Ухвала суду № 54551324, 26.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 р.м. ОдесаСправа № 815/7142/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

За участю: секретаря Вишневської А.В.

представника апелянта ОСОБА_2 (довіреність від 15.08.2013 року)

представника відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 20.10.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 09.09.2014 року №0000173800 про застосування штрафу у розмірі 148 985,06 грн. та нарахування пені у сумі 163 133,05 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатом адміністративного оскарження вказаного рішення податковим органом не надіслано у встановлені строки вмотивовані висновки за скаргою платника податків, отже у розумінні норм податкового законодавства скарга позивача на рішення вважається задоволеною, проте відповідачем у порушення вимог Закону розглянуто скаргу та вирішено відмовити у її задоволенні після установлених строків. Разом з цим, позивач вважає, що відповідачем безпідставно винесено рішення про застосування до підприємства штрафу та нараховано пеню без попереднього надсилання платнику вимоги про сплату внеску. Зазначені обставини, на думку позивача, беззаперечно свідчать про неправомірність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для його скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне зясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів винесено рішення від 09.09.2014 року №0000173800, яким до ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» застосовано штраф у розмірі 148 985,06 та нараховано підприємству пеню у сумі 163 133,05 грн.

Підставою для винесення вказаного рішення стала несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, самостійно нарахованого підприємством у відповідному звіті за грудень 2013 року.

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення в адміністративному порядку, надіславши 05.11.2014 року скаргу на рішення контролюючому органу вищого рівня.

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів Центральний офіс з обслуговування великих платників за результатом розгляду скарги винесено рішення від 09.12.2014 року №22373/10/28-10-10-4-33, яким скаргу підприємства залишено без задоволення, а податкове рішення без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки порушення позивачем правил справляння обовязкового збору знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та не заперечуються підприємством, контролюючим органом дотримано порядок застосування до страхувальника штрафу та нарахування пені, а також розгляду скарги на оскаржуване рішення в адміністративному порядку, підстави для задоволення позову та скасування рішення контролюючого органу відсутні.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є платниками єдиного внеску, які в силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 14 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI обов'язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, про що згідно із ч. 14 зазначеної статті Закону посадова особа органу доходів і зборів приймає відповідне рішення.

При цьому платник має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Так, згідно із ч. 4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2013 року ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» нараховано єдиний внесок, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 1 489 850,58 грн., про що підприємством 15.01.2014 року подано в орган пенсійного фонду відповідний звіт.

Однак, в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI, що також не заперечується позивачем, підприємство своєчасно не сплатило (не перерахувало) самостійно визначені суми внеску.

Згідно розрахунку штрафних санкцій, за несвоєчасне перерахування підприємством внеску, розрахованого у звіті за грудень 2013 року, контролюючим органом застосовувались штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум та 0,1 відсоток пені від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а саме, за перерахування позивачем по вказаному звіту 26.05.2014 року внеску на суму 9 293 грн., 13.05.2014 року на суму 116 100 грн., 14.05.2014 року на суму 247 410 грн., 19.05.2014 року на суму 51 300 грн., 21.05.2014 року на суму 43 300 грн., 29.04.2014 року на суму 65 665 грн., 05.05.2015 року на суму 46 550 грн., 06.05.2014 року на суму 31 340 грн., 22.05.2014 року 59 300 грн., 15.05.2014 року 64 500 грн., 28.04.2014 року на суму 249 192,6 грн., 12.05.2014 року на суму 230 700 грн., 30.04.2014 року на суму 64 500 грн., 16.05.2014 року на суму 37 200 грн., 07.05.2014 року на суму 152 100 грн., 23.05.2014 року на суму 21 400 грн.

Таким чином, оскільки позивачем несвоєчасно перераховано суми обовязкового внеску, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що застосування контролюючим органом до підприємства штрафних санкцій та нарахування пені згідно оскаржуваного рішення ґрунтується на нормах Закону, тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано правильну оцінку нормам матеріального права, що регулює спірні правовідносини, та суд дійшов вірного висновку про дотримання відповідачем правил ч. 4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI щодо розгляду скарги підприємства на рішення контролюючого органу протягом 30 днів з моменту отримання цієї скарги та винесення про відмову у її задоволенні, що спростовує доводи позивача про автоматичне задоволення скарги платника про скасування рішення податкового органу.

Судом першої інстанції вірно враховано, що за правилами п.п. 7.2 п. 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455, рішення про застосування штрафів та нарахування пені приймається податковим органом після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, отже відповідачем правомірно винесено оскаржуване рішення після повного погашення підприємством внеску за грудень 2013 року.

Враховуючи викладене, оскільки порушення позивачем правил справляння обовязкового збору знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, відповідачем дотримано порядок застосування до страхувальника штрафу та нарахування пені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування рішення контролюючого органу.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та дав належну правову оцінку обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у звязку із чим судове рішення відповідно до ст. 200 КАС України підлягає залишенню без.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1