптимізації системи державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінрегіону буде розглянуто питання щодо подальшої роботи ДП «Дніпроцивільпроект».

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення спірної заборгованості, судова колегія відзначає слідуюче.

В силу приписів пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Апеляційна інстанція також зауважує, що в силу приписів Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» ДП «Маловисківський спиртовий завод» включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, органом управління ДП «Дніпроцивільпроект» визначено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Згідно абз. 5 п. 89.2 статті 89 ПК України, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу.

За пп. 87.3.7 п. 87.3 статті 87 ПК України, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про заставу», предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Отже, ДП «Дніпроцивільпроект» є державним підприємством, майно якого, відповідно до законодавства України, не може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Відповідно до п. 96.2 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: …; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Водночас, відповідно до п. 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Разом з тим, як зазначалося вище з листа відповідача від 27 лютого 2015 року № 7/21-3-2217, слідує, що: «…на черговому засіданні постійно діючої комісії … буде розглянуто питання щодо подальшої роботи ДП «Дніпроцивільпроект».

Аналіз змісту зазначено листа жодним чином не свідчить про відмову відповідача в задоволенні вимог податкового органу. Даним листом лише повідомлено про вчинення дій, спрямованих на вирішення питання щодо подальшої роботи даного державного підприємства.

Виходячи з наведених норм статті 96 ПК України, обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку пункту 96.2 статті 96 ПК України до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків боржника, виникає виключно після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу.

Отже, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку ст. 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - державного підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу.

Тобто, вказана норма застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2015 року у справі № К/800/5816/14.

В свою чергу, податковий орган не вживав жодних заходів, спрямованих на стягнення податкового боргу з державного підприємства, яке не підлягає приватизації, за рахунок його майна, не надав доказів, які б свідчили про те, що заходи з продажу майна підприємства були здійснені та не призвели до погашення податкового боргу.

Більш того, з приводу частини спірного податкового боргу, зокрема, стягнутого з ДП «Дніпроцивільпроект» на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року по справі № 804/8099/14, підприємством було подано заяву про відстрочення виконання даного судового рішення,а також графік погашення заборгованості. Тобто, дані обставини лише спростовують факт неможливості самостійного погашення третьою особою спірного податкового боргу.

Таким чином, судова колегія приходить до єдиного висновку, що даний адміністративний позов є передчасним.

За таких обставин апеляційна інстанція не перевіряє правомірність відмови в задоволенні позову в частині стягнення податкового боргу в сумі 1047367,51 грн. (щодо якого наявне судове рішення), оскільки підстави для задоволення даного позову з огляду на його передчасність взагалі відсутні.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.15 року частково задоволено клопотання апелянтів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» і в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційних скарг до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги те, що рішення у справі ухвалено на користь відповідача та третьої особи, а апелянта-позивача - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ухвалою від 20.11.015 року було звільнено від сплати судового збору, тому підстави для його стягнення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2015 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Кучма А.Ю.