Ухвала суду № 54551372, 22.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р. Справа № 821/2466/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_3 адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 управління Держземагенства у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області про скасування наказу, -

встановиЛА:

ОСОБА_5 (далі - позивач -1, ОСОБА_5Ф.), ОСОБА_6 (далі - позивач-2,ОСОБА_6А.) (разом - позивачі) звернулись до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Херсонській області ( далі - відповідач, ГУ Держземагенства у Херсонській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області (далі - третя особа, Бериславська міськрада), у якому просять скасувати наказ від 15.10.2014 року № 21-1552/18-14-СГ.

Суд першої інстанції своєю постановою від 28 серпня 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Скасував наказ ОСОБА_4 управління Держземагенства у Херсонській області від 15.10.2014 року №21-1552/18-14-СГ "Про скасування наказів ОСОБА_4 управління від 31.03.2014 р. за № ХС/6520610100:02:240/00002098 та № ХС/6520610100:02:240/00002178".

Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Головне управління Держземагенства у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Держземагенства у Херсонській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Херсонській області від 31.03.2014 р. №ХС/6520610100:02:240/00002098 надано гр. ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - пасовища, графа 12 за формою 6 - зем) за межами населених пунктів на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Херсонській області від 31.03.2014 р. №ХС/6520610100:02:240/00002178 надано гр. ОСОБА_6 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - пасовища, графа 12 за формою 6 - зем) за межами населених пунктів на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаних наказів ОСОБА_4 управління Держземагентства у Херсонській області та заяв ОСОБА_6, ОСОБА_5 від 05.04.2014 р. приватним підприємством "Південний Азимут" були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4999 га із державної власності сільськогосподарського призначення Бериславської міської ради, розташованої на території на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області (далі - проекти землеустрою), копії витягів яких наявні в матеріалах справи.

Під час погодження з Бериславською міською радою меж суміжних земельних ділянок, позивачам було усно повідомлено про те, що накази ОСОБА_4 управління Держземагентства у Херсонській області №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178 від 31.03.2014 р. про надання дозволу на розробку вказаних проекті землеустрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасовано наказом ГУ Держземагенства у Херсонській області від 15.10.2014 р. №21-1552/18-14-СГ, копію якого позивачі отримали у відділі Держземагенства у Бериславському районі за місцем проживання.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_4 управління Держземагентства у Херсонській області позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб передають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи (крім випадків згідно з ч. 8 ст.122).

Згідно з ч. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України №445 від 08.04.2011 року, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

При цьому, пп. 6-1 п. 4 вказаного Положення передбачає, що Держземагентство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Зазначене кореспондується з пп. 4.29 п. 4 Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області, затверджене наказом Держземагентства України № 268 від 14.06.2013 року, яким надано ОСОБА_4 управлінню Держземагентства в області повноваження щодо передачі відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

При цьому, пунктом 9 вказаного Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. ОСОБА_4 управління можуть бути скасовані Головою Держземагентства України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра, а також Міністром у разі відмови Голови Держземагентства України скасувати такий акт.

Отже, в межах розгляду даних правовідносин, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність прийнято ГУ Держземагентства у Херсонській області у формі наказу, а саме наказів від 31.03.2014 р. №ХС/6520610100:02:240/00002098 та №ХС/6520610100:02:240/00002178, які в подальшому скасовані оскаржуваним наказом ГУ Держземагентства у Херсонській області.

Проте, скасування ГУ Держземагентства у Херсонській області власних рішень не узгоджується з вищевказаними приписами Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області та свідчить про прийняття відповідачем оскаржуваного наказу з перевищенням повноважень.

Крім того, підставою для прийняття оскаржуваного наказу відповідача став лист Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області від 03.09.2014 №02-27/595/14, адресований ГУ Держземагенства у Херсонській області, який за своїм змістом містить посилання щодо скасування наказів ГУ Держземагенства у Херсонській області від 31.03.2014 р. № ХС/6520610100:02:240/00002178 та №ХС/6520610100:02:240/00002098 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок загальною площею 3,000 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки згідно з Генеральним планом міста Берислава дана земельна ділянка відноситься до земель загального користування населеного пункту - зелені насадження, які не можуть передаватись у приватну власність, та на теперішній час межі адміністративно - територіальних утворень (м. Берислава), не внесені до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру (лист ОСОБА_4 управління Держземагенстсва у Херсонській області №18-21-0.1012538/2-14 від 21.05.2014 р.), у зв'язку з цим виникають деякі розбіжності в межах адміністративних утворень і тому керуватись даними Національної кадастрової системи при прийняті відповідних рішень є недоцільним.

Отже, розглянувши вказане звернення Бериславської міської ради, ГУ Держземагентства у Херсонській області вирішило скасувати власний наказ, визнавши тим самим обґрунтованість вказаного звернення Бериславської міської ради.

Разом з тим, надаючи правову оцінку вказаним діям відповідача, слід зазаначити, що за наслідками скасованих наказів ГУ Держземагентства у Херсонській області, у позивачів виникли певні обов'язки, у т.ч., щодо розробки проектів землеустрою та їх погодження відповідно до вимог чинного законодавства, а тому подальше скасування раніше прийнятих наказів при фактично розроблених позивачами за власні кошти проекти землеустрою є порушенням принципу верховенство права.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в Рішенні "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24 червня 2003 року зазначив про те, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон. "Суд дотримується такого погляду, що дії органу влади можуть бути розцінені як такі, що перешкоджають законним очікуванням заявника згідно із договором та позбавляють його частково тих міркувань, на підставі яких було укладено договір", зазначено в Рішенні "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії".

Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа - суб'єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 186-1 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, який в даному випадку є відповідач - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Частиною 5 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до ч. 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

З огляду на викладене, на стадії погодження проектів землеустрою у ГУ Держгеокадастру у Херсонській області виникає право прийняти до уваги доводи Бериславської міської ради, викладені у листі від 03.09.2014 р. за №02-27/595/14, та прийняти відповідне рішення. Проте позивачі не подавали до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області погоджені проекти землеустрою на затвердження, що підтверджує неправомірність оскаржуваного наказу відповідача та дає підстави для його скасування.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 управління Держземагенства у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 управління Держземагенства у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області про скасування наказу, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3