Постанова № 54551247, 23.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3525/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Кучми А.Ю., Епель О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" до Київської митниці ДФС України про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Еталон-К" звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС України про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 125110011/2015/010113/2 від 18.07.2015 та картки відмови у митному оформлені чи пропуску товарів № 125110011/2015/00149.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою у задоволені позову відмовити. При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

Судом встановлено, що 17.07.2015 року позивач з метою митного оформлення товару надав відповідачеві митну декларацію № 125110011/2015/009813, в якій вартість товару визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів ( пп.2 п.2 ч.1 ст. 57 МК України).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ «Еталон-К» подали також пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України.

Митним постом «Східний термінал» Київської митниці ДФС було прийнято рішення від 18.07.2015 року № 125110011/2015/010113/2 про коригування заявленої митної вартості та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00149.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року № 814/283/14.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3 контракту купівлі-продажу № 01/10-ІМ від 01.10.2010 року передбачено, що товар буде поставлятися на умовах FOB - Валенсія, а в інвойсах № 657/15, № 658/15 та в графі 20 ЕМД № 125110011/2015/009813 умовами поставки визначено СРТ - Бровари.

Слід звернути увагу, що згідно з Інкотермс 2000 за умовами поставки групи F основне перевезення не оплачено, а за умовами поставки групи С - оплачено.

Термін «франко-борт» (FOB) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто, з цього моменту всі витрати та ризики повинен нести покупець. Зазначений базис не передбачає включення витрат на транспортування та страхування у вартість товару.

Термін «фрахт/перевезення оплачено до…» (СРТ) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Таким чином, покупець приймає на себе всі ризики і витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Такий базис не передбачає включення витрат на страхування у вартість товару.

Такі розбіжності у відомостях щодо ціни за товари не дають можливість відповідачу перевірити достовірність заявленої митної вартості.

Крім того, згідно з главою 1 розділу 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 року № 651, відомості про митну вартість товарів вказуються у графі 22 у валюті України. У правому підрозділі графи 22 зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи.

З матеріалів справи видно, що надані позивачем документи підтверджують лише фактурну вартість товару, але не відображають всіх складових митної вартості. Зокрема, відсутні транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також страхові документи, за умови здійснення страхування (п.п.6, 8 ч. 2 ст. 53 МК України).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що в апелянта були ті необхідні та достатні сумніви у достовірності й повноті поданих ТОВ «Еталон-К» документів, з якими закон пов'язує право витребовувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з тим, що на пропозицію Київської митниці позивачем не було надано додаткових документів, що підтвердили б правильність визначення митної вартості, відповідачем обґрунтовано прийнято оспорюване Рішення про коригування митної вартості.

Більше того, посилання суду першої інстанції на порушення митним органом приписів ч. 4 ст. 57 МК України щодо не проведення процедури консультацій перед обранням одного з другорядних методів визначення митної вартості не відповідає дійсності. У графі 33 Рішення про коригування митної вартості відображено факт проведення таких консультацій. Оскільки згідно з ч. 6 ст. 55 МК України консультація у письмовому вигляді проводиться лише на вимогу декларанта, а такої вимоги до митниці не надходило, то остання була проведена в усному порядку.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірної постанови.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить:

неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

невідповідність висновків суду обставинам справи;

порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин Київським окружним адміністративним судом зроблено неправильний висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому постанова суду є такою, що підлягає скасуванню, з постановленням нової про відмову в їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року - скасувати, постановивши нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 23.12.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Кучма А.Ю.