Ухвала суду № 54551188, 22.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 756/4049/15-а Головуючий у 1-й інстанції:Тітов М.Ю.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва на постанову Оболонського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Оболонського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва про визнання протиправним рішення відповідача від 10.03.2015 року про відмову в призначенні пенсії у зв'зку із втратою годувальника та зобов'язання відповідача призначити пенсію у зв'зку із втратою годувальника на неповнолітню доньку ОСОБА_3 .

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.15 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника на неповнолітню доньку ОСОБА_3.

Проте, листом № 3515/09/4-84 від 10.03.15 року пенсійним органом повідомлено, що підстав для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника на неповнолітню доньку ОСОБА_3 немає. Згідно копій документів, доданих до заяви та індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2005-2012 роки страховий стаж померлого годувальника складає 4 роки, 5 місяців, 11 днів, що є недостатнім для набуття страхового стажу, який був би необхідним йому для призначення пенсії по 3 групі інвалідності.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 26.11.2014 року (а.с.11)

Оскаржувана відмова пенсійного органу мотивована тим, що померлий не мав страхового стажу, достатнього для призначення пенсії по інвалідності.

Однак, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.10.15 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та отримував соціальну пенсію інваліда дитинства 3 групи з 01.03.1998 року по листопад 2014 року (а.с.50).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік, батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III-й групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно положень ч. 3 ст. 36 цього Закону, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним згідно з статтею 37 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - довічно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 1 ст. 4 статті Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка набрала чинності станом на момент звернення з апеляційною скаргою, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (відповідно до Закону України «Про судовий збір» чинного на момент подачі позовної заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 80,39 грн. (1218*0,06=73,08; 73,08*110%/100%=80,39) за ставкою звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру та з урахуванням змін до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01 вересня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 41,94, 159,160,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 80,39 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.