Ухвала суду № 54551363, 16.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 743/1312/15-а Суддя доповідач Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

16 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Грищенко Т.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірної відмови від виплати компенсації за несвоєчасну виплату доходів (пенсії), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

Так, до апеляційної скарги не додано належним чином оформлений документ про сплату апелянтом судового збору передбаченого п.п. 1 п. 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень КАС України, а саме: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку, встановленому законодавством для державного мита.

У п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка набрала чинності станом на дату виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження, встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинною на момент звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом у цій справі, було закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру (який подано фізичною особою) справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2015 рік» станом на 01.01.2015 р. було встановлено розмір мінімально заробітної плати 1218,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинною на момент звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом у цій справі, було закріплено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати неправомірним відмову Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі в виплаті мені компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строку її виплати, що викладена в відповіді від 23.09.2015р. №38/07/4-2; - визнати неправомірним незастосування Управлінням пенсійного фонду України в Ріпкинському районі постанови Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі № 21-518а14, від 07.11.2012 року по справі № 6-131цс12 при вирішенні питання щодо виплати мені компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строку її виплати, за заявою від 09.09.2015 року; - зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі обчислити та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії за 2014-2015 роки, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати»; - допустити негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць; - звільнити від сплати судового збору.

Разом з тим, постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року позов було задоволено частково, а саме: визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку її виплати, що викладена у відповіді від 23.09.2015 року за №38/07/4 -2; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії починаючи з 05.08.2014 року, виходячи з розміру заробітної плати, з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, що отримані під час роботи на державній службі на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На підставі наведеного, апелянтом оскаржується дві вимоги немайнового характеру, які були задоволені судом першої інстанції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі за даним позовом судовий збір становить 1071,84 грн. ((487,2х2)х110%).

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було та не надано суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього пільг зі сплати судового збору, у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на момент виникнення в нього права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі.

Апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що майновий стан Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області не дозволяє оплатити судовий збір.

Посилання апелянта на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яка продубльована в ст. 88 КАС України, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

За наведених обставин в їх сукупності, прихожу до висновку, що подана апеляційна скарга не може бути прийнятою до розгляду, та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до вимог ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - залишити без руху, та надати тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду в розмірі 1071,84 грн. за наступними реквізитами: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

У разі невиконання вимог суду до зазначеного вище строку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Т.М. Грищенко