Ухвала суду № 54551270, 22.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 742/4236/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко А.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду від 20 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради щодо невнесення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомостей про позивача як про особу, яка має право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про позивача як про особу, яка має право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Постановою Прилуцького міськрайонного суду від 20 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом І групи загального захворювання та з 1998 року отримує пенсію по інвалідності. У зв'язку із захворюванням потребує постійного стороннього догляду. На даний час пенсію отримує у мінімальному розмірі.

Разом з нею постійно проживав її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був інвалідом армії III групи, внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, та вона перебувала на його утриманні.

На підставі п.5 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (далі - Закону) йому надавалась 50% знижка по оплаті за житлово-комунальні послуги.

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, і надання вказаних пільг відповідачем було припинено .

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці це громадяни України, які проходять службу на території України.

Згідно частини 5 ст. 12 Закону військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

Особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Відповідно до ч.6 ст. 18 Закону вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - інваліди з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Право на пільги визначені в ст.12 Закону, щодо 50% знижки за користуванням житлом та плату за комунальні послуги мають особи звільнені з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Проте, як встановлено судом, на момент смерті син позивачки не був військовослужбовцем.

Інвалідність, яку мав померлий син позивачки, була надана на підставі травми, отриманої під час проходження строкової військової служби, а не під час виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов»язків під час перебування на штатній посаді, як те визначено ч.12 ст. 6 Закону України «Про війському службу і військовий обов»язок».

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_3, син позивача, будучи інвалідом армії 3-ї групи помер і на момент смерті не був військовослужбовцем то на членів його сім»ї не поширюються пільги , які він отримував до моменту смерті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41,160,195, 196,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чергнігівської області від 20 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: КостюкЛ.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.