КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6937/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
23 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів: Грибан І.О.,
Губської О.А.,
за участю секретаря Шевчук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-21 сторіччя" про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач) звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути податковий борг з ТОВ «Розвиток 21 сторіччя» шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 511 033,76 грн. з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, та у розмірі 160 276, 76 грн. з податку на додану вартість.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про наявність у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку із несплатою узгоджених грошових зобов'язань.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Розвиток 21 сторіччя» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, по підтверджується довідкою 4-ОПП.
Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач має борг всього в сумі 1 671 310,52 грн., в тому числі:
- з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 511 033,76 грн., що виник за самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями (податкові декларації № 9089492266 від 04.02.2014 термін сплати 30.01.2015, №9081480971 від 02.03.2015 термін сплати 30.03.2015);
- з податку на додану вартість в сумі 160 276,76 грн., що виник за самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями (податкові декларації № 9020292782 від 21.02.2015 термін сплати 02.03.2015, № 9043824193 від 19.03.2015 термін сплати 30.03.2015).
З метою погашення податкового боргу, ТОВ «Розвиток 21 сторіччя» 15.10.2014 нарочно вручено податкову вимогу від 15.10.2014 № 7636-25 та рішення про опис майна в податкову заставу від 15.10.2014 № 1432/26-58-25-01 -23.
Податкова вимога відповідачем в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалась, що сторонами не заперечується.
Даючи правову оцінку обставинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що зі змісту податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2014 рік, відповідачем розрахований податок на прибуток у сумі 5 394 521,00 грн.(Т.1а.с.161-164).
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Копіями платіжних доручень, що додані відповідачем до матеріалів справи, підтверджується, що у період 2014 - 2015 років ТОВ «Розвиток - 21 Сторіччя» самостійно було сплачено авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5 416 694,20 грн. (Т.1а.с.150-159).
Таким чином, відповідач має переплату з авансових внесків податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22169,00 грн., що свідчить про необґрунтованість доводів контролюючого органу з приводу необхідності стягнення з позивача авансових внесків в сумі 1 511 033,76 грн.
Згідно приписів ст. 57.1 Податкового кодексу України ( у редакції станом на 01.01.2015), платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.
Однак у п. 9 підрозділу 4. «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК закріплено, що у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.
Абзац 9 п. 57.1 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року передбачає, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зважаючи, що відповідач за підсумками першого кварталу 2015 року отримав збиток за результатами господарської діяльності, ТОВ «Розвиток - 21 Сторіччя» подало до ДПІ Солом'янського району ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал, яка була прийнята податковим органом 24.04.2015 (Т.1 а.с.181-185). В подальшому, податкова декларація та фінансова звітність про збиткову господарську діяльність відповідача була подана за результатами 1 півріччя 2015 року
З огляду на вищевказані обставини, в силу приписів п. 57.1. ПК України, ТОВ «Розвиток - 21 Сторіччя» набуло право не здійснювати сплату авансових внесків податку на прибуток приватних підприємств у другому - четвертому кварталі звітного 2015 року.
Щодо стягнення з відповідача податку на додану вартість в сумі 160 276,76 грн., судом встановлено та представником податкового органу не оспорюється, що згідно з поданим відповідачем до ДПІ уточнюючим розрахунком від 19.08.2015 № 9174617536 сума заборгованості ТОВ «Розвиток 21 Сторіччя» з податку на додану вартість становить 0,06 грн., відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача податку на додану вартість в сумі 160 276,76 грн. є безпідставними.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.2015.
Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович
Судді: І.О. Грибан
О.А. Губська
.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 54551258, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6937/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: